Автор: glybbag Категория: Багринівка
Дата публикации Просмотров: 1070
Печать

Традиції села Багринівка

Виконвці: Влад В., Патраш С.
               Керівник: Володимир Акатріні

   pЖителі нашого села будували із дерева та глини свої хати, покривали їх сніпками соломи. Хати були малі, невисокі з маленькими віконцями. Багато хат були обліплені глиною і виглядали непривітно - рижі, а побілені хати одразу гарнішали, ставали охайними, чепурними. У хаті був стіл дерев'яний на покуті, біля стола - лавка. У кутку - мисник, де зберігався посуд: дерев'яні ложки, миски, кружки, збанок, макітра. Горщики, баняки здебільшого були у печі. Піч займала велику частину хати, бо вдень вона всіх годувала, а вночі тут на печі спочивали. Біля дверей завжди було відро з водою і кружка для пиття води. Хто заходив у хату зморений, то одразу ж міг напитися води. Воду носили із криниці, а криниці дуже глибокі (30-50м). Купалися і прали у дерев'яних ваннах. Гладили випране рубликом і качалкою, пізніше були утюги на жар.

Обов'язково у кожній хаті у куті були образи з вишитими рушниками. Підлоги не було - глиняна долівка. Кожного тижня змащували, а перед великими святами землю змащували червоною глиною. У кожній хаті була ще й комора. Там стояли запаси і соління, квашення на зиму, діжка з капустою, діжка з огірками, хлібна діжа. Коли господиня пекла хліб, то приносила діжу з розчиною у хату і підрозчиняла, тоді як вистудить тісто - місить. Справжня господиня повинна була вміти спекти хліб і зробити сир.
    Їсти сідала вся сім'я до столу, на покуті сидів батько, перед тим, як їсти, молились до Бога.
    На столі стояла велика макітра або миска, з якої по черзі їли дерев'яними ложками. Часто варили борщ, юшку, кашу, галушки, затірку.
    Одяг був полотняний, святковий - прикрашений.
     Жінка після весілля не мала права ходити із непокритою головою. Покривали голову частіше хустками.
     Здавна існували обряди: народження дитини, хрестини, шлюб і весілля, похорон. Зустрічали і проводжали із хлібом. Жителі нашого села святкували всі великі релігійні свята, а в присвятки -працювали. На Івана Богослова сіяли пшеницю, на Івана (довгого) сіяли огірки.
    Молодь збиралась разом на вечорниці, ігри і веснянки, гаївки біля церкви на Великдень, колядки на Різдво, щедрівки. У неділю чи на свято люди йшли до церкви. Жителі нашого села шанували звичаї і дотримувались обрядів, передавали їх дітям.
           Нині на території сільради налічується 435 дворів із насе¬ленням 1450 чоловік.
         Народні легенди та перекази — дорогоцінні пам'ятки давнини, відбиток якоїсь далекої події, що в народних устах і в людській уяві набули фантастично¬го, іноді навіть казкового забарвлення. З-поміж легенд та переказів особливе місце посідають оповіді, пов'язані з навколишнім світом — лісом, полем, озером, долиною чи яром і давніми пам'ятками людського життя на ньому (руїнами, , могилами, хрестами, польовими криничками та ін.)

Copyright 2012. All Rights Reserved.