• вул. Ольги Кобилянської, Чернівці
  • вул. Ольги Кобилянської, Чернівці вул. Ольги Кобилянської, Чернівці
  • Театральна площа, Чернівці Театральна площа, Чернівці
  • Турецька площа, Чернівці Турецька площа, Чернівці
  • вул. Головна, Чернівці вул. Головна, Чернівці
  • Німецький народний дім, Чернівці Німецький народний дім, Чернівці
Автор: kicmbrusc Категория: Брусниця
Дата публикации Просмотров: 2210
Печать

 

В кожнім серці, в кожнім добрім слові

Музика дідівщини звучить,

Яка буде жити у народі, 

Безкінечно, вічно буде жить!

 

 

 

 

Вельмишановні відвідувачі цього сайту гостинно запрошуємо Вас торкнутися серцем до історії буковинського краю, його культури і сьогодення. Пропонуємо перегорнути сторінки оберегів духовності мальовничого села Брусниця.

  

 

Вас вітають 

 

Изображение             DSC00538

               Дмитро Теофілович Фраціян                                Іван Теофілович Загарія 

             (директор Брусницького ЗНЗ І - ІІІ ст.)                             (сільський голова)

 

 
Автор: kicmbrusc Категория: Брусниця
Дата публикации Просмотров: 602
Печать

Відео

 
Автор: kicmbrusc Категория: Брусниця
Дата публикации Просмотров: 1188
Печать

Спорт

За різних часів існування села розвивався спорт і були спортивні досягнення. При колгоспі «Дружба» у 1968 році був заснований колектив фізкультури. Першими інструкторами з фізичної культури і спорту були: Антофійчук Іван Васильович –1968-1969 р. Симака Іван Миколайович -1968-1969 р. Панчук Іван Ілліч -1969-1971 р. Гаврилюк Іван Ілліч -1971-1992р.- кандидат у майстри спорту по волейболу, член збірної району та області серед ветеранів. За період цих років колектив фізкультури являвся основним учасником спортивних змагань. При колективі фізкультури працювали такі спортивні секції: - волейбол (брали участь чоловіки і жінки); - баскетбол (чоловіки і жінки); - настільний теніс (приймали участь чоловіки і жінки); - боротьба класична; - боротьба вільна; - легка атлетика; - футбол; - гирьовий спорт При ДЮСШ працював гурток «радіопеленгація».

1

 

Одним із видів діяльності була так звана «охота на ліс». Керівником гуртка був Даниляк Володимир Євгенович.

Діти із задоволенням приймали участь, з’єднувались із різними радіостанціями та обмінювались Q – карточками. Таким чином учні мали змогу підтримувати зв’язки та дружні стосунки з радіостанціями світу. З 1976 року по 1983 команда ставала чемпіоном області.

 2

Команда чемпіонів області

 З легкої атлетики активну участь у змаганнях приймали:

Чепига Іван – біг на дистанції 100 м. з результатом -11.4 с., а також стрибки у довжину з результатом 5.90 м.

3

 

Скаріоцький Корнилій – біг на дистанції 100 м. з результатом 11.4 с, стрибки у довжину (результат -5.95)

Глинський Володимир – метання списа - 48 м., штовхання ядра -14 м.

Аврам Іван –біг на дистанції 100м. з результатом 11.8с., біг на дистанції 200м. –результат 23.9с.

Крушніцький Іван – біг на дистанції 200м.- з результатом 23.2с., стрибки у висоту – результат 1.75см.

Івашин Юрій - стрибки у висоту з результатом 1.70 см.

У цей період розвивалися такі види спорту як:

- шашки;

- шахи, де команда стала чемпіоном району у 1978 році.

Ручний м’яч (гандбол) – здобули високі досягнення у цьому виді спорту.

Городки – приймали участь у районних змаганнях з 1975 по 1980р.

Вільна боротьба – триразові чемпіони району (1974-1977р.). До складу команди з вільної боротьби входили: Харина Іван, Харитон Дмитро, Руснак Олег, Шимчук Ярослав, Лукаш Михайло, Гавдун Володимир. Тренером-наставником цієї команди був Суслов Володимир Семенович – член збірної по багатоборству ГТО Збройних сил України.

Команда з волейболу була неодноразовим учасником у районних змаганнях. Кращими гравцями були:

4

1.Ткачук Онисим;

2.Пунговський Михайло;

3.Николайчук Василь;

4.Симака Іван;

5.Антофійчук Іван;

6.Панчук Іван;

7.Козмуляк Василь;

8.Гаврилюк Іван(20 років грав за Кіцманський район у стилі розігруючого).

Команда волейболістів стала чемпіонами району в 1976 році, переможцем кубка району в 1978 році.

Не відставав у цьому плані і настільний теніс. Чемпіонами району стали у 1986 та 1987 роках. Учасниками змагань були:

- Плешко Іван, Гаврилюк Іван, Козьма Яна.

Команда з футболу була заснована в 1971 році. Чемпіонами району по футболу стали в 1975-1977 роках. А в 1974 році посіли 2 почесне місце в районі.

5

Кращими футболістами були:

  1. 1.Козьма Михайло
  2. 2.Король Василь
  3. 3.Николайчук Василь
  4. 4.Мельничук Руслан
  5. 5.Руснак Олег
  6. 6.Гаврилюк Іван
  7. 7.Козмуляк Василь
  8. 8.Добрий Михайло
  9. 9.Харина Василь
  10. 10.Ткачук Онисим.
  11. 11.Михайлюк Володимир
  12. 12.Николайчук Дмитро
  13. 13.Маценко Василь

       Розвивався також у Брусниці і баскетбол. Відзначилася жіноча команда, яка у 1978 році стала переможцем кубка району. Кращими гравцями можна назвати:

  1. 1.Даскалюк Ольгу
  2. 2.Міцик Наталію
  3. 3.Аврам Марію
  4. 4.Хомік Марію
  5. 5.Даниляк Галину

 З 1974 року по 1989 рік в Брусницькій школі працював Савчук Микола Степанович вчителем фізичного виховання . За роки роботи вчителем фізкультури неодноразово займав призові місця в районі та області. Захоплювався важкою атлетикою. Вів секції по підняттю гирі та штанги.

Також майстрами своєї праці були вчителі фізкультури Гаврилюк Іван Ілліч та Захарюк Григорій Кризантович

 У 1992 році колектив фізкультури колгоспу «Дружба» перейменовано на сільський спортивний клуб при Брусницькій сільській раді. В 1992 році в с. Брусниця було відкрито відділення з гирьового спорту від Кіцманського ДЮСШ ФСТ «Колос», голова Кудельницька Н.В.

 Поряд з цим активну участь у розвитку різних видів спорту беруть учні місцевої школи. У Брусницькому ЗНЗ I-III ст. працюють над розвитком таких видів спорту:

- легка атлетика;

- футбол;

- легкоатлетичний крос;

- легкоатлетичне чотириборство;

- настільний теніс.

 Учні найбільше проявляли себе в районних змаганнях і як підсумок маємо результати:

3 місце в 65-районній спартакіаді школярів (команда юнаків) -2010 р;

1 місце в 65-районній спартакіаді з стрибків у довжину з місця зайняла команда дівчат з результатом 12,95;

1 місце в 64-районній спартакіаді з метання м’яча 2009р;

3 місце – команда юнаків в 64-районній спартакіаді з бігу на 900 м;

2 місце – команда дівчат в 64-районній спартакіаді з піднімання тулуба.

А також команда, Брусницького ЗНЗ у 64-районній спартакіаді зайняла

3 місце зі стрибків через скакалку. З легкоатлетичного чотириборства в 64-районній спартакіаді команда дівчат зайняла

1 місце з бігу на дистанції 600 м. команда дівчат зайняла

3 місце у 61-районній спартакіаді з легкоатлетичного кросу.

Цього ж року команда Брусницького ЗНЗ I-III ст. зайняла 1загальнокомандне місце у 67-районній спартакіаді з настільного тенісу. У склад команди входили:

    Мангер Теодор – учень 11-А класу;

  • Федоряк Іван – учень 6-А класу;
  • Гунько Юлія – учениця 10-Б класу;
  • Федоряк Діанна – учениця 11-Б класу.
  • Учні місцевої школи 7 разів ставали чемпіонами району з пішохідного туризму та були бронзовими призерами обласних змагань. В склад команди входили:

     

    • Крушніцька Галина;
    • Петращук Володимир;
    • Євстафієвич Сергій;
    • Нуцул Василь;
    • Даниляк Михайло.

    Брусницькі школярі відвідують гурток з водного туризму при Кіцманському будинку дитячої творчості, керівником якого є Гончарюк Віктор Васильович. Його вихованці проявили себе на досить високому рівні в обласних змаганнях. В 1997 р. стали бронзовими призерами чемпіонату області. Срібними призерами – в 2006 р. Команда складалася з таких учнів:

    • Гриндей Василь;
    • Данко Ілля;
    • Гриндей Вадим;
    • Лукащук Степан;
    • Петращук Роман.

    В 2011 році гуртківці зайняли 3 місце з водного туризму в обласних змаганнях. Учасниками змагань були:

    -         Сав’юк Віталій;

    -         Сав’юк Віктор;

    -         Пукас Андрій;

    -         Пенюк Михайло.

    В даний час різного роду спортивно- масові заходи, заняття із фізичної культури та просто оздоровчого плану проходять на місцевому стадіоні.

     

     1  2  

     

    Як бачимо з вище сказаного, спорт розвивався і надалі розвиватиметься, чекаючи і виховуючи майбутніх олімпійців.

     

     


    Над розділом працювали:

     

     

    Гриндей Андрій Іванович                         Терентяк Василь Іванович

         вчитель фізкультури                                 вчитель фізкультури

         Брусницького ЗНЗ І-ІІІ ст.                       Брусницького ЗНЗ І-ІІІ ст.

     

    1                          2

     

    Новак Іванна Петрівна –                      Учні – члени спортивного

                         вчитель основ здоров»я                               гуртка з футболу

                       Брусницького ЗНЗ І-ІІІ ст.

    3      4


 
Автор: kicmbrusc Категория: Брусниця
Дата публикации Просмотров: 655
Печать

Фото

 
Автор: kicmbrusc Категория: Брусниця
Дата публикации Просмотров: 2424
Печать

 

Визначні місця села Брусниці

 

         На обох берегах річки Брусниці розкинулося село Брусниця. Воно стало відомим на сьогоднішній день в нашій країні та за її межами своєю історією, розвитком народного господарства, відомими людьми освіти, науки, культури, мистецтва, охорони здоров”я. Та не тільки... Історія села викладена буде в повній мірі тоді, коли кожен житель усвідомить себе її часточкою. Тож помандруємо визначними місцями: схилимо голову перед найважливішими пам'ятками архітектури, хрестами, каплицями, пам'ятником.

 

     До найважливішої пам'ятки архітектури нашого села належить Успенська церква (дерев'яна) і дзвіниця 1850 р.

 

11

 

       Церква могла бути відкритою в неділю чи свято, день похорону, а в інші дні закритою. Тому і виникала потреба будівництва каплиць. Ставили за здоров”я, добро, благополуччя. Таке будівництво ставало традиційним. На сьогоднішній день в селі нараховується більше двадцяти каплиць. Найбільшу шану надамо найдавнішим. Це є каплиця біля центральної дороги села, що входить у обійстя Дмитра Блажка. Господар розповідає, що цій капличці більше 150 років, а може і більше - ніхто вже не скаже. Та ще залишилися в пам'яті ті дні, коли руйнували церкви, каплиці, хрести... Дану перлину духовності не вдалося знищити: більша частина віруючих жителів стали на її захист. Тут виникла ще одна причина перенесення - це розширення центральної дороги. Проблемне питання знову вирішено: хрест, що всередині, залишено на місці, а саму будівлю дано до обійстя Дмитра Блжкка.

 

    Сумнішу долю подарував Всевишній хрестам. Вони поодиноко стояли, стоять і стоятимуть під відкритим небом на роздоріжжі, на доброму полі, коло чистого джерела, ніби просять захисту. Не завжди захищені, інколи руйнуються, а ще гірше навмисно знесені зловмисною керуючою рукою. Про такі випадки пам'ятають і жителі Брусниці. Стежки до святих місць не можуть заростати: на одному з перехресть відновлено давній хрест з ініціативи 3. Ф. Ткачук (вчителі-пенсіонери погодилися з пропозицією і в 1998 р. освятили хрест).

 

     Жителі села свято шанують пам'ять героїв, які полягли в боях за звільнення рідної землі від німецько-фашистських окупантів. У перші ж післявоєнні дні в центрі села встановлено дерев'яний обеліск, на якому вписані імена загиблих воїнів-односельчан.

 

DSC02391

 

   Нелегко було залікувати рани, заподіяні війною, але нове життя почалося для брусницького селянства, як і для трудящих всього краю, з незабутніх днів 1945 р., коли вся земля з її надрами, лісами і водами стала державною власністю, тобто всенародним добром. Протягом двадцяти п'яти років біля підніжжя обеліска - живі квіти.

 

     З кожним роком село невпізнанно змінилося. В кожну хату прийшла освіта, достаток, радість. Люди ставали господарями своєї долі, свого щастя. Джерелом добробуту була їхня праця, вкладена в колективне господарство, яке на даний період могло виділити колгоспні кошти на будівництво пам'ятника. Це був 1971 р., коли ветерани Брусниці 9 травня прочитали напис « Ніхто не забутий, ніщо не забуто». їх було багато - сьогодні їх декілька.

 

DSC02393 

 

     Природа щедро обдарувала мальовничий куточок села Брусниця. Тут було відкрито родовища мінеральних вод, яких визначають таким чином: «три джерела, як три складові». Можете собі уявити, щоб в зоні одного родовища зійшлися три різних типи лікувальних вод світового значення: "Мацеста", "Єсентуки-4" і "Миргородська"! Нині тут   функціонує вже довгий час Брусницька лікарня відновного лікування, відома не тільки в Україні, а й за її межами.

 

Цілющі джерела землі

 

     Природа щедро обдарувала  мальовничий куточок села Брусниця. Гірську частину зеленим килимом вкрили хвойні ліси. Близькість Буковинських Карпат, чисте повітря, джерела мінеральних вод приваблює не лише туристів, а й бажання полікуватися чи оздоровитися.
     Не було б у Брусниці жодних чудодійних зцілень, якби в 1966 році професор Чернівецького медінституту Феодосій Лапшин не відкрив тут два джерела. Перше - джерело мінеральної води, багатої на сірководень, він назвав "Буковинською Мацестою". І за своїми лікувальними властивостями вона набагато перевищувала посестру Сочі - Мацесту. Саме цій воді завдячують хворі, які виліковують тут захворювання опорно-рухового апарату. Дискогенні радикуліти, дископатії, патології хребта на основі остеохондрозу, артрози, артрити, всі консолідовані переломи тут переборюють повністю.
     У другому джерелі, яке відкрив нині уже покійний професор Лапшин,виявилася лікувальна вода «Єсентуки-4» Її використовують для лікування гастритів і виразок шлунка,які супроводжуються підвищеною чи нормальною кислотністю,панкреатитів і ще цілого букету захворювань.  Також її розливають на продаж у харчовому цеху місцевої селянської спілки і продовжують застосовувати для комплексного лікування захворювань  у водолікарні.
Ми повертаємо багатьом людям здатність рухатися,  розповідав головний лікар обласної водолікарні Дмитро Бойко. Мені доводилося бачити, як цілував двері своєї палати лежачий хворий, коли вперше став на ноги.
Ніхто й не сподівався, що щедра брусницька земля може таїти у собі ще одну, зовсім іншого типу мінеральну воду. Але з'ясувалось, що так. Третє джерело розвідали чернівецькі геологи. Вона виявилася аналогом "Миргородської"!
Можете собі уявити, щоб в зоні одного родовища зійшлися три різних типи лікувальних вод світового значення: "Мацеста", "Єсентуки-4" і "Миргородська"? Чи треба пояснювати, наскільки цілющою є "Миргородська"? Лікує кишково-шлункові захворювання, які супроводжуються пониженою і нульовою кислотністю, запобігає їхньому переростанню у рак.
        Поруч з лікарнею у ХІХ ст. був заснований парк,який у теперішній час є пам'яткою садово-паркового мистецтва «Парк Брусниця» .В парку знаходяться дерева різного віку і складу,які зростають окремими екземплярами,невеличкими групами та у вигляді алей. Рельєф парку рівнинний,на території парку є невеликий ставок. Серед екзотичних дерев - сосна Веймутова, ялина звичайна, туя західна, липа дрібнолиста, каштан кінський та інші.

      На даний час в лікарні функціонує 200 ліжок. Є два жилих корпуси де проживають хворі люди, приймають процедуру озокерита.

 

100 1104Під час роботи в озокеритному  відділенні.
Козьма Марія, Горняк Марія, Костащук Анна

 

Озокерит -  воскоподібний мінерал нафтового походження, який добувають з надр землі. Його лікувальне значення заключається у хімічних, фізичних, теплових властивостей на організм людини.

 


Показання:

 


1.Закриті пошкодження малих клітин.

2.Вивихи

3.Рубці і спайки

4.Хронічні виразки рани

5.Артрити.

6.Хронічні радикуліти.

7.Виразково хвороба шлунку

 


Противопоказання:

 


      Гнійні рани, лінфонгоїти, кровотеча, запальні процеси, запалення, опухи. Процедура відпускається кожен день або через день,12-18 процедур. тривалість сеансу 20 хвилин.
     Відвідують хворі кабінети лікувальної фізичної культури, масажу.  У лікарні хворі лікуються з різними хворобами. Тут є підводна витяжка де їм проводять витяжку хребта по назначенню лікаря. Це ж стільки життів можна врятувати, якщо не відкладати надовго. Мені здається, що керівник обласної водолікарні у Брусниці, заслужений лікар України Дмитро Бойко, він з тих людей, які вміють із нічого зробити щось.

 

 

 

100 1107Під час роботи в кабінеті підводної витяжки.
Костащук Василь Васильович -фельдшер підводної витяжки,  масажист Брусницької лікарні відновного лікування

 


СЕКРЕТ ПІДВОДНОЇ ВИТЯЖКИ

 


     Її у Брусниці стали застосовувати першими серед санаторіїв і курортів колишнього Союзу. Молодий тоді головлікар Дмитро Бойко знайшов в угорському журналі опис того, як лікують хворих за допомогою підводного витягування. В описі значився басейн, а брусницьким умільцям довелося роздобути лише глибоку ванну. Решту зробити самим не було великою складністю. І в 1969 році витяжка почала діяти. Але от біда: після приймання процедури хворий мусив вставати,напружуватись,а це призводило до частого вискакування чи зміщення дисків хребта.Дмитро Ілліч розповів про свою проблему одному із чернівецьких директорів. І на підприємстві змайстрували електричний тельфер. За його допомогою хворого опускали у ванну з "Буковинською Мацестою" і виймали з неї. Все було добре аж до того часу, коли одного разу тельфер не "заїло". Сталося це через те, що електропристрій працював в агресивному середовищі , в парах сірководневої води.Ось що про той випадок згадує сам Дмитро Бойко. На лікуванні у нас в той час перебував, як ми його називали, батько мінеральних буковинських вод (понад 80 джерел відкрив) Феодосій Лапшин. Сталося так, що тальфер "заїло" якраз тоді, коли саме йому робили підводне витягування хребта. Я дуже розхвилювався: професор міг постраждати, перебуваючи у воді довше, ніж належить. Якось ми його з басейну дістали, але витяжку я тоді розкурочив ущент. Емоції емоціями, а процедура була потрібна людям. Як піднімати хворого із ванни, щоб не було жодних "сюрпризів"? На цей раз взявся допомогти тодішній директор "Електронмашу" Зіновій Михайлецький. Тільки жодних реле, електропристроїв - сірководнева вода виводить їх із ладу - попередив Дмитро Ілліч. Із поставленим завданням електронмашівці справились успішно. Вони придумали механічну висувну раму з підвісними крюками. За її допомогою хворий разом з лежаком переноситься у ванну, а після процедури виймається з неї.

     Мені пропонували операцію на хребті, а я приїхав сюди і бачу, що обійдеться без неї пояснював мені, лежачи на кушетці після процедури тридцятирічний Михайло відчув полегшення відразу після двох витяжок. Дмитро Ілліч пояснив, що хлопець полежить після процедури годинку-другу, потім його спов'ють - зафіксують хребет і він зможе йти в палату.

     У Брусницю свого часу приїжджали переймати секрет підводної витяжки із курорту Хмільник. Потім ми були там на курсах. Звичайно, хмільниківські колеги зробили у себе все на вищому рівні - не така кустарщина, як  у нас. Там гарний чудовий басейн,у якому проводять витяжку. І все ж їх хворі після процедури змушені вставати і йти по сходах. То не є добре, переконані брусницькі лікарі.

 


"НЕ НАЗИВАЙТЕ НАС КУРОРТОМ"

 


     У 1993 році водолікарню у Брусниці уже закривали. Як про страшні часи згадує про те медперсонал:

-   Ми плакали, бо бачили, що унікальний лікувальний заклад може пропасти. Почалися крадіжки майна, обладнання.

     Вкрадене вдалося повернути з допомогою міліції. Лікарню відкрили. Сюди знову потяглися хворі. Нині вона працює з повним навантаженням. Всі 200 ліжок зайняті. Фінансування водолікарні таке ж погане, як і всіх інших медичних закладів. А пацієнтів треба лікувати.  Як на нинішні скрутні часи, тут ще добре харчування, хваляться пацієнти. Вони дуже вдячні за чуйність і увагу брусницьким медикам. Без цього навіть цілюща вода не давала б такого ефекту.

     Від закриття водолікарню рятують спецкошти. Хоч заробляти їх не дуже легко, все ж медики стараються, аби в касу водолікарні надходила сяка-така копійка від додаткових послуг, щоб заклад міг існувати. Путівка на 24 дні коштує 1800 гривень.  Ми ж не санаторій і не курорт, що можемо заробляти на відпочиваючих. Ми водолікарня відновного лікування, підкреслює головний лікар. Він уже стомився доводити чиновникам від медицини, що Брусниця - унікальна. Це все одно, що переконувати: сніг білий. Ніде в Україні немає "Мацести", "Єсентуків-4" - таких видів бальнеологічних вод. Ніде в Україні не сходиться в одному місці три різних джерела. Ніде в Україні немає такої ефективності водного лікування - 93,8 відсотка одужань. Хіба можна розкидатися таким багатством? Ви ходите по золоту, а плачитесь на бідність, говорить один американський пенсіонер українського походження, який приїжджав на оздоровлення в Брусницю. США, Канада не мають своїх  мінеральних вод. Звідси їздять на лікування у Францію, Швейцарію. А їхали б на Буковину, якби ви організували належний сервіс. Збудуйте тут суперовий санаторно-курортний комплекс, організуйте гірський туризм, рибальство, мисливство, лижні прогулянки. Карпати ж поруч".

     Д.Бойко про це і без американця знає. Не на одній конференції виступав, не одну статтю написав про те, що державі вигідно було б вкласти кошти у розвиток курортної індустрії в Брусниці. І аргументи наводив: надзвичайно прибуткова і екологічно безпечна галузь, нові робочі місця. Але що з того? Існує навіть в облдержадміністрації комплексна програма розвитку рекреаційної зони на Буковині. Але дуже глобальна вона, багато коштів потребує.

     На даний час на території Брусницької лікарні віднового лікування проводиться будівництво цілого ряду нових дерев»янних будиночків (наче котеджне містечко), зі всіма зручностями. Тут і вода підведена і нові меблі, телевізор, холодильник, сан-вузол. Тобто зручності, що відповідають сучасним умовам.

 

100 1110

 

 

 


Над розділом працювали:

 
 

          Немцова Галина Іванівна –                                Пилипів Орися Михайлівна

вчитель української мови та літератури                             вчитель хімії

       Брусницького ЗНЗ І-ІІІ ст.                                    Брусницького ЗНЗ І-ІІІ ст.

1                               2

 

 

Учениці 8-А кл                                                 Учні 9-Б кл

3  4

 


 

 
Copyright 2012. All Rights Reserved.