Автор: gerzgerz Категория: Герца
Дата публикации Просмотров: 1973
Печать

  

061 Над напрямком «Історія міста» працювали:     

 Вчителі історії ліцею: Гівіряк Д.М., Павалакі М.М. 
 Учні 8 класу: Алунгулес Оксана; Апреутесей Крістіан; Бедю Іван; Мангалажіу Максим; Софроня Валерій; Слован Анастасія. 

  

Комусь давай чужі світи,
Екзотику чужого гаю,
Мені ж і снишся тільки ти,
Моя любов, мій рідний краю.
(Павло Ключина, український поет-байкар).

 

     На світі є чимало міст, але для кожної людини найрідніше є те місце, де вона народилась. Кожного приваблює рідна природа: дзюркіт річок, широкі лани, спів пташок, мальовничість лісів…
    Місто Герца – одне із найстаріших населених пунктів Герцаївського краю, розташоване на північно-західній частині краю. Перший документ про існування Герци, як село був підписаний 20 грудня 1437 року.
       Виникнення міста Герца відноситься до XIV-XV ст. Вперше Герца згадується в румунській грамоті за 1437 рік. На той час місто займало значну територію, забудова була по обидва берега річки Герца. Майже до кінця XVIII ст. Герца була феодально-залежним містом і лише у 1732 р. переходить до розряду торгового містечка.
     До 1775 року місто Герца входить до складу Чернівецького краю. За період з 1776-1788 був утворений Герцаївський край, центр краю місто Герца.
Перші депутати, які були обрані до парламенту Молдови були: Ворникул-Георгій Ріка, Кіріяк Слобін, Панаїт Каземір Цинтя.
     У 1775-1777 роках Герца була окупована австро-угорськими військами, але з 1777 р. знову переходить у володіння Румунії. У цьому ж році місто набуло статусу крайового центру Чернівецького краю, що стало поштовхом для розвитку, заселення та благоустрою міста.
До кінця XVIII століття в місті існувала одна школа. У 1794 році біля церкви Святого Георгія відкрита ще одна школа.
      У 1822 році в перше в місті відкрита аптека, у 1798-1808 роках побудована церква - побудувала її сім'я Холбан, у 1832 році відкритий суд, перший суддя Петре Асакі, брат письменника Георгія Асакі.
    У 1830 році в місті значились 3 магазина, 2 хлібозаготівельні точки, 2 буфета харчові, 1 перукарня, 1 швейна майстерня. На той час в м. Херца жили 452 євреїв, які займалися торгівельною діяльністю.
У 1884 році була відкрита пошта та був встановлений перший телефон у місті.
    Розбудова міста продовжується до 1834 року. Після цього Герца втрачає свої адміністративні функції, але залишається важливим торговим центром. До другої світової війни у місті проживало 8,45 тис. мешканців. В перші дні війни місто було майже повністю зруйноване. Після визволення місто було відбудовано, але чисельність населення не досягла довоєнного рівня (станом на 1 січня 1997 р. в місті проживає 2,5 тис. мешканців).
      Статистичні данні підтверджують про те , що у 1866 році в м. Герца було 680 дворів . Наприкінці XIX століття значилось 1180 громадян. У 1912 році в місті значилось 525 дворів, в яких проживало 2849 громадян, з них 1335 чоловіків і 1514 жінок.
У 1930 році в місті загальна кількість чоловіків складало 5358, з них 3528 румун, 1787 євреїв, решта різних національностей. До 28 червня 1940 року м. Герца входило до Чернівецького повіту. У серпні 1940 року у зв'язку з утворенням Чернівецької області, ліквідації волостей на території області, були утворені райони у тому числі і Герцаївський район, центр району м. Герца.
    У листопаді 1940 року був утворений Герцаївський районний виконавчий комітет - голова райвиконкому Бандурк Кузма Семенович, заступник голови райвиконкому Студенов І.Г.
     Одночасно на території м. Герца був утворений виконавчий комітет Герцаївської міської ради. Голова міської ради - Гулкін Яків Титович, заступник голови міської ради Істрате Петро, секретар міської ради - Чорней Іван Гаврилович.
      З 1962 року Герца перестає бути районним центром і входить до складу Глибоцького району. В наступні 30 років місто не одержує належного соціально-економічного розвитку.
    В ті роки в місті були: цегельний завод, масло завод, харчокомбінат, відділ Чернівецького бурякорадгоспу, середня школа (укр. мова), школа-інтернат (рум. мова), будинок культури, бібліотека, будинок піонерів, лікарня, ветеринарний пункт, хлібопекарня, місто прикрасили 7 сквериків, озеро.
     У січні 1968 році на підставі рішення облвиконкому на території міста була побудована та відкрита швейна фабрика «Прут».
     З 1992 року місто Герца стає районним центром новоствореного Герцаївського району.
    У 1993 році включили у межі міста 56,5 гектара земель Тернавської сільради, 8,3 гектара земель Молницької сільради Герцаївського району та затвердити межі міста загальною площею 322,3 гектара.001
     У даний час діяльністю міста керує міська рада, яка дбає про соціальний розвиток міста. На території міста розташовані всі районні служби. На даний час завершена забудова районної лікарні, збільшилось кількість торгових точок Проведена велика робота щодо газифікації міста.
      У місті збереглося багато свідоцтв колишньої довоєнної розкоші, зокрема декілька віл та маєтків багатих мешканців кінця ХІХ – початку ХХ століть. Серед них найбільше виділяється будівля райдержадміністрації – одноповерхова, з масивною баштою, що схожа на оборонну, з чотирьох схильним черепичним дахом.

     Скажу кілька слів про те, що, більш за все, привернуло увагу. У місті збереглося багато свідоцтв колишньої довоєнної розкоші, зокрема декілька віл та маєтків багатих мешканців кінця ХІХ – початку ХХ століть. Серед архітектурних пам’ятків міста до національного реєстру потрапила лише одна споруда – Спиридонівська церква. 073Вона відноситься до пізнього типу культових споруд, що розповсюджені на території Буковини, де переважає румунське населення і, відповідно, румунська храмова архітектура. Зведена у 1807 році, вона представляє собою мурований трилисник з гранчастою апсидою. У товщу бічних ризалітів вписані конхи. Ще одна конха вписана у західну стіну нави. Прямокутна нава завершується восьмигранний купол барабану, типовий для румунських церков Буковини.
     003Грані барабану розписані малюнками на біблейську тематику. З заходу прибудовано невисоку квадратну в плані дзвіницю. Позбавлені декору стіни відштукатурені і розчленовані на два яруси. Але, незважаючи на відсутність декору, храм дійсно милує око.

    Герб міста румунського періоду був затверджений, ймовірно, 1934 року, разом із символікою інших муніципій Буковини. Він є єдиним міським символом Буковини, в якому в умовах тогочасної геральдичної традиції було вжито античну міфологічну атрибутику. Жезли Меркурія є традиційними символами торгівлі, тому символіка герба відтворює минуле Герци як торгового містечка. Автор проекту сучасного герба, що повторює символіку румунського періоду — художник Юрій Ончул.

 

 

 

 

     

 

 

 

Copyright 2012. All Rights Reserved.