Автор: glybkorch Категория: Корчівці
Дата публикации Просмотров: 1128
Печать

Історія створення школи в селі Корчівці

 

Виконавці:    учні 5-го класу    F1

                             Корчівецької ЗОШ                                                       

Керівник:     Чорнописька Валентина                
                        Лазарівна, вчитель математики,

                        класний  керівник 5 класу

Консультант: Гуцуляк Тодор Тодорович,                     
                               депутат Чернівецької 

                                 обласної ради
                                                                    
                                                                                Іди в школу… Там твоє царство

                                                                                                               О.Довженко

       Корчівецька початкова народна школа (VOLRSSHUIEN) заснована 19 жовтня 1884 року рішенням адміністрації Буковинської крайової освіти №1458. Ії відкриття пов’язане з реалізацією австрійського ( від 14 травня 1869 р.) та буковинського (від 30 січня 1873р.) законів про освіту. Цими нормативними актами було встановлено обов’язковість початкового навчання дітей віком від 7 до 13 років. Натомість за ухилення учнів від навчання батьки несли покарання у вигляді штрафів та арешту.
У жовтні 1884 року спеціального приміщення для школи в Корчівцях не було, тому на перших порах вона була розміщена в одній з приватних хат. Невдовзі за Без  мен кошти громади розпочалось будівництво окремого шкільного будинку, яке завершили в 1887 році. Збудували одноповерхову дерев’яну будівлю в центрі села, біля дороги,
на території, де сьогодні шкільний сад.
       Навчання офіційно розпочалось 1 вересня 1887 року. Серед перших вчителів були:  Дмитро Ткачук,Євген Якубовський, Володимир Ілюк.
       Відкриття  школи населення сприйняло без особливого ентузіазму. Більше того, незважаючи на обов’язковість навчання, спочатку її відвідувало не більше 2-3 учнів. І тільки після того, як в 1889 році директором призначили кваліфікаційного педагога-організатора Василя Завадюка. Вже  в 1889-1890 році школу відвідувало 57 дітей, а з кожним наступним роком кількість учнів збільшувалось.
     За офіційною статистикою станом на липень 1894 р. в Корчівцях мешкала 181 дитина шкільного віку. Директором тоді працював Степан Сорочан. З кожним роком число мешканців в Корчівцях зростало, а відповідно і кількість  учнів у школі збільшувалась.  Виникла необхідність у будівництві нової школи. Вже в березні 1905 року частина мешканців села звернулась до органів влади з пропозицією виділити земельну ділянку і кошти та розпочати будівництво нової школи .
       В 1907 році в Корчівцях почали діяти дві окремі школи: українська (директор Орест Казієвич, вчителі: Дмитро Антонюк, Сидір Семака) та румунська (директор Григорій Ісар, вчителі: Теодор Ткачук, Іван Ончул).
      Навчальний процес  в обидвох проводився за єдиною схемою. Термін навчання складав 5 років. Викладали наступні предмети: німецьку мову, українську мову та літературу ( у румунській-відповідно румунську мову та літературу) математику, географію, історію, релігію, співи, ручну працю. Всі предмети в одному класі вів один вчитель.
      Існували певні проблеми і в самій українській школі. Особливо коли директором був Орест Козієвич. (1907-1911 роки)  Але з призначенням Данила Харовюка директором Корчівецької української школи в лютому 1911 року ситуація в школі покращилась.
     Спільно із Данилом Харовюком працювала вчителем і його дружина Ірина. За період іх  роботи авторитет української школи був піднятий на належний рівень, за їх участю проводилось багато різноманітних заходів патріотичного спрямування.
     14 жовтня 1916 р. Д. Харовюк на 33-му рпоці життя помер у військовому шпиталі в місті Телині на Шлеську  (тодішня  Чехословачина).
     У другій половині 1914 року в розмірений ритм життя внесла свої корективи Перша світова війна. Була мобілізована значна частина дорослого  чоловічого населення села. Активність відвідування шкіл, та сумлінність учнів різко зменшилась.
     У листопаді 1918 р. Буковина потрапила під владу Королівської Румунії.
     У 1932 році було збудовано школу в якій навчались 60 років. Без  мен 1

     Свідки подій відкриття школи пам’ятають, що було зроблено вінок із липи з написом року будови школи. У післявоєнні роки до нас приїхали вчителі з України, так говорили тоді. Вони створили сім’ї, виростили дітей, село стало для них рідним: Галина Іларіонівна Богова, Катерина Василівна Блисенко, Віра Іванівна Поперечна, Марія Трохимівна Карпяк. Вони вчили дітей спочатку розмовляти українською мовою, віддаючи їм розум, розум, серце, думку та здоров’я.
    Сучасна будівля школи зведена в
1992 році, а створили цю перлину будівельники Глибоцького райміжколгоспбуду, багато праці вклали директор школи, вчителі, батьки, діти. А 31 серпня Без  мен 2територія школи була заповнена жителями села, дітьми, гостями, школа манила своєю красою.
    Після урочистостей відкриття, освячення, вчителі повели гом
інку дітвору у світлі класи. Після старенької одноповерхової школи ця казково красива, широкі коридори, великий спортивний зал, актовий зал, бібліотека, ідальня, майстерня. 

Це - найкраще місце на Землі, найбільш мальовничий куточок села, білокорі берези звісили свої віти, а поряд парк, закладений учнями школи.

                                    Список літератури
1.    Г. Крамарюк «Із буковинських сіл: «Корчівці Сторожинецького повіту». Бухарест. 1931 р.
2.    Т.Т.Гуцуляк «Корчівецькій школі – 125». Газета «Новий день». 2009 р.

 

Copyright 2012. All Rights Reserved.