Автор: glybpet Категория: Петричанка
Дата публикации Просмотров: 1052
Печать

Виконавець пошуково-творчої роботи:
вчитель початкових класів Воробець Людмила Анатоліївна

                                        

                                    З душею до рідної землі

Пушко-Цибуляк Єлизавета Михайлівна, корінна жителька села Петричанка, народилася 2 жовтня 1965 р., магістр державного управління, державний службовець V рангу, нагороджена орденом Княгині Ольги III ступеня.
F1В 1983році закінчила Чернівецький фінансовий технікум, у 1988 р.  Чернівецький державний університет за  спеціальністю «фінанси і кредит», кваліфікація – економіст. У 1999 р. закінчила Академію державного управління при Президентові України в м.Києві та отримала кваліфікацію магістра державного управління.
Життєвому становленню завдячує перш за все батькам та першій вчительці.  Мати – Вержинія Іллівна працівник соціальної сфери, яка не дивлячись на те, що є дитиною війни, у ранньому дитинстві пережила й  репресію й голод та зберегла в собі любов до життя, навчила  виживати та любити людей. Батько  Михайло Лазорович – працівник сільського господарства. Тягу до знань привила перша вчителька – Козаченко Любов Михайлівна.
Трудову діяльність розпочала у 1983 році старшим бухгалтером Першетравневого відділення Укрдержстраху м.Чернівці. Професійний та управлінський досвід  в системі фінансово-господарської діяльності та бюджетної політики здобула в структурах  Укрдержстраху (від старшого до головного бухгалтера), КРУ в Чернівецькій області (заступник начальника), ГоловКРУ України (начальник управління контролю у сфері послуг), очолювала  відділ  Департаменту контролю в регіонах Рахункової палати України, групу радників  Представника Президента України в АР Крим.
У липні 2006 р. повернулась  на Буковину та  призначена начальником Головного фінансового управління в Чернівецькій області. У 2008-2009 роках була заступником керівника  Штабу з ліквідації наслідків стихії на Буковині.  З серпня 2009 р. – заступником голови Чернівецької облдержадміністрації. У серпні 2010 р. працювала головою Кіцманської  райдержадміністрації. З 2011 року очолила інспекцію з питань захисту прав споживачів у м.Севастополь.
Та понад усе, для Єлизавети Михайлівни саме рідна земля - це натхнення і совість.
                                        Буковинська земля - тут колиска творця,
                                                  І  енергії сила Вселенська,
                                          У верхівках смерек, у польоті лелек,
                                                У душі, що на диво пісенна,
                                                 І куди б не закинула доля
                                            В дивовижні куточки землі
                                         Та все ж лине душа незбагненно
                                        В рідний край – Богом даний мені!
Свою любов до рідного краю довела не словами, а справами. Чимало за її участі зроблено на Буковині. Та важливо, що у своєму рідному селі за її сприяння  - село газифіковано, газ підведено до кожної домівки, збудовано навчально-виховний комплекс із спортивним залом, стадіон, відремонтовано соціальний заклад для людей похилого віку, прокладено комунальні дороги. Брала участь у спорудженні нової дзвінниці та каплички в селі. А біля рідної домівки посадила сад уквітчаний трояндами.
Єлизавета Михайлівна вважає, що фінансист повинен володіти глибокими фаховими знаннями, у роботі мають переважати професіоналізм, наполегливість та цілеспрямованість, домінувати компетентність, творчість та ініціатива, сучасне економічне мислення, оперативність у прийнятті управлінських рішень, почуття відповідальності за доручену праву.
Окрім іншого, Єлизавета Михайлівна  веде активну громадську діяльність -  член Всеукраїнського громадського об`єднання «За справедливість і права людини».  Почесний голова Чернівецького міського благодійного фонду  дітей – інвалідів  (ДЦП) «Паросток майбутнього».  Має 37 наукових праць з питань фінансів та контролю,
Одружена, чоловік директор ТОВ «Вінмарн» м.Київ, виховує сина (13 років). Вважає, що сім`я -  це найсвятіше і стержень життя.
Серед особистих захоплень – фотографії, якими займається ще зі шкільного віку та фотокартини, любить гірські мандрівки. Вирощує фіалки та кактуси. У студентські роки для душі займалась східними єдиноборствами. Усе, що відбувається в душі – описує у віршах.
Єлизавета Михайлівна вважає:  основним, що допомагає Людині в житті – це віра в Бога, в себе,  у силу людської думки. Правильне формування цілей і чіткі послідовні кроки до їхнього досягнення. Мало мріяти – треба прагнути  та їх досягати!

                                                      Только Вера дает Силы жить,
                                                   Чтобы Эхо звучанье продлить,
                                                     А преград неизбежный  изгиб,
                                                 Обходить словно сказочный риф.
                                               День за днем – словно пчелка в Раю
                                                  Не испытывать случай, судьбу,
                                                   Не забыть лишь молитву свою,
                                                   Превращая в реальность мечту!

Єлизавета Михайлівна є взірцем для жителів села. Неодноразово люди звертаються по допомогу, а вона завжди знаходить час і влучні поради щодо вирішення проблем.
Хочеться побажати такій людині міцного здоров`я, душевного спокою та нових звершень на благо рідної землі.

Copyright 2012. All Rights Reserved.