Автор: glybsyn Категория: Синівці
Дата публикации Просмотров: 614
Печать

                                
Виконали: пошуковий загін Нижньосиньовецької ЗОШ І-ІІІ ст..
Керівник: вчитель початкових класів Унгурян М.І.

                                              Народження і хрещення на Буковині

     Перша «таємниця» людського життя є народження. Про своє народження людина ніколи не буде знати нічого, вона є свідком і дорого-показником до кращої долі F3тільки для інших, в тому числі для своїх дітей. «Румуни з усього світу вважають, що доля кожної людини знаходиться в руках парки, які замишляють добробут всіх», так само, як вірять і у «добру і лиху хвилину», а ця суміш первинних традиції та християнської традиції, з якими людина зустрічає новий паросток життя, це категорично підтверджується у викли¬ку долі: «Господи Боже! / Пришли парку, / Хай приходять всі веселі, / Веселі та щас¬ливі, / Із підноса куштувати / Й дитині до¬бре наділяти, / Щоб мало в житті працюва¬ла, / А багато й добре жила «.
     Є в цих закликаннях велике «мовлення ритмічності», знак успадкованості і шаманізму, як і в дивній формулі закликання, наявний також християнський духу. У всій своїй структурі, традиція шаманська, провокує, спричиняє «добру хвилину» через дивні виклики, здавалося б, позбавлені метафор, але багато невимовні.
     Народження. Незважаючи на невеликі місцеві особливості, відзначається в усіх селах Буковини, румунських і українських, однаково, елемент православного хрещення об'єднує прадідівську практику, під тією ж яскравою аурою щастя вічності.
    «Про новонародженого і в наші дні присутні забобони, що парки передбачають, з моменту приходу на світ, вік, який проживе, коли помре, якщо у нього буде хороша чи погана доля. До 1944 року жін¬ки народжували вдома, іноді на польових роботах. Медичних працівників було дуже мало, чи зовсім їх не було. При народженні була присутня, так звана «королівська аку¬шерка», яка, як правило, була жінка похи¬лого віку, кмітлива в акушерстві.
     Мати   новонародженого   дарувала акушерці хоча б один рушник. В даний час жінки народжують А2в лікарнях. «Акушерку» називали першу жінку, яка «хрестила» через поклоніння матері дитини.
     Весільний батько, який вінчав батьків мав обов'язок хрестити першу дитину.
    Для хрещення, куми приготовляли свічки, загорнуті в 5 метрів тканини, щоб хрещеник мав для сорочечок. Діти були хрещені через 2-3 тижні після пологів, традиція, яка триває до цих пір. Якщо це був хлопчик, його хрестив кум, якщо була дівчина, то її хрестила кума.
Після народження сусіди починали приходити до «народженого», з цією нагодою робились такі промови:
                                                                   «Раді вас бачити
                                                             В добрий і щасливий час
                                                               І ще краще б тобі було,  
                                                                   Від нині і до віка!
                                                        Але із чим ви вихвалюєтеся?
                                              Можливо не хочете його нам показати?
                                                          Чи дівчинка чи хлопчик,
                                                          Хай будуть на поміч вам,
                                                            Хай живе вам дитина
                                                                 І ви щоб жили
                                                          Багато щасливих років».
     Дітей хрестили, як хрестять і тепер, у 2-3 тижні після народження, F1сільським священиком, у церкві. Під час хрещення, куми (хрещені батьки дитини) збирають «на грудях», тобто на грудях дитини гроші. Даються ще й молоді тварини: ягнята, поросята і т.д. На наступний день після хрещення робилися купання, де брали участь тільки жінки і «королівська акушерка», яка мала головну роль.
      В корито з водою ставили всі види ароматних квітів, а обов'язково мав бути й васильок, щоб життя дитини було приємним; а також ще ставили і одну копійку, щоб мала щастя добре заробляти. Копійки брала акушерка, це будучи її право. Воду, де купалася дитина, виливали в чисте місце, під дерева або під квіти в саду, а жінки співали:
                                                        «Зелене листя васильку,
                                                      До на'рік-другу (дитинку),
                                                          І щоб виросла як дуб,
                                                      Щоб мала щастя-возом!».
     Раніше, у нас, був звичай, щоб через деякий час батьки дитини несли калачі кумам, звичайно, якщо уже відбулись «хрестини» і зібрали на грудях.
     Повинні були нести чотири калачі великі. Один калач повертався тому хто приніс його.
       І робилась така промова, коли посвящались калачі:
                                                «Просимо, беріть і не сердьтесь,
                                                        Ану, поклоніть куме,
                                                              Ваших кумів,
                                                            Чотири калачі,
                                                Але ваші калачі трішки замалі,
                                                  Але ваша воля велика».
      Промова при збирані грошей на грудях дитини звучала так:
                                      «Добрий вечір Вам, чесні гості й господарі,
                                                    Та особливо Вам куми!
                                         Раді Вас знайти здоровими і веселими,
                                              Хай принесу Вам вашого сина,
                                                        Бо такий звичай!
                                                Від кумів, щоб був початок
                                                            Прошу кумо,
                                              Даруй твоєму хрещеникові,
                                                         Що серце хоче
                                                 І що вашій душі сприяє».
Вважається, що хрещені батьки, все життя є духовними батьками дитини.

Copyright 2012. All Rights Reserved.