Автор: glybkar Категория: Карапчів
Дата публикации Просмотров: 1599
Печать


Пошукова група Карапчівського ліцею
Керівник групи :
Банилян Л.С. –вчитель історії Карапчівського ліцею
Члени групи:
            1.Товарницька М.К. –вчитель української мови та літератури
            2. Товарницький І.Г. – вчитель географії
            3. Божеску Д.В. – вчитель румунської мови та літератури, педагог -   організатор
            4. Банилян  Маріус – учень 11-Б класу
            5. Фретеучан  Крістіна – учениця 11- В класу
            6. Боднарюк Крістіна  - учениця 11- В класу        
            7.  Фретеучан   Юлія-  учениця 11- В класу      
            8. Скрепський Владислав – учень 11-Б класу
            9.Товарницький Костянтин –учень 11-Б класу
            10. Лютик Марина – учениця 10-А класу
            11. Портарь Маріян – учень 9- Б класу
            12.Дущак Віталіна – учениця 9-Б класу
            13.Кирчу Міхаела – учениця 8-Б класу
            14.Карп Анжела – учениця 7-А класу


                                                            Соціальний  паспорт
СЕЛА КАРАПЧЕВА ГЛИБОЦЬКОГО РАЙОНУ  ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Село створено у 1563 році.
Відстань від села до райцентру становить 9 км.
Село Карапчів відноситься до Карапчівської сільської ради.
Площа села складає  2254 га..
Численність  населення 2350 осіб.
Національний склад проживаючого населення у відсотковому відношенні: українці — 2%,
румуни — 96%,
iншi нації — 2%.
B ceлi нараховується всього підприємств —12, в т.ч. підприємств працюючих — 10, підприємств непрацюючих - 2, підприємств торгівлі — 7.

                                       Історія села

 

«До тебе, мій краю, де я  родився. Де днi дитинства щасливо прожив, ... До тебе соколом думки всі летять»
(С. Воробкевич)
Мільйони квiтiв, спів пташок, дзюрчання води, яскраве сонце, прекрасну річку Сірет, золоте колосся, багато яскравого снігу — все це знаходиться у мальовничому селі Карапчів, що на Глибоччині Чернівецької області.
Красу цього села створює його цікаве розташування. 3 усіх сторін Карапчів оточений густими лісами, в яких ростуть різні види дерев. Село розділяють чисті спокійні води річки Сірет, яка бере свій початок з Карпатських гip i край села у неї вливається маленька річка Сірецелул. Центр села прикрашає чудовий невеличкий парк, F1в якому ростуть столітні дерева.
Кожна місцевість пишаєтьея своїми спорудами. З чим гордиться i Карапчів. У самому центрі села знаходиться сільська рада, будинок культури, амбулаторія, спиртзавод. Важливе значення для села мають двi школи: Карапчівський ліцей ім. М. Емінееку та спецшкола-інтернат для дітей зi зниженим зором.
«He місце прикрашає людину, a людина - місце». Добре засвоїли цю народну мудрість жителі села Карапчів, стараючись зберегти і постійно оновлювати природні та матеріальні цінності місцевості.
Мальовничий край — село Карапчів не залишив байдужими письменників, які народилися, жили тут. Один iз них - Василь Левицький (нинi покійний) - відомий буковинський письменник. Серед великої кількості його творів знаходимо вірш « Карапчів», присвячений рідному селу, в якому поет закликає людей поважати і берегти історію своєї батьківщини.
З появою та розвитком села Карапчів пов'язані важливі та цікаві історичні факти, які засвідчені у документах з XVI ст.
ІІро історію виникнeння села Карапчів говорять не тiльки документи, a й сам народ. 3 його уст відомі різні легенди про назву села:
1. У минулому, коли жили турки на цій землі, вони будували  ясла для коней, a ясла турецькою мовою перекладаеться  кара. Від цього i пішла назва села.
2.  Говориться що термін кара з турецької мови означає чорний злодій.  Існує така легенда, що жителі села викрадали у турків коней, i тому їх називали чорними злодіями.
Колись землі Карапчева були покриті буковими лісами. Ha них звернули увагу сусідні купці. Вони почали різати та вивозити ці ліси. I вiд слова "а cara ", що з румунської мови перекладається вивозити, виникла назва Карапчів .
Ha території від F2Хаемису до Карпат і від Херчінського лісу до Середнього Borysthenes, де жили траки, сформувалися багато племен з суспільною думкою про культ лісу, як релігійні погляди. Численні знахідки кам'яних сокир, кремінних ножів i бронзових знарядь вздовж річки Сірету засвідчують, що задовго до того, як почали появлятися історичні відомості про жителів Буковини, ця земля була заселена. B цих лісах розвивалось духовне життя племен. Під кронами дерев, якi вважалися священними, люди приносили в  жертву звірів i рослини та молилися. Тут проходили ритуальні звичаї, пов'язані з церковними святами, a також пов'язані з життям людини: народження, весілля, смерть.
Перші відомості про село Карапчів відносяться ще до XV ст.. Але перші свідчення про село, яке розташоване на річці Сіреті, дав Георгій — житель цього села, який був свідком підпису документа про продаж цієї місцевості у 1563 р. Ці землі належали панам родини Теуту, які були логофетами при багатьох молдавських воєводах у XV -- XVIII CT.CT. 3 цього можна зробити висновок, що село існувало у часи Штефана чел Маре (1457-1504).
У XVIII ст. землі села Карапчів, якi раніше належали пану Теуту, були куплені родиною Грігорча, a землі , що розташовані на правому березі річки Сірету у 1747 році дарує монастирю містечка Путни(Румунія). [9]
Перепис населення 1774 року стверджуе, що в селі було 56 хат, 3 священика, 40 селян, якi сплачували данину. [8]
Прізвища людей та їх походження зберігають відблиск історичних подій того часу, в якому виникли i зазнали змiн.
Надзвичайно поширеним у Карапчеві е прізвище « Товарницький», що безпосередньо пов'язано з історією села. Через село проходила торгівельна дорога вiд Польші до річки Дунай. Молдавські торговці водили стада корів у Польшу, які називалися « товарниці», a люди — «товарніці»(відомості зберігаються у романі «Fraţii Jderi»(«Брати Ждери») М. Садовяну). Цією дорогою колись проходив польський король Іоан Алберт iз військом, відправляючись до Сучавської фортеці.
Найбільш поширеними є прізвища « Опаєц» i«Шородок». « Опаєц» - прізвище румунського походження, що означає «каганець», a походження прізвища «Шородок» не відоме. У Карапчеві живуть люди iз прізвищами різного походження, наприклад:
румунського: Опаєц, Урсу, Оларь, Портарь, Амаріуца,..
українського: Сметанюк, Варварюк, Козачюк, Савюк,..
російського: Москал, Овгоров,Плотнікова, Грішина,..
польського: Товарницький, Яницький, Скрепський, Лях, Мазуряк,..
угорського: Борош, Мішешін,..
німецького: Брем
невідомого: Дабика, Шородок, Дріч, Тарапата,..
Досліджуючи прізвища села, ми неодноразово упевнюємось у тому, що протягом століть цi землі відчули різних історичних змiн, внаслідок чого тут жили i живуть люди різних національностей. Відповідно земельній реформі 1922 року 257 гa правобережжя річки Сірету було продано бiдним селянам, a 1936 року борги тих, хто не розрахувався, були скасовані. У 1949 році був заснований колгосп імені Кірова, де працювала основна маса жителів  села Карапчева та Йорданешт. Пicля розпаду CPCP колгосп перейменували на агрофірму «Сірет», a зараз називається агрофірма «Вікторія».

CПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ:
1.    Вакуленко В.В., Труевцева М.Ф., Вакуленко ВЛ.В. Грединь декоративе. - Кишинеу, « Лумина», 1984.
2.    Гроздова Н. Б. Занимательная дендрология. — М.: «Лесная промышленность», 1991.
3.    Меннинджер Е. Причудливые деревья. - М., 1970.
4.    Москалюк И. Г. Парки — пам'ятники Глибокского района. Авторская работа, 1994.
5.    Москалюк I.Г. Старовинні парки — ботанічні скарбниці рідного краю.1999.
6.    Окремі спогади селян минулик років.
7.    Статистичні дані Карапчівської сільської ради
8.     ACAD. ŞT. RSS MOLD., Moldova în epoca feudalismului, VII, I, Chişinău 1975, p. 336
9.     SCHEMATISMUS DER BUKOWINAER, Czernowitz, 1843 p. 33, 1876 p. 69, 1907 p. 149
10.Haficiuc G. Parcul dendrologic din Carapciu//Libertatea cuvântului, 13     februarie, 5 martie, 2004.

 

Copyright 2012. All Rights Reserved.