Автор: glybbag Категория: Багринівка
Дата публикации Просмотров: 1220
Печать

                             Короткий історичний нарис Багринівської школи

 

Матеріал підготував Володимир Акатріні


      Звідки беруть початок дороги і куди вони ведуть? Швидко минає час, змінюється життя , та незмінною залишається дорога , яка уміло з'єднує в єдине вчора , сьогодні і завтра . Дорога , яка веде до школи . Скільки мрій , думок , прагнень , скільки спогадів пов'язано у кожної людини зі школою! У центрі села Багринївка, Глибоцького району, Чернівецької обл., знаходиться красуня - школа. 21 листопада 2005 ріку для кожного жителя села , для всіх учнів та випускників школи , вчителів - особлива дата : завершення ремонтних робіт по відновленню школи. Школа було оновлена за програмою Українського фонду соціальних інвестицій. На розбудову школи збирали кошти вчителі з усього району , при цьому педагоги школи жертвували від себе до тисячі гривень, а також до ремонту були залучені деякі учні та їхні батьки . Окрім ремонтних робіт, у школі суттєво зміцнили матеріально - технічну базу : встановлено нові сучасні котли для обігріву, у класах замінено старі парти та класні дошки на нові...
     Чим пишається , про що мріє рідна школа ? Який життєвий шлях пройдено ... Про це нарис .
     20 вересня 2009 року Багринівській школі виповнилось 125 років. Де і коли була перша школа, де вчилися діти раніше, важко сказати. На Буковині, до того як вона була окупована Австро-Угорщиною, існувало декілька різновидів шкіл:
     - панська школа у місті Сірет;
     - єпископська школа у місті Редеуць;
     - монастирські школи у Молдовиці, Путні, Воронец;
     - парохіальні (церковні) школи.
   У цих школах могли вчитися діти і з нашого села. У селах відвідування шкіл проводилось взимку, коли закінчувались сільськогосподарські роботи. За відсутністю священика, заняття проводили дяки, за що і були названі «дяки на колесах», бо викладали в декількох сусідніх селах.
     Ще 13 грудня 1811 року Учбова Комісія з Відня вимагала від Галицького Керівництва представити проект з конкретними умовами створення на Буковині тривіальних шкіл. Проект розвитку початкового навчання на Буковині був переданий Галицькому Керівництву 10 квітня 1813 року. У проекті пропонувалося створити 17 початкових шкіл, насамперед у Кам'янці та Черепківці, Вовчинці та Багринівці. В цих селах було 815 дітей шкільного віку. Школа з одним класом у селі Багринівка була побудована у 1883 та відкрита 20 вересня 1884, мова викладання -румунська. Ворником села ( головою ) в той час був Ісопеску Михай по прозвищу Морозак. У ті роки вчителькою у цій школі була Катерина Мандичевська, сестра композиторів Еусебія (1857-1929)та Георгія (1870-1907) Мандичевських. (батько Василь Мандичевский (1824-1860 був у селі священиком).Вона складала вірші для дітей, які насилала своїм братам, аби вони поклали їх на музику. Потім ці пісні вона вивчала з дітьми.
     За статистичними даними 1894 року в селі проживало 114 дітей, з яких 58 хлопців та 56 дівчаток. Усі 114 - православні румуни. У школі вчилися 78 учнів, з яких 44 хлопчики та 34 дівчинки. Директором був Олександр Дудник, який народився 2.08.1858р. у селі Мілішеуць. Вчителем релігії та місцевим шкільним інспектором був Стефан Селескі, місцевий священик Ісмаіл Серетіан.
    Визначну роль у розвитку навчання на Буковині і у нашому селі відіграв професор Костянтин Мандічевський (1859-1933), народжений в селі Багринівка (з 15 жовтня 1922 р. до 1 жовтня 1930 на чолі бібліотеки Чернівецького Университета).
     У 1901 році, королівським декретом були названі члени Вищого Контрольного Органу провінційного Шкільного консіліума, в який увійшли наступні особи: урядовий консул, віцемер міста Чернівці Едуард Реісс, директор Вищої реальної православної школи з Чернівців Костянтин Мандичевський та професор університету Степан Смаль-Стоцький.
      У 1907 році було побудовано ще 4 класи.
     За статистичними даними 1913 року у селі Багринівка існувала румунська школа, яка мала 5 класів. У ній вчилися 231 учені, з яких 19 рімо -католики, 212- православні, 2 німця, 212 - румунів, 17 - поляків. Класний керівник (директор ) – Петричан Антон. Він був директором до 1929 року.
     З 1929 по 1936р.р. директором школи був Іон Чіжевський.
     З 1936 по 1940рр. директором була пані Морару.
    У 1940 - 1941 роках у школі працювали 2 вчителі євреї. Одного з них звали Шлайн, він вчив IV кл.
     У 1941-1944 роках директором був Іон Кришмару.
    1 вересня 1944 року до школи прийшли діти різного віку, всіх було розподілено у початкові класу.
     Вони мали вивчання нову мову й новий алфавіт.
    Розпочався новий етап. За радянській час школу найменували по-різному: семирічна школа, восьмирічна школа, політехнічна та інші.
    У 1976 році відбувся перший випуск середньої школи. За ці роки в школі працювали понад 150 вчителів. Як що скласти разом стаж їхньої роботи, то вийде цифра більше 1000 років праці у нашої школи . Кожна школа пишається своїми випускниками. Декілька імен:
      Михай Препеліца -поет, прозаїк.
      Міхай Патраш - доктор економіки
      Евжен Латій - сценаріст, перекладач
     У 1960 - 1991 роках було збудовано новий центральний корпус, їдальня , спортивна кімната , майстерня , нові приміщення для початкових класів, котельня
     У 2003-2005 роках школа брала участь у міжнародному проекті, який був пов'язаний з Українським Фондом Соціальних Інвестиції, за допомогою Всесвітньою Банку була проведено реконструкцію школи.
      На сучасному етапі у школі навчається 250 учнів, яких навчають 32 педагоги.
   Школа укомплектована новими меблями, дидактичними матеріалами, сучасним комп'ютерним класом та майстерною. Протягом багатьох років у школі проводяться педагогічні семінари, проходять практику студенти Чернівецького Національного Університету. Вчителі та учні беруть участь у багатьох районних та обласних конкурсах де показують гарні результати. За результатами діяльності на 2008-2009 навчальний рік, наша школа увійшла у десятку кращих шкіл району.

F1
F3

Copyright 2012. All Rights Reserved.