Автор: glybbkr Категория: Біла Криниця
Дата публикации Просмотров: 893
Печать

                                                    Історія села Біла Криниця

                                                                Село Біла Криниця
                                               (XVII ст. заснування, 169 мешканців)

Автор: Гищук Лідія Петрівна, Лукян Ніна Іванівна
               Виконавці: Осіпов Павло, Дядюшка Ірина

                                             Історія

Глибоцький р-н, на україно-румунському кордоні. Названо так, оскільки вода в колодязях - з вапном, біла й солодкувата. Поселення наприкінці XVII ст. заснували російські старообрядники (липовани), що бігли сюди після церковного розколу, спровокованого Никоном. Липованами їх називали за звичай носити личаки, сплетені з липової кори. Довгі роки громада жила вкрай усамітнено, розмовляючи старослов'янською й ретельно дотримуючись своїх канонів. Про липованів з Білої Криниці писали Лев Толстой, Володимир Короленко, Олександр Герцен. підтримував зв'язок із старообрядниками відомий анархіст Михайло Бакунін.

ІсторіяУ невеликому селі збереглися два липованських храми. Більш цікавим є молодший - Успенський собор (1900-08). що нагадує рос. церкви XVII-XVIII ст.  (Арх. В. Клік). На будівлю такого храму було витрачено пів мільйона золотих рублів. Фантастичну для бідної Буковини суму надав московський купець Г. Овсянніков Гранітні деталі й лиття теж прибули в цей прикордонний Край З Москви. А іконостас виготовили майстри з Володимира й Палеху. На базі собору функціонує музей старообрядництва. Тут розташована резиденція предстоятеля Російської православної церкви. Поруч із Успенським собором дерев'яна Космодаміанівська церква (ХVІІІ-ХІХ ст.). що нагадує українські храми того періоду. При відвідуванні Білої Криниці не забудьте свої паспорти - село перебуває в прикордонній зоні.Історія 2       
За  весь  час свого проживання  за  межами своєї  прабатьківщини  наші  предки  дуже  добре  зберегли  свою  культуру, традиції, мову.  Вони  мало  асимілювали, тобто мало  засвоювали  культуру і мову  українського та  румунського народів, серед яких  жили і не злилися з цими народами. Причиною чи запорукою  цього  стала значна  відособленість, замкнутість   наших предків при проживанні від сусідніх народів.  У свою чергу це  зумовлено  релігійними переконаннями.   Оскільки у ХХ ст.  контакти з зовнішнім світом почастішали,  це  стало  причиною  руйнування  і нищення    старих  традицій, звичаїв, устоїв.   Це спричинило   втрату значної частини  елементів  матеріальної  культури: повністю  знищено   братський корпус чоловічого монастиря ( нарешті на його місці поставлено  хрест  та огорожу) безслідно пропали багато цінних ікон, інших культових речей.
         І все ж Біла Криниця залишається Всесвітнім центром старообрядництва, сюди приїжджають  митрополити, єпископи, архієпископи з усього світу, рядові віруючі… Наше село внесено до списку екскурсійних об’єктів і ми чекаємо усіх людей доброї волі,  хто хоче  причаститися ковточком із духовної криниці  наших предків.  

 

Copyright 2012. All Rights Reserved.