Автор: glybvol Категория: Волока
Дата публикации Просмотров: 1328
Печать

                                                   Освіта села Волока

Виконавці проекту:

photo 1Пентелейчук Марія 7-А клас, Волоківська ЗОШ

  photo 2Головач Марія 7-А клас, Волоківська ЗОШ

          

      Сторож Дмитро 7-А клас, Волоківська ЗОШ photo 3

 

 

 

 

 

 

 

photo 4Антош Денис 7-А клас, Волоківська ЗОШ

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Керівники проекту:

photo 5

Загарчук Ємілія Георгіївна
Заступник директора з виховної роботи Волоківської ЗОШ

                     photo 6 

              Голунга Віорел Ілліч
                                   Вчитель історії та правознавства Волоківська ЗОШ
 

             photo 7 

                                  Волоківська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів

Село Волока пишається Село Волока пишається своєю школою, яка є для всіх мешканців села великим, дивовижним скарбом. Це місце,  з якого вийшли випускники, що стали в житті великими, видатними особами: лікарями, професорами, докторами різних наук, народними артистами, проживаючи в різних країнах світу. Ми спробуємо поринути в історію розвитку освіти в нашому селі і знайти цікаві, ще не відкриті факти.
    Отже, з різних джерел ми дізналися, що перша школа почала працювати за часів Австрійської імперії з 1859 року та була тривіальною національною школою. В цьому році жодна дитина не відвідувала школу та й посада вчителя була вакантною. Першим вчителем був випускник Педагогічної школи міста Чернівці, з метою започаткувати базову освіту в селі. Це був Дмитро Андронік, направлений у Волоку з національної школи села Вовчинець.
   Школа не мала власного приміщення, тому Дмитро Андронік був вимушений ходити з хати в хату, щоб переконати людей навчати їхніх дітей. На даному етапі не було мови про організоване навчання педагогічним методом. Спочатку уроки проводилися  у хаті одного з заможних селян. Вчитель був інтелектуальним провідником для цілого села. Перший етап заснування школи закінчується в 1881 році, тоді ж починається другий етап, тобто, коли в селі було побудовано перше приміщення для школи. Спочатку мало дітей відвідували школу. Статистика свідчить, що в 1866 році школу відвідували 5 дітей, в 1867 році Дмитро Андронік мав 9-х учнів, а в 1869 році не мав жодного учня.
   В 1871 році педагогом в селі був Стефан Струц, прибувши у Волоку з Остриці Герцаївського району. Стефан Струц народився в селі Михалча, та не відомо нам скільки часу він перебував у селі Волока, тому що в 1894 році він працював у селі Задобряни. В 1883 році школу очолював Теодор Васильович  і тут уже навчалися 46 хлопчиків і жодної дівчини, це свідчить, що батьки боялися, або не мали коштів,щоб навчати дітей у школі. Теодор Васильович був відомим культурно-музичним діячем, він створив шкільний хор.
    З 1886 по 1889 роки школу в селі Волока очолював вчитель Василь Поповійчук (1843-1909), який прибувши з румунського села Букшоая. В 1888 році школу відвідували 76 хлопців та 36 дівчат, разом112 учнів. В наступному році в школі відкрили 2 класи і запросили ще одного вчителя Теофіла Дашкевича. Двоє вчителів навчали 140 дітей.  За весь час діяльності Василя Поповійчука школа була культурним центром в селі. Як хороший музикант, він створив шкільний хор, з яким виступав в церкві. Про це свідчить хроніка в місцевій газеті «Кандила» про святкування храму в селі, Окрім того що створив хор, він сам ним дерегував.
В цей момент авторитет школи під керівництвом Поповійчука зростає в очах місцевого населення, але багато батьків боялися відпустити дітей до школи. Про це можна дізнатися в газеті «Дєштєптаря» де під заголовком «Велика біда у Волоці» вийшла стаття про те, що тітка Агрипина отримала запрошення для свого синочка, якого мала віддати до школи, плакала два дні і збентежена цим, зійшла з глузду.
   Були декілька причин з яких не хотіли віддавати дітей до школи :
-населення не любило школу;
-відокремлення школи від церкви;
-не бажання селян впроваджувати в повсякденне життя нові зміни.
  В 1891 році Василь Поповійчук мав 67 учнів і 58 учениць. Про його популярність свідчить зростання кількості учнів. З 1894 року Поповійчук перейшов працювати в село Бояни, залишивши вчителя в селі Волока Теодора Васильовича, який вдруге повернувся в село, в цей час відвідування школи збільшилося до 129 хлопців та 67 дівчат. Від самого початку виникнення школи, лише в 1894 році згадується про першу вчительку Єфросину Сімйонович з Великого Кучурова.
   В 1896 році в наслідок нещасного випадку Теодор Васильович покинув Волоку. Неподалік школи, де зараз знаходиться приміщення сільради, була корчма єврея Блума. Одного дня Васильович зайшов до корчми де частували 3 п’яних парубків які спровокували скандал, вчитель став і пішов до школи. Парубки прослідуючи його, зустріли по дорозі випадкового чоловіка якого побили і кинули в яму з вапном на території школи, який там і помер.
     Після цього школу очолював Георгій Янович з 1897-1903 рік. Під його керівництвом була побудована нова школа – частина будівлі теперішньої школи

photo 8Частина школи побудована під керівництвом Георгія Яновича яка збереглася і до нині. Далі ми хочемо надати список педагогічних кадрів, які працювали в школі у 1904-1944 роках.  Уже в архівах 1904 року зустрічається назва «посада директора». На цю посаду було запрошено вчителя з Боян, що народився в місті Редеуць (Румунія). Він працював у Волоці до 1918 року. Під його керівництвом працювали вісім вчителів : Ілля Репчук, Єрнестина Григорко, Вікторія Репчук, Петру Долинський, Аглая Браха,  Єусебій Григорко, Аглай Герасим.
   Склад вчителів постійно змінювався, так маємо звістку, що в 1907 році, найулюбленішим вчителем був Дмитро Сфекла. Він дбав про дітей  та створив хор при школі.
    В 1911році в школі навчалося 584 учнів, з яких 9 євреїв, 12 німців, решта румуни. В цьому ж році вчителі написали листа, в якому  звернулися до влади з проханням покращити матеріальний стан школи, замінити бетонну підлогу на дерев’яну, оскільки були занепокоєні здоров’ям учнів. На бетонній підлозі діти частіше простуджувалися і не відвідували школу, залишаючись вдома.

photo 9

Учні Волоківської школи зі своїм вчителем в 1979 році (Октомбрєї)

photo 10

                         Сучасні учні на зустрічі з випускниками у рідній школі (2012 рік)
  На початку XX століття завдяки молодим вчителям  почалася модернізація села, це допомагало населенню здобувати освіту, створювало культурно-економічні товариства : Райфайзен Банк, Аркашул, торгівельну мережу «Албіна»(бджілка). З церковного фонду був придбаний дім, який був перетворений на будинок культури, що став центром духовного розвитку села.
  Роки 1914-1918 (перша світова війна) були роками спадку розвитку школи. Лише після падіння Австрійської  імперії 28 листопада 1918 рок, генеральним конгресом Буковини, який відбувався в палаці митрополитів в Чернівцях, було прийнято рішення про Злуку Буковини  х Румунією, з цього моменту починається відновлення школи.

 

 

Copyright 2012. All Rights Reserved.