Автор: glybchdub Категория: Червона Діброва
Дата публикации Просмотров: 959
Печать

                           «Веселкою сплелися кольори
                            на рушничку її, неначе доля…»

Виконавець: Одайська Наталя Михайлівна
Керівники:    Гушул Родіка Євгенівна
                       Маник Ірина Георгіївна
          

Червона Діброва дуже багата на самобутні народні традиції та обряди. Відповідно до цього дуже широко застосовується використання обрядової вишивки.

 Баловсяк   Лікерія   Миколаївна   народилася 30 жовтня 1935 року в селі Михайлівка Глибоцького району. В сім'ї селян Сафрони Олексіївни та Миколи Онуфровича було семеро дітей: дві дочки і п'ятеро синів. Один хлопчик помер у віці 8 років, а інший, найменший - при народженні, хоча мати до самої смерті чекала маленького Іванка, бо вірила, що її дитину Image 13віддали при виховання в іншу сім'ю за кордон.
Довгими зимовими вечорами пані Лікерія спостерігаючи за тим, як старенька мати розповідала онукові казки, тихесенько вишивала. Непомітно снувала голка, вишиваючи рушники, молитви, ікони, пасхальні серветки. А коли маленький Анатолій лягав у ліжко, помолившись знову бралася за роботу. Так і народжувався новий маленький шедевр, бо у вишиванку майстриня вкладала часточку своєї душі, тому виходила не лише прикраса, а й оберіг.
Вишивання - процес творчий, і тут не може бути якихось  чітких  правил,  і  якраз «родзинка» в тому, що кожна вишивальниця застосовує індивідуальний підхід, завдяки чому кожна робота стає «унікальною». Лікерія Миколаївна, приміром, починає вишивання зліва на право, а не навпаки, як сказано в інструкціях. Лікерія радить не починати вишивку, якщо у вас поганий настрій, недобре самопочуття або нечисті помисли. Бо ж новий рушник - це, як пісня, як нове життя.
Крім квітів, зілля і дерев особливо багата вишивка Лікерії Миколаївни  символікою  птахів.                       
Візерунки геометричні, дуже чіткі й прості за композицією. Чіткість ритму посилюється одноколірністю вишивок, виконаних червоною ниткою на білому фоні полотна. Її вишивки вражають своєю вишуканою простотою. У них переважають рослинні мотиви у доборі квіток, ягід, листочків. Вражає колоритність орнаменту.
Також вишивки характеризуються різноманітністю геометричних та рослинних візерунків, розмаїтістю композицій, багатством кольорових сполук, здебільшого червоного з жовтим та зеленим, причому червоний колір домінує. Два або три відтінки жовтого кольору прояснюють вишивку і надають їй золотавого відблиску.
За свiй талант Лiкерiя Миколавна вдячна Богу. « Змалку разом з сiм’єю ходили до церкви, коли подорослiшала — церкву в селi зачинили, заборонили вiдвiдувати святе мiсце, - згадує жiнка, - але попри все це нiколи не залишалася без свяченої води на Водохреща, та без паски.» Вже понад 20 рокiв, як справжня господиня, панi Лiкерiя пiдтримує належний порядок у церквi , з власної iнiцiативи та за допомогою громади села побудувала дзвiницю на цвинтарi, а навеснi бiля каплички та церкви розцвiтають червонi троянди. Але попри це все рушники вишитi  руками прикрашають iкони святих.      
«Вишиваючи    рушник на   аналоє (столик під Євангеліє) хотiла зробити його незабутнiм i вишила Хрест  яскравими  кольорамиImage 12»,  -  розповiдає  панi Лiкерiя.  Вночi  їй  приснилася  жiнка  i  сказала, що хрест   на   рушничках   до   церкви   повинен   бути коричневим.   Прокинувшись   серед   ночі   Лiкерiя Миколаївна розпустила  всi нитки  i  вранцi на столi лежав незвичайний рушник.  З  того  часу зображує хрест коричневими нитками.   Лiкерiя Миколаївна i зараз  не  сидить  без  дiла ,  бо  мусить  вишити  ще рушники на всі хоругви. Її вироби втiлюють в собi таїнство вiнчання молодої пари  i хрещення новонародженого маляти…
Звичайно влітку менше часу для улюбленого заняття. Адже, Лікерія Миколаївна має чималий город, вирощує багато квітів. Особливо полюбляє троянди. А взимку, вишиваючи у теплій хаті, згадує щедре цвітіння квітників і розкішне буяння садів. Ніколи не залишаючись без роботи, дивується людям, які подовгу просиджують біля телевізорів. Каже, що душа болить, коли бачить, як люди марнують час без діла. Хочеться їм сказати: «цінуйте його, робіть добрі справи, виростіть квітку, почистіть джерело, і усміхнеться вам доля, а в дитячих душах посієте добре зерно».

Copyright 2012. All Rights Reserved.