Автор: glybstan Категория: Станівці
Дата публикации Просмотров: 513
Печать

                                        Традиції

 

Виконавець: Плантус Марія Георгіївна – 10 клас
Науковий керівник: Топор Маріанна Петрівна

Село Станівці багата на гарні традиції та звичаї. Це частинка душі кожного селянина. Вони народжуються разом з  народом і передаються з покоління у покоління.
Є традиці, як, на жаль, з часом зникли, а деякі з них збереглисдо наших днів.
Найцікавішими з них – це традиційне відзначення свят зимового циклу.
Новий рік – свято надзвичайне. А в нашому селі, як і в багатьох буковинських селах воно особливе, тому що святкуємо його двічі: 1 січня ( за новим стилем ) та 14 січня ( за старим стилем ).
На новий рік за новим стилем 1 січня у нас не щедрують. Тепер всі звикли святкувати Новий рік в колі сім’ї і обов’язково, щоб всі були вдома.
7 січня в нашому селі святкують Різдво Христове. В цей день церква прославляє появу серед нас Бога у вигляді людини – Ісуса Христа. Понад дві тисячі років сталося ця подія, але вона завжди буде святкуватись. Перед Різдвом Христовим була урочиста вечеря, тобто Святий вечір. До цього свята люди готувались як матеріально, так і духовно. За п’ять тижнів до Різдва починається Різдвяний піст. У цей період люди стараються не їсти м’ясо, молоко, яйця. А найголовніше, старалися не сваритися ні з ким, робити більше добрих вчинків. На Святвечір готують дванадцять пісних страв, тому що в Ісуса Христа було дванадцять апостолів. У цей вечір діти колядують. Господині їм віддячують або грошима, або цукерками. Парубки колядують під вікнами тих хат, де живуть дівчата на віддання. Дівчата накривають для них багатий стіл. В наші дні вони готують не тільки пісні страви.
У цей вечір діти ще ходять з вертепом. У вертепних драмах йдеться про народження Ісуса Христа, про те, як Ірод хотів його вбити.
Новий рік за старим календарем співпадає з православним святом Василя Великого. У цей вечір діти щедрують. В щедрівках критикуються різні недоліки суспільства або людей. В кінці щедрівок висловлюються добрі побажання господарям. Ще по селу  ходять різні види маланок. Водять діти або ведмедя (переодягненого хлопчика) , або козу.
Віднедавна з’явився ще один вид маланок – коники. Танцюють у ній дорослі парубки. Хлопці всі однаково одягнені. Кожний має дерев’яного коника, оздобленого різнокольоровими стрічками. Вони більше відвідують хати, де є молоді дівчата. Господарі віддячують хлопцям грошима. Коники збирають чималу суму грошей. За ці гроші парубки організовують в сільському будинку культури танці. Частина грошей іде на добрі справи: на ремонт церкви або на ліки для хворих людей.
Колядують у нас удень свята, що називається Йорданом і святкується 19 січня.
Уже з самої колядки бачимо, що Йордан – це річка. І в цій річці Божий чоловік Іван охрестив Ісуса.
В наші дні відродилася ще одна хороша традиція. В цей день або напередодні ходить по селу панотець та освячує хати свяченою водою. Разом із ним ходить дяк, пономар та інші господарі. Біля воріт господаря вони вигукують: «Кіралеса», що означає «Господи, помилуй». Господиня повинна виходити їм назустріч із свічкою та рушником і запрошувати панотця до хати.
Цей звичай існував колись. В часи, коли у влади знаходились комуністи, його заборонили. А тепер, на щастя, він знов відродився.
Ми повинні зберегти ці традиції, бо в них живе частинка душі кожного з нас.
 
 F1F2
 

 

 

 

 

 

 

 

 

                                        Станівецькі коники

Copyright 2012. All Rights Reserved.