Автор: gerzgod Категория: Годинівка
Дата публикации Просмотров: 796
Печать

Легенди

Над розділом "Легенди" працювали:

Герман Олексій, Дранчук Діана, Діакону Данієл Данович, Спатару Віталіна Віталіївна, Мурару Сергій Валентинович, Каланча Яна Сергіївна, Сирбу Григорій Флорінович

Керівник: Андріой Людмила Іванівна - вчитель румунської мови

5 claslidmila

 

 

    Давні перекази говорять, що сучасне село Годинівка мало таке розташування, що через її територію проходили торговельні шляхи на схід і захід, які давали можливість продавати і купувати товари потрібні для ведення господарства, а перехожі з сусідніх сіл, проходячи нашим селом відпочивали на території тогочасних будинків. Так і залишилося це місце із назвою «Ходинешть», що означає «відпочивати».
      Приблизно 1664 року згадується вперше назва село Ходинешть.
     Пізніше перейменували назву села на Годинешть. У 1774 році у селі було 23 будинки. Називалися на той час «Мошіє Резешяске» під керівництвом Хана Козоновського, поляка за походженням, який проживав на території нинішньої Хряцьки і Лупул Наку.
   На території села було «7 стилпурі де резешь», тобто земельні ділянки які належали вільним селянам або «ветеранам війни» (так їх називали в селі). Вони працювали на своїй землі та не залежали від пана. 
     o 001В 1800 році на цьому місці була збудована невеличка церква. З 1816 року власником цих земель став Міхайлаке. У 1846 році нараховувалося 86 будинків. Говорили, що в ці роки люди обробляли землі кіньми та волами, невеличким плугом зорювали землю і вручну висіювали зерно, пшеницю та кукурудзу. Люди, які не мали змоги виорати землю, сапою робили невеличкі ямки в землю і туди кидали по декілька зерен пшениці, кукурудзи, або саджали картоплю.
На сьогоднішній день Годинівка межує з такими селами: село Горбово на півночі, села Хряцька і Мала-Буда на півдні, села Луковиця та Слобозія на заході.
    Старі мешканці села оповідають різні історії щодо походження села.
  «На захід від села знаходиться великий горб, який має назву «Кинтеряну» і пасовище «Кітанка». Говорилося, що це місце належало хазяїну Іон Канторі і так і залишилася назва Кінтеряну. На цьому горбі кожного року випускники нашої школи зустрічають схід сонця, як символ щасливого майбутнього. У будні дні селяни випасають тут корів та овець. Теж на цьому горбі знаходиться ліс, який називається «Шербеуць». В лісі найбільше дерев буків, дубів і акацій. Назва походить від пана Щербу, на землях якого був засаджений ліс.
   Де село Годинівка межує зі селом Луковиця є інший ліс, який має назву «Ин кот» і який, в свою чергу, межує із лісом під назвою «Ин чоате». Говориться, що в давнину цей ліс був вирубаний і залишилися самі пні. Частину цієї землі роздали людям, а на іншій частині зрубу виріс новий ліс. Саме ця аграрна земля віддаляє вище сказаний ліс від лісу під назвою «Валя флутурілор», тобто «Долина метеликів»».

 

 

 

 

 

                                           

 

 

Copyright 2012. All Rights Reserved.