Автор: glybkam Категория: Кам'янка
Дата публикации Просмотров: 940
Печать

Наукова група – учні 11-А класу
Керівник – вчитель історії Звоздецький Іван Денисович.

Австрійський період в історії села (1774-1918)
В кінці ХVІІІ ст.. за реформи цісарів Австрійської імперії Марії-Терезії та Йосифа ІІ було запроваджене обов’язкове початкове навчання (німецькою мовою), адже вони діяли в дусі «освіченого абсолютизму» (доба Просвітництва). Проте наступники престолу (Леопольд та ін.) «забули» про потребу освіти для селян і школи в селі так і не було відкрито.
DSC 0823З початку ХІХ ст.. знову почали вестись розмови про відкриття школи, але коштів у громади для будівництва не було, тому з 1817 року почали орендувати приміщення у місцевого корчмаря.
Нарешті 1856 року було збудовано школу (нині по вул. І.Синюка, на місці господарства Шмідт Марії), яка нагадувала традиційну будівлю того часу – сіни і дві кімнати – зліва і справа. Навчання велося у 2 зміни, всього було 4 класи і за списками навчалось 267 дітей (на 4 класи?!) хоч самих дітей в селі було майже півтисячі.
За законом 1869 року знову було запроваджене обов’язкове початкове навчання дітей з 6 до 14 років, хоча значна частина селян вважала це бідою, бо в багатодітних сім’ях треба було комусь із старших дітей наглядати за меншими, поки батьки працювали на полі. Не дивно, що селяни йшли на хитрість, добуваючи довідки про неіснуючі хвороби старших дітей, щоб ті не йшли до школи. У західній частині села – Горішньому куті, була відкрита початкова школа з румунською мовою навчання, а в центрі діяла українська початкова школа.
Початок ХХ ст. поставив вимогу створити нормальні умови для навчання дітей, яких налічувалось майже 1000. Саме тому власті Австро-Угорщини завершили в 1910 р. спорудження в центрі села двоповерхової будівлі 6-класної української школи (нині це приміщення дитячої дошкільної установи №1).
Румунський період в історії села (1918-1940рр., 1941-1944рр.)
Українську школу було закрито, існували початкова румунська школа (Горішній кут) і 7-річна румунська школа в центрі. Навчалось в ній лише 180 учнів, за будь-яке українське слово дітей карали – били по пальцях, ставили в куток на коліна з піднятими догори руками.
Радянський період в історії села (1940-1941рр., 1944-1991рр.)
Після визволення села від німецько-румунських загарбників знову було відкрито українську 7-річну школу і 4 філії початкових класів (Долішній кут, Засерет, Центр і Фондоя). У західній частині села – Горішньому куті – відновила роботу початкова, а потім 7-річна школа з молдавською мовою навчання, директорами якої були Чуркін, Коваль, Воробець В.Г., Гочу Д.Г.
Директорами 7-річної української школи були Варенник, з 1947р. – Морванюк В.К. Саме при ньому, з 1947р. 7-річна школа стала середньою і 1952 р. був перший випуск учнів середньої школи.
Директорами школи після Морванюка В.К. були: В.Ю.Слюсаревський, Я.Й.Любченко, Г.М.Старча, В.І.Перепічка, Т.В.Солоненко, а з 1987р. – О.В.Карлійчук.
Саме за В.І.Перепічки 1977р. було відкрито новозбудовану, нині діючу школу, а в старій школі розмістилась дитяча дошкільна установа №1. Тоді всі філії (Долішній кут, Засерет і в центрі) були закриті, крім однієї – на Фондої. Одночасно припинила своє існування 8-DSCN7853річна школа з молдавською мовою навчання, а діти, що в ній навчались, перейшли до центральної школи.
Період незалежності
Після отримання незалежності у західній частині села – Горішньому куті – відкрилась школа з румунською мовою навчання (директор – П.Міхай), але на початку ХХІ ст. вона припинила своє існування і на її місці нині функціонує дитяча дошкільна установа №2.
Середня школа в центрі села довгий час працювала у 2 зміни, а якщо врахувати вечірню школу, то в 3 зміни. Правда, було дещо розв’язано проблему з придбанням адмінбудинку колишнього колгоспу, де розмістилась частина початкових класів, що дозволило перейти на однозмінне навчання.

Copyright 2012. All Rights Reserved.