Автор: gerzvbud Категория: Велика Буда
Дата публикации Просмотров: 2043
Печать

Традиції

Над проектом працювали:

  1. Біля О.Ф. – бібліотекар
  2. Учні 9-Б класу: Ротару Михайло, Меринюк Яна, Чюботару Олена, Шодринге Лівія, Попа Дойна, Петро Діана, Арсеній Тетяна, Факас Лівія, Мурару Михайло

Біля9Б

 

Традиції і обряди весілля
у нашому селі

     Не існує на світі дівчини, яка б не хотіла вийти заміж та убратися у весільну сукню. Кожна дівчина очікує цього з нетерпінням, з цим пов'язані всі її сподівання. Певно, хлопці так само бажають створити сім'ю, але вони часто не відкривають своїх таємниць, як це часто роблять дівчата.
       Існують багато звичаїв, пов'язаних із святом весілля. У кожному селі – різні обряди. Але нам здається, що найкраще весілля святкують саме у нашому селі. Тому хочемо розповісти про наші звичаї, обряди, які пов'язані з весіллям.
     Коли хлопець вирішує брати шлюб, освідчується дівчині, іде до її батьків просити руки їхньої дочки. Його супроводжує староста, який пояснює мету приходу до цієї хати. У разі згоди через тиждень хлопець зі своїми батьками приходить до дівчини додому на заручини, де обидві сторони обговорюють час і місце весілля, підшукують вінчальних батьків.
   Тепер, нажаль, весілля проводять не вдома, а у ресторанах. Але наші батьки часто розповідають нам, що сумують за тими часами, коли на весілля збиралось усе село: від малого до старого – всі приходили милуватись молодою з нареченим, послухати музику, повеселитись. Ми б хотіли відновити картини, як святкували донедавна у нас весілля.
Весілля справляють як у молодої, так і у нареченого. Молоді обирають вінчальних батьків. Проходить підготовка до весілля: наречена обирає весільну сукню, вінок, фату, молодий – костюм. Готуються весільні квіти для вінчальних батьків та молоді.
   За кілька днів до весілля ставиться палатка, дівчата, найближчі подруги молодої, прикрашають палатку квітами, килимами. За день до весілля хлопці, друзі жениха, на воротах ставлять дугу, яку покривають гілками ялинки, потім також прикрашають квітами, на неї кладуть ляльку у весільному вбранні.vesilia12    весілля1   Розпочинається весілля у молодої, де очікують приходу молодого і вінчальних батьків.
Всі збираються, розпочинається обряд одягання нареченої. Співає музика. Молоді танцюють танець і дівчиною і парубком, після чого повинні сісти на два стільці. У нас в селі вважають, у кого танець довший, тобто, хто останній сяде на свій стілець – той буде головою сім'ї. 

vesilia14Сідають на стільці один проти одного. Жених тримає перед молодою дзеркало. vesilia13
Матка одягає нареченій на голову фату.
        Молоді ставлять вінчальним батькам квіти.
        Староста при цьому каже:

весілля2Buna ziua horă frumoasă, cinstita casă, blagoslovită masă.
Unde vă sunt statornicii de acasă înaintea noasră să ne iasă.
Că noi suntem ca iarna cea geroasă, care intră cu de-a sila-n casă.
Şi suntem ca iarna cea grea, ce chică si nu se mai ia.
Cinstiţi nuntaşi de noi chemaţi şi de Dumnezeu adunaţi.
In picioare sculaţi, pălăriile din cap luaţi
și vre-o două-trei cuvinte ascultaţi.
Căci nu-i începutul de la noi şi nici de la fiii iştea doi.
Dar e începutul de la Adam, care ne-a făcut din viţă şi neam.
Din viţă-n viţă, a ramas treaba la aceste două mlădiţe.
Căci aceste două mlădiţe, fiind gata de a se căsători,
ca doi pomi de-a inflori.
Stau smereniţi şi aşteaptă blagoslovire de la părinţi.
Căci blagoslovirea părinţilor intăreşte casa fiilor,
Dar blestemul părinţilor risipeşte casa fiilor.
Sa fie făcută temelie de piatră, se risipeşte din vârf si până-n talpă.
Sa fie făcută temelie de os, se risipeşte din vârf si până-n jos.
Sa fie făcută temelie de argint, se risipeşte din vârf si până-n pământ.
Căci pasarea ce-i pasăre in pădure trăieşte, în pădure locuieşte
şi înaintea lui Dumnezeu tot greşeşte.
Dar nu aceşti doi fii
Care pieptul v-au supt
Braţele v-au rupt
Din somn dulce v-au deşteptat
Linguriţa de la gură v-au înturnat.
Dar voi iubiţi părinţi, toate in samă nu luaţi
In picioare le călcaţi,
Si fiii dumneavoasră iertaţi.
Iertaţii
Cu pâine, cu sare si darul cel mare.
Hura, flăcăi.
Hura, flăcăi.
Hura, flăcăi.

      Весілля вирушає до церкви, де проводитиметься обряд вінчання. Нареченого супроводжують дві дружки, молоду – два хлопці. Поруч – вінчальні батьки, двоє молодих людей несуть свічки для вінчання, які прикрашені гарними букетами. По дорозі до церкви молоді не мають права оглядатися назад.
    У церкві молоді клянуться бути вірними один одному, обмінюються обручками. Після повернення із церкви матері розливають перед молодими воду, щоб вода змила все погане на їхньому шляху.vesilia4 Після обіду збираються гості, всі сідають за стіл. Грає музика, всі танцюють.  У нас ще є звичай, коли мати нареченої дає подарунки найближчим родичам. 
      Гості три рази сідають за стіл після запрошення тамади. Після третього столу збираються гроші, які гості дарують нареченим. У свою чергу, молоді, їхні батьки, вінчальні батьки дякують, стискаючи руки, кожному гостеві за участь у весіллі.
         В кінці весілля тамада обирає дівчину і хлопця, які мають бути нареченими.
Весіля3Молоді мають протанцювати танець із вінчальними батьками. Знову ж у кого танець довший, тобто, хто останній сяде на свій стілець – той буде головою сім'ї. Дівчині одягають фату, яка знімається з нареченої. Хлопцеві ж чіпляють букет нареченого.
      Після чого закручують молоду у хустину як майбутню господиню. Молодим тамада роздає калач і горівку для частування гостей (хто швидше впорається, той – голова сім'ї). 
    Молоді танцюють. Гасяться весільні свічки, які надалі зберігаються у молодих. Гості проводжають вінчальних батьків. Так закінчується перший день весілля.
Другий день проводиться з гостями, яких запрошують молоді. Збираються гості, співає музика, всі веселяться. Дуже цікавим і комічним є перевдягання батьків, вінчальних батьків.vesilia5
vesilia6        Вінчальні батьки розрізують весільний калач, дають поради молодим і бажають їм довгого і щасливого життя. На цьому свято закінчується.
     Такими є традиції святкування весілля у нашому селі і ми хотіли, щоб ці звичаї і традиції і надалі зберігались.

 

Хрещення дитини


        Хрещення – святе таїнство, під час якого люди з'єднуються із Христом і стають членами Святої Церкви після купелі у воді в ім'я Отця і Сина і Святого Духа.
       Його ще називають купіль народження чи відродження, оскільки змиває гріхи предків і решта гріхів того, кого хрестять, з'єднують його із Христом і дарують нове життя з Господом у Церкві.
      Таїнство хрещення започатковане Ісусом Христом. Він наказав своїм Апостолам після Свого воскресіння, кажучи: «Ідучи, навчайте всіх родичів, хрестячи їх в ім'я Отця і Сина і Святого Духа».
        Хрещення проводиться у церкві священиком. 
  хрещення1      Наповнюється водою спеціально підготовлений для хрещення чан, який названий хрещельницею. Після освячення води та читання молитов, священик опускає три рази немовля у воду і при цьому каже: «Хреститься раб(раба) Божий (називає ім'я) в ім'я Отця, амінь, і Сина, амінь, і Святогохрещення2 Духа. Амінь.» Хрещення, будучи поєднання із Христом у святій Церкві, обов'язкове для християн. Христос сам сказав: «Якщо не народиться хтось з води і з Духа, не зможе увійти в царство Боже». Тому Церква, наслідуючи прадавню традицію з часів Святих Апостолів, хрестить немовлят.
         Якщо дитина помирає нехрещеною, її батьки мають великий гріх. 
      Якщо нехрещене немовля дуже слабке, а поруч немає священика, то будь-який християнин (жінка чи чоловік) має право та обов'язок хрестити дитину. Це хрещення називається хрещенням за необхідності. Якщо дитина виживе, її обов'язково потрібно віднести до церкви. Священик не повторюватиме таїнство, а тільки доповнить його молитвами та обрядами під час служби хрещення.
        По Уставу Церкви дитину треба хрестити на восьмий або сороковий день життя. З давніх-давен обираються хрещені батьки - люди, які за вірою хрестять дитину.

hrescenea3Хрещеним має бути тільки християнин, віруюча людина. Для хлопчика потрібний хрещений батько, для дівчинки – хрещена мати. Але у нас за традицією запрошують пару. Батьки не можуть бути хрещеними для своєї дитини. Хоча братам, сестрам, бабусям, дідусям дозволяється хрестити дитину. Ще у нас таке повір'я: якщо у хлопчика буде хрещеною дівчина, а у дівчини – хлопець, то такі діти будуть щасливими.
        Після того, як немовля опускається священиком у купіль Хрещення, з його рук дитину бере хрещений. Звідси і слов'янська назва – воспреємник. Тим самим він на все життя бере на себе обов'язки виховувати дитину в православному дусі і відповідь за це виховання буде давати на Страшному Суді.
         Хрещені батьки повинні завжди, до кінця своїх днів, молитися за хресників, навчати їх вірі. Хресники, у свою чергу, мають все життя шанувати хрещених батьків як своїх рідних.

Copyright 2012. All Rights Reserved.