Автор: glybter Категория: Тереблече
Дата публикации Просмотров: 1285
Печать

                           СВЯТКУВАННЯ КАТОЛИЦЬКОГО РІЗДВА

 
Керівник роботи:  Вільчак Марія Іванівна
   
 Святковий стіл накриваємо білою скатертиною. Підготовлюємо місця для усіх присутніх, а також одне додаткове місце (згідно традиції) для гостя, який може прийти до нашого дому. Варто запросити когось самотнього. Під скатертину можна покласти трішки сіна, на згадку про народження Ісуса Христа в яслах. Посередині столу ставимо одну свічку. Біля свічки кладемо Святе Письмо, відкрите там, де будемо читати Слово Боже, а також  тарілку з облатками (білим прісним хлібом). Свято Різдва Христового має п’ять днів передсвята (з 20 по 24 грудня) і шість днів віддання. Напередодні, або в день надвечір’я свята (24 грудня) дотримуються особливо суворого посту, що отримав назву святвечір, тому що в цей день вживається в їжу сочиво - зварені з медом пшеничні або ячмінні зерна. За традицією, піст святвечора закінчується з появою на небі першої вечірньої зорі. У надвечір’я свята згадуються старозавітні пророцтва і події, пов’язані з Різдва Спасителя.
      В нашому костелі, у Тереблече, виставляються ясла, які є символом народження Ісуса Христа. У XIII столітті, за часів святого Франциска Асизького, з’явився звичай виставляти в храмах для поклоніння ясла, в які поміщається фігурка Дитятка Ісуса. Згодом ясла стали ставити не тільки в храмі, а й в будинках перед Різдвом. Домашні сантони - макети в засклених ящиках зображують грот, в яслах лежить немовля Ісус, поруч Богоматір, Йосип, ангел, пастухи, що прийшли на поклоніння, а також тварини - бик, осел. Зображуються також цілі сценки з народного побуту: поруч зі святим сімейством поміщають селян в народних костюмах і т.п.
Церковні і народні звичаї гармонійно сплелися у святкуванні Різдва. У нас добре відомий звичай колядування - ходіння по домівках дітей та молоді з піснями і добрими побажаннями. У відповідь колядники отримують подарунки: ковбасу, смажені каштани, фрукти, яйця, пиріжки, солодощі, гроші та інше, скупих господарів висміюють і загрожують їм бідами. У процесіях беруть участь різні маски, ряджені в шкури тварин, це дійство супроводжується гучними веселощами. Звичай цей неодноразово засуджувався церковною владою як язичницький, і поступово з колядками стали ходити тільки до родичів, сусідів і близьких друзів. Перед Різдвом обов’язковою традицією є надсилання рідним, колегам та знайомим вітальних листівок. Це дуже важливо. Багато компаній перед різдвяними святами видають своїм співробітникам списки з поштовими адресами колег.
     Різдво – сімейне свято, воно гамірне та радісне. Напередодні Різдва вся родина з'їжджається в один будинок. Всі збираються в тісне сімейне коло. Кожен будинок прикрашається ялинкою, під яку гості, які прибули на свято, складають подарунки. На коробках з подарунками написані імена тих, кому вони призначені. Вручають подарунки урочисто після нічної меси, на яку відправляється вся сім'я.
Очевидним є той факт, що Різдво, як і більшість християнських свят, має в святкуванні і язичницькі традиції. Про пережитки власне язичницького культу сонця свідчить традиція запалювання обрядового вогню в домашньому вогнищі - «різдвяне поліно». Поліно урочисто, дотримуючись різних церемоній, вносили до хати, підпалювали, одночасно промовляючи молитву і вирізаючи на ньому хрест (спроба примирити язичницький обряд з християнською релігією). У дні святкування Різдва встановився звичай заломлювати «різдвяний хліб» - особливі прісні облатки, які освячуються в храмах під час Адвенту, - і їсти його як перед святковою трапезою, так і під час привітань один одного зі святом.
     Характерним елементом свята Різдва (як вже згадувалося вище) є звичай встановлювати в будинках вбрані ялинки. Ця язичницька традиція зародилася у німецьких народів, в обрядовості яких ялина була символом життя і родючості.
     Крім того, на столі з’являється багата вечеря, яка традиційно складається з 12 страв. Це символ 12-ти місяців минулого року, за котрі ми складаємо Богові подяку та 12 місяців майбутнього року, які ми віддаємо у руки Христа з проханням про благословення. Обов'язковим є короп, адже він символізує благополуччя, так само подають кутю, борщ з вушками, кекс, бігос - тушковану капусту з м'ясом.
Святкування Різдва починається зі сходом першої вечірньої зорі, яка сповістила всьому світу про час народження Сина Божого. Різдво відзначається протягом восьми днів (октави). Другий день свята, 26 грудня, присвячується пам’яті святого первомученика Стефана, третій день, 27 грудня – пам’яті святого апостола і євангеліста Іоанна Богослова (цього дня здійснюється обряд освячення вина); четвертий день, 28 грудня – пам’яті святих Безневинних Немовлят Вифлеємських (священники цього дня дають особливе благословення дітям).
     У неділю, що випадає на один з восьми днів святкування Різдва (октави), або 30 грудня, якщо на ці дні не випадає неділя, відзначається свято Святої Родини: Дитятко Ісуса, Діви Марії і Йосипа Обручника. Святкування Різдва завершується 1 січня, коли з особливою урочистістю відзначається День Пресвятої Богородиці. Щодо різдвяного стола,то Євангельське оповідання свідчить про те, що три волхва, що прийшли поклонитися немовляті Ісусові, піднесли Йому дари – золото, ладан та смирну, лягло в основу традиції дарувати в різдвяні дні дітям і один одному подарунки. За традицією цього дня прийнято збиратися всією сім’єю за різдвяним обідом, а святковий стіл прикрашають традиційні страви – для кожної країни свої.

 

Copyright 2012. All Rights Reserved.