• вул. Ольги Кобилянської, Чернівці
  • вул. Ольги Кобилянської, Чернівці вул. Ольги Кобилянської, Чернівці
  • Театральна площа, Чернівці Театральна площа, Чернівці
  • Турецька площа, Чернівці Турецька площа, Чернівці
  • вул. Головна, Чернівці вул. Головна, Чернівці
  • Німецький народний дім, Чернівці Німецький народний дім, Чернівці

Новини

Автор: putvos_admin Категория: Розтоки
Дата публикации Просмотров: 1990
Печать

 

Roztoki.istor1

Розтоки (Ростоки, Тисова Рівня, Тисоваровна) – село належить до Путилівського району, а в кінці ХІХ століття належало до Вижницького повіту. Найдавніші письмові згадки про село Розтоки подибуємо в 1501-му році (Історія міст і сіл УРСР). Село розташоване на правому боці р.Черемошу, за Карпатським перевалом Німчичем. Воно відділене на 30 км від Путили та на 15 км від залізничної станції Вижниця. Положене село на 400 м над рівнем моря. Від заходу село Розтоки межує з селом Розтоки Косівського району, з півночі – з Підзахаричем, а від сходу – з територією міста Вижниці і Берегомету/Серетом, а від полудня – з Петришинами.
    Північно-східню межу села творить річка Черемош довжиною 7.500 метрів. Упродовж північно-східного кордону, рівнобіжно до р.Черемошу, пливе потік Смугар. Через південно-західний обшир перепливає потік Товарниця. На південний схід від села Розтоки підноситься гора Черешня (787м), яка знаходиться між потоками Смугарем та Товарницею. Потік Товарниця випливає з-під Ростки (1084 м) та Смодоватої  (1143 м). На полудневий захід височіє гора Почки (1240 м).
      Назва села Розтоки походить від «розток», що значить розгалуження річки на окремі русла. Якраз тут річка Черемош розгалужується на кілька відніг. Не виключене, що ця назва занесена сюди з населеного пункту, що розташований на
лівому березі р.Черемошу і теж раніше називався Розтоками (тепер це село належить до Івано-Франківської области). Таке припущення підтверджується тим, що в ряді письмових джерел нинішні Розтоки мають назви – Тисова Рівня, Тисоваровна, тобто рівнина, на якій росли тисові дерева. А вже у ХУІІІ столітті почали вживати назви Розтоки (на основі запитальника Гуцульського Дослідного Інституту).
      В кінці ХУІІІ і на початку ХІХ століття земельні і лісові посілості с.Розтоки належали до таких трьох дідичів: Г.Джурджувана, м.Ромашкана і А.Логофетті. Мешканці села в той час ділилися на такі групи: багаті, що управляли землю, вони мали худобу та тримали слуг; середняки – мали кілька штук худоби; бідняки – крім однієї корови не мали ніякого іншого маєтку. В тому часі в селі Розтоки було 309 господарств, які посідали землі від 2 до 30 йохів кожний (історія міст і сіл УРСР. Чернівецька область, Київ, 1969р., стор.481).
      При кінці ХІХ ст. в с.Розтоки начислювало 5163 га, 9 акрів та 16 метрів квадратових грунту. В 1869-му тут було 358 хат, в яких замешкувало 1367 осіб; у 1880-му році тут було 402 хат -1575 мешканців. Згідно з статистикою того часу, мешканці села за національним складом становили: українців (русинів) -1437, німців – 136 осіб.
      За переписом 1910-го року, в с.Розтоки було населення 2200 осіб, з них – 1985 українців. На той час проживало в селі 16 ремісників та 41 торгівців. З ремесл найбільш поширеним було шевство, виробництво дерев»яних виробів домашнього вжитку та чабанство.
     При кінці ХІХ ст. Розтоки мали такі присілки: Смугар, Босна, Околена, Кінашка, Бурцель, Ленцюлені, Черешня і Товарниця.
     В 1872-75 роках мешканці села розтоки побудували дерев»яну церкву Успення Пречистої Діви Марії. Вона була парафіяльною церквою. У 1885-му році тут було 495 родин, а 1564 парафіян.
     В с.Розтоки, у 1863-му році було відкрито одноклясову школу. Як показують пізніші джерела, школа ця ще існувала й 1885 р. В тому році в селі було 182 дітей шкільного віку, а лише 44 дітей ходило до школи.
     Багато причинився своєю працею для піднесення культурного рівня цього села Юрій Федькович, а також письменник Данило Хоров»юк, (1883-1916), який певний час учителював у Розтоках).
    На початку ХХ ст., за румунської окупації, в с.Розтоках була лишень одна
початкова школа з трирічним навчанням. Навчання відбувалося румунською мовою. Після упадку румунської влади в 1940-му році дотеперішню початкову школу перетворено на семирічку. Навчання в ній відбулося в українській мові. За статистикою з 1969-го року, у с.Розтоки є народна й середна школи, в якій навчається 536 дітей. В цих школах працює 55 учителів та інших працівників).          
    Щодо нинішнього стану села Розтоки, то варто зазначити, що тепер село є центром сільської Ради, якій підпорядковані такі населені пункти: Околена, Товарниця та Ями.

 
Автор: putvos_admin Категория: Розтоки
Дата публикации Просмотров: 955
Печать

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Подробнее: Видатні особистості
 
Автор: putlrozt Категория: Розтоки
Дата публикации Просмотров: 526
Печать

 

Історія освіти у Розтоках

Аннали історії свідчать, що наша школа була заснована у 1863-1864 рр. Вона була заснована на місці нинішнього сільпо. Школа була однокласною. Збудували її на кошти громади села Розтоки. Протокол купівлі забудови підписали Джуряк і Чолан. У 1864-1872рр. школу інспектував Юрій Федькович. Буваючи у Розтоках він жив у примаря, де знаходиться нині шкільний фонд підручників. За ним же - ставок, де Інспектор полюбляв ловити рибу. Особливих відомостей часів Федьковича про школу нема. Лише з його біографії та матеріалів дослідниці Н.Черкач дізнаємося, що Ю. Федькович як інспектор шкіл Вижницької округи був частим гостем у школі і відзначав у своїх звітах, що за часів Австро-Угорщини не всі діти у Розтоках були охоплені навчанням, а ті, що навчалися були позбавлені змоги вчитися рідною мовою, бо навчання було скероване на онімечення народу. У 1903-1904рр. однокласна народна школа працювала 31 годину в тиждень плюс 3 години релігії. Директором школи був Константинюк. За виказом 4 червня 1907 рр. розмір класу в середньому становив 156,75м3 ( тобто 7,5м2). Підтвердили точність сего виказу предсідатель Іван Томнюк, місцева рада школи, дня 4 червня 1907р. підписала донька Марія Томнюк. На 17 лютого 1909 року було 3 класи, а також канцелярія розміром 142 м3 ( 6,5 м2 ) кожний. Засвідчили ці дані предсідатель Томнюк Іван, Данилів, Шиманський Яків, Козарищук Распорт. Добудови школи ( 2 класи, нині передня частина школи ), почалися у 1905р. А цеглу возили із Вижниці. Брав участь у її забудові батько Різун Ганни Григорівни ( 1883р.н. ). Він був письменником, працював двірником. Про будівництво школи він написав у листі і замурував його у фундамент. Більше згадок про це ніде нема. Отже школа будувалася народним способом. І це не дивно, що вона називалася народною. Не безпідставно можна твердити, що це є наслідком кропіткої культосвітньої роботи Ю.Федьковича, С.Воробкевича, Л.Українки, Д.Хоров'юка, а згодом М.Марфієвича, О.Темінського. За роки румунської окупації була лише одна початкова школа з трьохрічним строком навчання. Містилася в тісному приміщені, збудованому ще в 1905р. Викладання проводилося румунською мовою. А учнів примушували вступати до фашистської організації «Стражер». За радянських часів створено семирічну школу, яку у 1951р. було перетворено у середню. У 1954 р. її закінчило 16 чоловік. Це був перший випуск. У 1963р. побудовано ще 11 класних кімнат, що дало змогу 477 учням навчатися в одну зміну, а 135 учням - у вечірній школі. Велика заслуга в цьому директора Вербицького Євгена Станіславовича. Товарницька початкова школа почала функціонувати у 1909-1910 рр., а Околенська з 27 березня 1911р. Причому вони були підпорядковані Розтоцькій школі, директором якої був Штефан Зонік. А з липня 1913р. обидві Школи були звільнені від управління центральною школою. Викладання українською мовою ведеться з 13 липня 1908 р. Нам вдалося встановити, що директорами Розтоцької школи з початку ХХ ст. були: Константинюк ( 1903-1904рр. ), Штефан Зонік ( 1908-1910 рр ), Георгій Руснак (1914-1920рр. ), Катерина Заводнюк ( 1920-1921рр.), Олександр Георгійович Альбота ( 1921-1944рр. ); за радянського часу директорами школи були: Ніна Никифорівна Федорченко (1944- 1947рр), Романова (1948 – 1951 рр.) Великоголова (1952 – 1954 рр.), Блєднов Олександр (1954-1956 рр.) , Особливець Олександр Михайлович ( 1956 -1959рр.), Євген Станіславович Вербицький (1959 - 1967 рр.), Томків Микола Михайлович (1967 – 1987рр.), Константинюк Євген Іванович (1988 – 1992рр.), Боцвинюк Галина Андріївна (1993р.)- випускниця Розтоківської сільської школи. Вчителі, які викладали у Розтоківській ЗОШ І-ІІІ ст.. з 1948 по 2013рр. 1. Вербіцький Євген Станіславович – вч. математики, директор 2. Мазурик Марія Федосіївна – вч. початкових класів 3. Бондаренко Поліна Євдокія - вч. початкових класів -1945р.-1949 р. 4. Панкевич Ірина Іванівна - вч. укр.. мови та літератури 5. Тарнавський Зіновій Васильович - вч. Математики 6. Руснак Василь Костянтинович - вч. Фізики 7. Сандуляк Надія Іванівна - вч. початкових класів 8. Булян Віра Іванівна - – вч. англійської мови 9. Мочернюк Микола Петрович –вч. математики 10. Мочернюк Ольга Іванівна – вч. початкових класів 11. Ніколенко Петро Федотович – вч. хімії 12. Ніколенко Лідія – вч. поч. класів 13. Ніколенко Ліа Петрівна – бібліотекар 14. Гнида Галина - вч. початкових класів 15. Лизун Єфросинія Пилипівна – вч. історії, завуч школи 16. Особливець Олександр Михайлович – математик, фізик 17. Особливець Галина Григорівна – вч. рос. мови та літ. 18. Михайлюк Любов Афанасівна - вч. початкових класів 19. Самойлова Валентина Іванівна – вч. рос. мови та літ. 20. Ягубець Марія Степанівна – вч. хімія, біологія 21. Томків Надія Дем’янівна – вч. початкових класів 22. Томків Микола Михайлович - директор школи вч. математики 23. Матіос Павліна Власівна – орган. позакл. позаяк. роботи, вч. історії 24. Вуєчок Марія Іванівна – вч. математики 25. Дойчук Катерина Василівна – вч. початкових класів 26. Клим Онуфрій Йосипович – вч. хімії 27. Клим Ганна Миколаївна – вч. початкових класів 28. Лунін Василь Семенович – вч. фізкультури 29. Васько Галина Федорівна – вч. почткових класі 30. Задимидченко Валентина Захарівна - вч. укр.. мови та літератури 31. Кифа Юрій Семенович – вч. укр.. мови та літ., заст. директора з вих..роботи 32. Лизун Василь Микитович – вч. фізкультури 33. Лизун Наталія Василівна – вч. початкових класів 34. Гусаченко Олександра Тимофіївна – вч. географії 35. Константинюк Євген Іванович - директор школи вч. історії 36. Константинюк Вікторія Миколаївна – вч. початкових класів 37. Бойчак Георгій Дмитрович – завуч по навч. роботі, вч. рос. мови та літ. 38. Андрусенко Лідія Семенівна – вч. математики 39. Дорошенко Віталій Миколайович – вч. історії 40. Добра Олексій Юрійович – вч. фізики 41. Литвиненко Віра Андріївна – вч. фізики 42. Курилюк Богдан Васильович – вч. трудового навчання 43. Курилюк Ганна Іванівна – вч. рос. мови та літератури 44. Димяненко Галина Тихонівна – вч. історії 45. Яків’юк Ганна Яківна – вч. початкових класів 46. Минайлюк Ганна Миколаївна – вч. початкових класів 47. Тащук Марія Михайлівна – вч. англійської мови 48. Петрюк Ольга Григорівна – вч. Математики, заст.. директора з навч. частини 49. Бондарюк Євгенія Дмитрівна – вч. укр.. мови та літератури 50. Бубульчук Олена Павлівна – вч. укр.. мови та літератури 51. Горобієвська Галина – вч. англійської мови 52. Семенюк Ілля Петрович – вч. математики 53. Кушнір Галина Юріївна – вч. початкових класів 54. Григоряк Петро Георгійович – вч. ДПЮ 55. Бас Галина Миколаївна – вч. початкових класів 56. Попович Лідія Єпіфанівна – вч. трудового навчання 57. Дзюба Віолета Вікторівна – вч. англійської мови 58. Сокол Параска Василівна – вч. початкових класів 59. Гав’юк Ганна Дмитрівна – вч. трудового навчання 60. Олексюк Олена Григорівна - вч. історії, заст.. директора з навч. частини. 61. Олексюк Михайло Олексійович - вч. фізкультури 62. Різун Василь Васильович – вч. географії, музики 63. Ткач Олександр Іванович - вч. англійської мови 64. Єремійчук Марія Михайлівна – вч. укр. мови та літ. 65. Ландін Володимир Якович – вч. історії 66. Микитенко Павло Іванович - вч. трудового навчання 67. Тащук Ілля Миколайови – вч. історії За роки існування школи з її стін випущено 2857 випускників. Серед них нагороджено золотими і срібними медалями 367 учнів, 928 – похвальними листами. Зараз молоде покоління продовжує традиційні випуски школи. Воно добре навчається, бере активну участь у житті школи. Нині школа функціонує на 220 місць. В ній працює 31 педагог, з них • спеціалістів вищої категорії — 21 • спеціалістів І категорії — 2 • спеціалістів II категорії— 1 • спеціалістів — 7 • старших учителів – 10 • вчителів методистів – 6

 
Автор: putlrozt Категория: Розтоки
Дата публикации Просмотров: 977
Печать

              Наш народ здавна відзначався своєю високою духовністю. Духовність людини — це особлива здатність цінувати, зберігати, примножувати найвищі про­яви високого, здійснювати лише праведні вчинки, творити добро не заради похвали, а за власним сумлінням. Людина глибока, розумна неминуче приходить до віри в Бога, бо саме у десяти заповідях Гос­подніх зосереджена мораль, етика, основні закони людського буття.

Віра у святині дає можливість людині зберегти цілість душі. Саме вона залишається нетлінною і з глибини віків промовляє до нас зви­чаями, обрядами, піснями, чудовими спорудами. Церква Святого Успіння у селі Розтоки - це вияв народного бачення й розуміння краси, багатство гуцульського народу. Наші славні предки таким чином посилали дух свій у небо, щоб він віки сяяв над рідною землею.

Дерев'яна церква Святого Успіння у селі Розтоки побудована у 1898 році на честь 50 - річчя Його величності Цисаря Франца-Іосіфа. Один з ранніх зразків групи культових споруд Буковинських Карпат. Побудована із смерекових брусів і являє собою ранній зразок триверхого буковинського храму з високими, приблизно однаковими за висотою верхами. Дерев'яна, на кам'яному фундаменті, трьохзрубова, триголова. Бабінець і нава - прямокутні, апсида - п'ятигранна.

Високі барабани глав і яскраво виражений ухил стенів підсилюють вертикальний характер композиції. Єдиний внутрішній простір поєднує глибинний і висотний принципи розкриття. У інтер'єрі збереглися зразки дерев'яного різьблення і живопису XVIII-XIX в.в.

Дзвіниця побудована на північний захід від неї. Дерев'яна, два восьмерики на четверику, триярусна, завершення повторює форму верхів церкви. Ансамбль представляє пам'ятник дерев'яної архітектури XIX ст..

Церква разом із дзвіницею представляють ранній тип триверхового храму в архітектурній спадщині Буковинських Карпат. Згідно наказу Держбуду України від 02.06.1999 року №128 пам'ятка архітектури республіканського значення, охоронний №1762, Свято-Успенська церква КП та дзвіниця с.Розтоки ввійшли до переліку пам'яток Державного реєстру національного культурного надбання реєстраційні номери №№3343,3344.

Найвища будівля села Розтоки – це храм Святого Георгія Побідоносця МП. Будівництво тривало десять років. Церкву було освячено 31 грудня 2010 року. Звичайно, цей архітектурний ансамбль, радує око жителів села Розтоки та подорожніх.

Подробнее: Духовність
 

Страница 1 из 3

<< В начало < Назад 1 2 3 Вперёд > В конец >>
You are here:  
Copyright 2012. All Rights Reserved.