Автор: Super User Категория: Новини Чернівців
Дата публикации Просмотров: 1710
Печать

labovskii-OlimpПерший в історії незалежної України учасник Олімпійських ігор на дистанції 10000 м – чернівчанин Микола Лабовський вирушив до Лондону з мрією встановити рекорд України. Але наблизитися до цього результату не зміг (26 місце – 29.32,12). Чому не вдалося пробігти швидше, – Микола розповів в інтерв’ю SportBuk.com.

На Євро-2012 ви змушені були зійти з дистанції через проблеми з ногою… Нога не турбувала в Лондоні?..
Біль в «ікроножчі» був. Але, як кажуть, терпимо. Думаю, швидше не вдалося пробігти так, як планували, через те, що птрапив в «яму» після високогір’я. Стартував на 13-й день після гір. Колись я так само біг у Празі, і теж було дуже важко…

Але ж ви з тренерами, напевно, рахували, за скільки днів треба спуститися з гір, щоби біглося краще?..
Взагалі я хотів з гір вернутися так, щоби одразу на Олімпіаду поїхати. Але так сталося, що мені взяли квитки назад швидше. І я чекав виїзду на Олімпіаду 9 днів. І екіпірування нам призначили не на один день, а в дві «порції»… Думав, спущуся з гір так, щоби залишилося до старту днів 5. А насправді вилетіли до Лондону 25 липня, тобто за 10 днів до старту. Тобто все склалося не так, як хотілося…

Перед змаганнями вже відчували, що щось не гаразд?
За тиждень до старту я робив там швидкісну роботу, то почувався ще більш-менш. А вже коли за 3 дні зробив останню швидкісне тренування, відчув, що тіло ніби «затискає», «сковувало». За 2 дні до старту ці відчуття посилилися. Коли напередодні змагань зробив передстартове прискорення, зрозумів, що буде дуже важко. І на зарядці в день змагань біг 6 м з очевидним відчуттям «скованості».

Звертався до тренерів, лікарів збірної?
Не хотів нікого тривожити, сподівався, що, може, все стане на свої місця… Та й в такій ситуації, напевно, мало чим могли би реально допомогти…

Спершу ви бігли у загальній групі, як кажуть…
Так початок якраз був для мене нормальним. Тим темпом можна було бігти довго (сміється – авт.). Якби біглося краще, можна було ще протриматися в тій групі…

Коли ви почали відставати, дехто думав, що можете і зійти…
Якщо чесно, добігати таки будо дуже важко. На інших змаганнях, за таких обставин, я би, може, і зійшов би. Я ще ніколи так не терпів, як в Лондоні… Але думав: з такими зусиллями вперше потрапив на Олімпіаду і сходити з дистанції – ні! Добіг на морально-вольових.

Цього року ви неймовірним чином наблизилися до рекорду України на 10000 м. І багато хто очікував атаки рекорду в Лондоні…
Я й мріяв якраз побити рекорд України на Олімпіаді! Багато факторів ще могли завадити. Але головний, думаю, – все-таки гори, тобто невдалий приїзд з того збору. Плюс емоції. Коли вперше «пірнаєш» у цю грандіозну олімпійську атмосферу, емоції «зашкалюють». Це теж забирає енергію. Якби не ці «нюанси», можна було встановити рекорд. І це було б чудово!

Що встигли побачити в Лондоні?
Основні місцеві визначні історичні пам’ятки побачив. Встиг ще до змагань, бо багато днів до старту було. Країна взагалі дуже сподобалась. І ціни там, до речі, нижчі, ніж у нас! Ми заходили в магазини. Приміром, свинина була на наші гроші приблизно по 20 грн. за кілограм, 2,5 кг голландського сиру – десь гривень 90, персики – по 80 фунто-центів за кілограм, виноград – по одному фунту. А дитячий одяг який дешевий. Я придивлявся якісь речі для малого (син Миколка – 22.05.11 народження – авт.). Джинси – 5 фунтів, футболки, інші речі – по 1-2 фунти, фірмові кросівки «Еверласт» – 10 фунтів. Є ще куди нам тягнутися!

Як вам церемонія відкриття Ігор?
Фантастично! Ми чекали десь до трьох годин, поки вийшли на арену. Але там такі емоції, ніби бомба має зірватися всередині. Не можу ні з чим порівняти ці відчуття…

Ну, і про «Олімпійське селище» теж треба запитати…
Цікаво! Таке собі місто в місті, де живуть одні спортсмени, тренери, обслуговуючий персонал. Ну, звісно, і поліція (сміється – авт.). Де жили? Щось на кшталт гуртожитків. Блочна система. У блоці – гостинна, два санвузла, душова, ванна і чотири кімнати по два ліжка. Деякі казали, що в Афінах було краще. Для мене все було суперово. Те, що порівнювати не можна з нашими гуртожитками, – це ясно (сміється – авт.). Швидше, з готелями можна порівняти. Інфраструктура на рівні, вазончики гарненькі. Все було гарно.

Ну, і мега зірки спорту поруч…
Хлопці звертали увагу, а мені якось не до цього було (сміється – авт.).

Які найближчі плани?
Потренуюсь трохи у відновлювальному режимі. Треба відійти морально. А потім з новими силами штурмувати наступні вершини.

 

 

Матеріали з сайту http://sportbuk.com

Copyright 2012. All Rights Reserved.