Автор: gerzgor Категория: Горбова
Дата публикации Просмотров: 1781
Печать

Glibocianu

Керівник: вчителька історії та правознавства Глібочану Т.М.

Jar VJar ATsar

Учні 9-го класу: Жар Василь, Жар Анна, Цар Віолетта

 

Згадаймо безсмертний вислів М.Рильського : “ Хто не знає свого минулого, той не вартий майбутнього , хто не відає про славу своїх предків, той сам не вартий пошани .“ Історія – це пам’ять. Минуле служить нам ніби для перевірки того, хто ми є, і для того, щоб знати ким ми станемо. Це не просто хронологія подій, це – частина життя народу і країни , частина нашої Батьківщини . А Батьківщина – це рідна земля , рідне село.

        Мета нашого дослідження – історія рідного села від найперших історичних згадок до сьогодення.

Село Синігеу-Горбово розташовано на правому березі ріки Прут на відстані 3км від лісу Кодренчь, який був знищений орендатором Накі Фішер. Залишилися рештки однієї фортеці. Говорять, що з цієї фортеці було взято багато каміння для криниць. На цій території відбулась битва між поляками, турками, молдованами.

В вересні 1685 р., поляки під керівництвом гетьмана Іоана Станіслава Яблуновського напали на Молдову. Турки забрали у селян села Бояни, що на Пруті, скот для відправки в Камянець-Подільськ. Поляки хотіли відібрати скот у турків, і тоді турецький султан Сулейман-Паша, татарський хан Сехін Герей та Костянтин Воде Кантемір виступили проти поляків. Битва відбулась на берегах Прута: Боян – Кут Хотин – ліс Кодренчь (Горбово). Поляки були знищені. Про це говорив молдавський літописець    І. Некулчє(фото).

Друге підтвердження цієї битви є назва місцевості біля Прута «Балта Рошіє» («Червона Калюжа»).

Території села Синігеу належали поміщику Мірону, котрий мав три сина та одну дочку.

Назва села, згідно державному архіву Чернівецької області, фонд 65, опис І, одиниця збереження І, походить від слова «горб». Спочатку село було розташовано в долині ріки Прут і називалось Синігеу. Однак часті повені приносили селянам великі збитки. Влітку 1820 року була велика повінь, і після цього жителі села з дозволу поміщика Мірона залишили рівнину Прута та поселились на голих висотах горбів, назвав новостворене село Горбово.

Вся земля в селі належала поміщику Голбану, а у 20-х рр. належала боярам Г.М. Пирложану(206 га землі) та М. Дежератул.

                                                     Рисунок1

  19 березня 1907 р. селяни села Горбово вимагали у поміщика Дежерату зниження плати за оренду землі, вони вимагали землю, яку продавали селянам сусідніх сіл. Почалось повстання 18 березня 1908р. Для придушення повстання прибув 3-й загін жандармського полку з м.Дорогой (Румунія), який спинив повстання. Багато селян було заарештовано, багато хат було спалено та знищено.

Основна маса селян мала 15-25 акрів землі і лише незначна частина мала 2-3 га. Вони важко обробляли землю із-за відсутності знаряддя. В квітні 1930 р. 530 господарств мали 24 вола, 148 коней та 150 корів. Більшість селян не мали ні волів, ні коней, ні корів.

У селі не було ні клубу, ні бібліотеки, ні радіо, але була початкова школа.

В 1939 р. в селі не було жодної людини з вищою та середньою освітою, 99% населення було неграмотним.

У селі було декілька шинків і дві церкви.

Село розподілене на декілька хуторів:

Ружина - від потоку, вода в якому ржава;

Мазиль – що у перекладі з грецької мови означає «заможна людина», яка жила на цій території;

Хумарія – від «хуми», глина сірого кольору, яка тут знаходиться і має лікувальні властивості зняття запалення з болючого місця;

Кітанка – найвіддаленіший хутір від центру села, за горбами;

Сату-Ноу – нова частина села.

Межує наше село із селами Радгоспівка, Годинівка, Хряцька, Валень, Канатовка(Штрянга), Банчени, Зелений Гай через Прут.

В період з 1930 по 1932роки в селі Горбово пласа (район) Герца, жудец(повіт) Дорогой (Румунія), жили 1609 чоловік, з яких 1597 румуни, 1 німець, 1 серб, 10 євреїв, маючи 6 підприємств. Були 1598 православних, 1 греко-католик та представники інших вірувань.

У   селі діє агрофірма «Перемога», історія якої бере початок у 1946 році як колгоспу, якій спеціалізується на вирощувані зернових культур, цукрового буряку, та великого рогатого скоту.

За кошти колгоспу «Перемога» в 1985 році в селі були збудовані нові споруди:

Рисунок3                                           4

 сльська рада                                                              амбулаторія

На території сільської ради до послуг населення є двоповерхова лікарська амбулаторія, в якій працюють 14 осіб.

Рисунок5У 1991 році була була здійснена приватизація колгоспного майна, - один серед перших в області . В списках нараховувалось 2400 колгоспників, які мали право на отримання майнового паю, згідно з інструкцією про приватизацію майна колгоспу та рішенням загальних зборів, при досягненні пенсійного віку. Власники майнового паю мали право на отримання належних їм пайових взносів.

Так на протязі 1992-1996 років отримали майнові паї 1500 колгоспників – грошима чи натурою. Отримали тоді майнові паї і померлі люди, які працювали в цьому колгоспі з моменту його утворення, тобто с 1946 року.

В 1995 році була здійснена приватизація землі колективної власності у розмірі 1000 га на 735 членів господарства. У 1998 було здійснено переформування колгоспу «Перемога» у сільськогосподарській виробничій приватний кооператив – СВПК «Перемога». При утворенні СВПК всі 735 членів здали в оренду свої земельні і майнові паї кооперативу згідно зареєстрованним договором. На сьогоднішній день вже є заяви про вихід з кооперативу з майновим і земельним паєм.

З 1998 року по сьогоднішний час кооператив розрахувався з орендною платою згідно закону – 1% вартості землі, що складає 10% від валового виробництва. Середній земельний пай – 1,51 га. Затвержена схема розподілу земельних ділянок, складена карта виділу землі, яка затверджена на загальних зборах кооперативу і сесії сільської ради.

Реформування коопоративу в селі проходить тихо, люди з розумінням відносяться до виконання закону з реформування сільського господарства, оскільки на території села є різні землі: на рівнинах, на горбах, більш або менш родючі. Тому на загальних збарах прийнято рішення про виділення земельних ділянок відразу на 2 різних територіях, щоб всім дістались рівні землі.

Рисунок6 

У власності приватного кооперативу є пекарня, яка обслуговує населення хлібними виробами, а також млин, який виробляє велику кількість кукурудзяного та пшеничного борошна. 

Рисунок2На території села діє перший туристичний об'єкт - лижний парк «Горбова», ідея створення якого виникла у 2003 році і була запропонована компанією «Скайсервіс». Горбівською сільською радою видано дозвіл на довгострокову оренду на 50 років ділянки землі 45 та на горбі біля лісу, на межі сіл Горбова і Банчени. Висота горба «Ціклеу» сягає понад 400 м і має плавний спуск на довжині 1,500 м. Рисунок7Цей проект дав серйозний поштовх для розвитку туризму у Герцаївському районі. Здійснення цього проекту мав значне соціальне значення - тут працевлаштовані понад 80 робітників. У лютому місяці всі учні 5-10 класів нашої школи відвідали заняття у дитячій лижній школі , яка діє при цьому парку. Аналіз ринку послуг зимових спортивно - оздоровчих розваг показує наявний великий попит на ці послуги, а також тих, хто любить активно відпочивати взимку. Лижний парк «Горбова» розглядається в першу чергу як міський лижний парк, вважається конкурентом лижного парку «Цецино», але має свої переваги щодо пропускної здатності, розмірів траси, канатної дороги, дитячої лижної школи, системи штучного снігоутворення, доброго нічного освітлення, стоянка для автомобілів, великого складу прокатного пункту,автобусного маршруту «Гравітон -Горбова». Поблизу траси знаходиться ресторанний комплекс «Відродження».

Рисунок8

Цей проект став першим у розвитку сільського екологічного спортивного туризму Герцаївщини і є хорошою перспективною, що село Горбова може стати центром туризму у Герцаїському районі.

Територія Горбівської сільської ради займає 2588 га. Населення села нараховує 3942 людей. До складу сільської ради входять 2 населених пункта: Горбово 3133 людей, Банчени - 809. Горбівська сільська рада це територія компактного проживання румун. В селі проживають багато українців, незначна кількість росіян, 2 поляка, 23 молдованів, 1 адзербайджанець.

Робота над дослідженням історії нашого села триває. Ми дізнались багато нового і зрозуміли, що мусимо свято оберігати все рідне і не забувати своє село.

 

Copyright 2012. All Rights Reserved.