• вул. Ольги Кобилянської, Чернівці
  • вул. Ольги Кобилянської, Чернівці вул. Ольги Кобилянської, Чернівці
  • Театральна площа, Чернівці Театральна площа, Чернівці
  • Турецька площа, Чернівці Турецька площа, Чернівці
  • вул. Головна, Чернівці вул. Головна, Чернівці
  • Німецький народний дім, Чернівці Німецький народний дім, Чернівці
Автор: kicmrev Категория: Реваківці
Дата публикации Просмотров: 1778
Печать

hrvРошко З.Д. директор школиВас вітають
голова Берегометської сільської ради
Храпко Григорій Васильович і

директор Реваківського ЗНЗ І-ІІІ ступенів
Рошко Зірка Дмитрівна.


На благословенній Богом рідній землі вздовж швидкоплинної річки Прут розкинулись мальовничі села Берегомет і Реваківці.

Стоїть село на березі Прута,
 Що облюбоване природою  і Богом
Тут пахне хлібом рідная земля,
Любистком, м'ятою і батьківським порогом.

Це найдорожчий куточок для кожної людини, наша маленька батьківщина,
з якої починається  незвіданий і загадковий світ, де батько і мати навчили поважати людей і любити свій рідний край.
Про заснування  і назву сіл збереглись різні перекази і легенди.
Але  справжньою їх окрасою є добрі і працьовиті люди, господарі своєї землі, щоденна праця яких є джерелом людської мудрості і самовідданості.
Гордістю наших сіл є Заслужений художник України Микола Лисаківський, директор ПП "Артон" Ігор Місевич, директор ВКПФ "Золотий колосок" Володимир Мажар, на всю Україну відомий  кінно-спортивний клуб "Троя" та його директор Володимир Воронюк.
В 100 кращих шкіл України ввійшов Реваківський ЗНЗ І-ІІІ ступенів, в якому створено всі умови для
навчання учнів і результативної праці вчителів.
Заклад має свій імідж, свої традиції, свої таланти. Навчальний процес пронизаний творчістю педагогічного колективу, вагомою батьківською допомогою, великою людською працею у вихованні юних громадян України.
Дякуємо учням та педагогічним працівникам за створення історико-краєзнавчого портрету.
Завітайте до нас. Тут зустрінуть вас привітні і щирі люди, які понад усе шанують працю, пісню та звичаї.

 
Автор: kicmrev Категория: Реваківці
Дата публикации Просмотров: 528
Печать

Відео

 
Автор: kicmrev Категория: Реваківці
Дата публикации Просмотров: 870
Печать

Над проектом працювали

Серна В.С., вчитель фізкультури та учні 9 класу Циганчук О., Храпко Я.

 

Фізкультура  і  спорт у нашому  житті  відіграє   серйозне  і видиме  значення, що говорити  про  це  просто  немає  потреби. Кожен  може  самостійно  проаналізувати  і  оцінити   значення  фізкультури  і  спорту  в  своєму  власному житті. Заняття  спортом  мають  загальнонаціональне  значення, це  по-справжньому  сила  і здоров’я нації. Cпорт і фізична культура завжди були невід’ємною складовою культурного життя жителів сіл Берегомет, Реваківці, Клокічка.
    Першим  осередком  розвитку  спорту  в   нашому  селі була  школа. До встановлення радянської влади фактично не було системи фізкультури і спорту.  Уроки  фізкультури  проводив, так  як  і  всі  решта  предметів  один учитель . Займалися  на  вулиці , ніяких  спортивних  споруд та  спортивного  інвентаря  не  було.

       З приходом  радянської влади  почалась в селі організована робота з фізкультури і спорту.  Влада  дбала про здоров'я людей, про їх здоровий спосіб життя. Були видані спеціальні постанови про розвиток і організацію спортивного та фізкультурного руху в країні. 
    Першим вчителем фізкультури в нашій школі був Клепач  Георгій  Іванович. Потім його замінив  Чижевський  Василь  Степанович, який хоч і  не мав  фахової  освіти ,  але  був    діючим  спортсменом  (семиразовий  чемпіон  обласних  змагань  з важкої  атлетики , також  виступав  на  чемпіонаті України з гирьового  спорту  та  важкої  атлетики )  відданий  справі спортивної підготовки молоді, зокрема учнів.  Він і був фундатором спортивного руху в селі. Уроки  фізичної  культури  проводились  за програмою. Важко привчались діти до занять фізкультурою, займались вони хто в чім міг, спортивну форму мали  одиниці. Але Василь Степанович  зумів  зацікавити  учнів та  молодь  села  до  занять  спортом. Придбавши  нову  штангу ,  запрацювали гуртки : з важкої атлетики, вільної боротьби. Організовувались змагання, а кращі спортсмени приймали участь в районних та обласних змаганнях.  
   З  приходом  до  школи   Тайц  Катерини  Борисівни (перший  фахівець,  який   викладав  тільки  фізичну  культуру) та  піля  того,  як в 1964 р., був добудований невеликий спортзал, де можна було круглорічно займатись гімнастикою, акробатикою, боротьбою, почав  культивуватися  в  нашій  школі і баскетбол. Районна  спартакіада  школярів  була  представлена  майже  всіма  видами  спорту, тому  школярі  займалися і  приймали   участь  у різноманітних  видах. Хоча  наша  школа  була  старенькою,  але забезпеченна  спортивним  інвентарем .
  З відкриттям   нової школи жителі  села  одержали
дві прекрасні  спортивні  зали, стрілецький тир. Біля школи були  обладнані стадіон, волейбольна  площадка та полощадка для гри в мініфутбол, асфальтовані бігові доріжки, були встановлені різні спортивні споруди.   Так поступово в селі була створена  матеріальна база для фізкультури і спорту  та військової підготовки. В новій школі почали працювати  нові гуртки, зокрема настільного тенісу, гирьового спорту, волейболу, футболу. 
З 1993р. і по сьогоднішній день вчителем фізкультури працює Серна  Володимир Сильвестрович.На шкільній спортивній базі розвивається і сільський спорт. 

       В 47- 50 роках,  було  створено   колгосп «Радянська  Україна»  та  об’єднано    сільські  ради   трьох сіл Клокічки , Реваківці та Берегомет. Спортсмени почали виступати однією  командою. В колгоспі була введена посада інструктора по спорту.
 Інструкторами  по спорту в колгоспі були Димед Мирослав Миколайович , Мажар  Василь Миколайович , Сторощук  Микола  Геогргійович,  Мандрик  Валерій  Вікторович,  Олійник  Микола  Іванович,  Цегельник  Олександр  Рудольфович, Івасюк  Ярослав  Іванович. Правління колгоспу постійно дбало про своїх спортсменів, про матеріальну базу сільського спорту.. Спортсмени забезпечувались формою, інвентарем, транспортом для поїздок на різні змагання. Щороку на звітно-виборних зборах колгоспників голова колгоспу в своєму звіті говорив і про здобутки спортсменів за рік.  Все це позитивно впливало на розвиток спорту в селі, на виховання молоді.  Спортсмени колгоспу "Радянська Україна" завжди відзначались на різноманітних районних і обласних змаганнях. 
  За час роботи інструктором по спорту Олійника Миколи  Івановича вони не раз займали  призові  загальнокомандні місця на районних спартакіадах  і майже ніколи не опускались нижче третього місця. Хороших   результатів  домоглася  наша  команда  борців  (тренер  Івасюк  Ярослав). З 1990 по1999 роки  вони  були  чемпіонами  району.  Чемпіонами обласних  змагань  серед  школярів  у 1995 року  стали: Лакуста  АндрійТруфин  Сергій, Дашкевич  Микола,  Олійник  Віталій  ,Сідоров  Віктор.    Найкращих результатів домоглися  та  стали   кандидатамим в майстри спорту з вільної  та  класичної   боротьби:    1975р. Сторощук  Микола Георгійович ;
                                        1981р.Сідоров  Віктор  Олександрович;
                                        1996р. Івасюк  Сергій   Ярославович;

В селі набирала   популярності важка атлетика. Ініціативу  Чижевського  В.С.   перехопив  Олександр  Цегельник , який  став    гордістю нашого  села , досягнувши  високих  успіхів : 
              1982 р. -  майстер   спорту  по  штовханню  ядра ( 18м22см.), 
                              (рекорд  області , який  не побитий і   до  нині) 

               1984 р.  кандидат  в майстри спорту з  важкої   атлетики,

                2009р.  виступаючи в Полтаві  на  змаганнях з  гирьового спорту , виконав   норматив   майстра  спорту  України  в суперважкій  ваговій  категорії. А  через  годину  вийшов  на  поміст  і  здобув  чемпіонський  титул  у змаганнях   ветеранів. 

                2009р.  (Керч)  Чемпіон  світу  серед   ветеранів ( гирьовий  спорт)
 До  речі  його  дружина Зіна Іванівна  та діти  активно  підтримують  Олександрове  захоплення  і самі  займаються гирьовим  спортом  та  мають  хороші  результати: 

                        Цегельник  Артур  Олександрович 

                            2008р.-   кандидат  в майстри спорту 

                       Цегельник  Зіна  Іванівна 

                            2005рік   майстер  спорту  України  

                     Труфин  Ольга   Михайлівна  

                             2005рік   майстер  спорту  України 

     Також  слід відзначити ,  що  Олександр  Рудольфович  довгий   час  тренував молодь  села  в  будинку  культури , а  згодом   побудував  в  себе  дома   відмінний  тренажерний  зал і тренує  всіх  бажаючих.  Серед  його  вихованців    багато  спортсменів  розрядників , а  Ілля  Васильович  Тимчук став   кандидатом  в майстри спорту  з  силового трьохборства.  

             Улюбленим видом спорту серед учнів школи  і молоді села  волейбол. У вечірній час та вихідні дні у спортивній залі проводяться тренування . І волейболісти  мають непогані результати. Так  Іван   Васильович  Серна  ( тренер  з  волейболу  )  був членом   збірної  районну  з  волейболу. Команда   нашого  села  посіла  друге  місце  в  районі  2012р. 

       Але найулюбленішим видом спорту в селі був і є футбол. Команда  нашого  села   неодноразово  ставала  срібним  та  бронзовим  призером  району. Тодорюк  Борис   Васильович  та  Олійник  Микола  Іванович  в 1985р. були  збірниками  команди   району та  виграли  чемпіонат  області.  В 2008році  команда  ветеранів стала  переможцем  обласних  змагань  з    міні-футболу. Руснак  Юрій  та  Храпко  Микола  2006р.  були  збірниками  команди   району та  виграли  чемпіонат  області серед  школярів. В школі постійно працює гурток футболістів.       Учасники цього гуртка Руснак  Юрій  та  Храпко  Микола  2006р.  були  збірниками  команди   району та  виграли  чемпіонат  області серед  школярів.        У  школі  щорічно проводиться футбольний  турнір на  кубок  сільського голови   Храпка  Г.В. Також   між класами проводились   та  проводяться такі змагання «Готовий до захисту Батьківщини» ,»Козацькі  забави»,»Веселі  старти», "Нащадки  козацької  слави»,після  довгої  перерви   «Зірниця». Учні  нашої  школи 2012році  посіли  почесне  третє  місце. У  нашій  школі навчається  юний  чемпіон  України  з  боксу  Віталій  Сторощук. 

  Наші  односельці  приймають  участь  у    районні  спартакіаді  людей  з обмеженими  можливостями,Шершень  Сергій, Терентяк  Адам  неодноразові  призери  з метань м’ячика та дартсу . 

  На  території   села  Реваківців  у  2009 році  нашим земляком , Воронюком  Володимиром  Іларійовичем ,   було сторенно кінно  спортивний  клуб " Троя" . Президент Федерації кінного спорту Буковини Володимир Воронюк, в КСК «Буковинська Троя» створив всі умови для комфортного перебування коней та вершників, поле для конкуру підготовлене до змагань за світовими стандартами. Саме тому в «Трою» на змагання приїжджають спортсмени з різних областей України. Кінний спорт на Буковині започатковано у 2009 році, але завдяки тому, що в Реваківцях створено умови для  навчання верховій їзді  (відкритий манеж,  професійні тренери та спортивні породисті коні), вершники КСК «Буковинська Троя»  неодноразово здобували медалі на всеукраїнських  змаганнях з конкуру. 

 

 
Автор: kicmrev Категория: Реваківці
Дата публикации Просмотров: 1299
Печать

Краєзнавчий нарис сіл Берегомету, Реваківців

та Клокічки

 

 

                                                                                                                                                         Керівник роботи  вчитель географії                                         

          Федоряк Ольга Корнилівна                                         

Роботу виконали   учениці 8 класу                                        

                Лакуста Ірина ,                        

                Пашняк Олеся,                       

                Турчина Сніжана,                       

                Храпко Яна,                      

                Сідор Настя                       

 

 

              

 

Мета роботи:

       Ознайомитися з природніми умовами та особливостями   сіл Берегомет, Реваківці, Клокічка.

     Узагальнити знання про географічне положення сіл, геоморфологічною характеристикою, рельєфом, кліматичними та гідрологічними умовами, грунтами.

     Ширше дізнатися про рослинний та   тваринний світ , про населення та господарство даних сіл.  

 

Вступ

Мабуть, не має жодного українця, який не знав би і не чув про Буковину - край букових лісів, що розташований на території Чернівецькій області, на південному заході України.

Буковина – це край, де народилася   пісня «Червона рута».

Буковина – це мальовничі   краєвиди, де протікають оспівані народом річки, Прут та Черемош.

Буковина – це «магічне місце» України, де народилися і прославилися, народні артисти України – Назарій Яремчук,Софія Ротару, Оксана Савчук,Володимир Івасюк, Іван Миколайчук, Дмитро Гнатюк, Ані Лорак.

   Здавна цей край славиться збереженням народних і культурних традицій та доброзичливими, щирими і дуже працьовитими людьми. Саме такі щирі і великодушні люди проживають в Кіцманському районі на лівому березі річки Прут, де тісно розташувалися   села Берегомет, Реваківці та Клокічка.  

     Виконуючу   дану пошукову роботу перед   нами стало не тільки актуальним, а й цікавим питання дослідити   природні   умови та процеси в межах даних   сіл. Оскільки - це   рідні місця, які ми бачимо щодня, але так мало знаємо про них.

 

 

     Керівником і наставником даної пошукової роботи, є наш вчитель географії Федоряк Ольга Корнилівна, яка тактовно нам допомагала, та давала добрі настанови.

Географічне   положеннясіл

Кіцманський район розташований в північно-західній частині лісостепової зони Чернівецької області.

   В Кіцманському районі, села Клокічка, Реваківці, Берегомет   розташовані в центральній   його частині, вздовж долини лівого берегу річки Прут на його першій надзаплавній терасі пізньо-четвертинного віку (пізній етап).

Дані села мають вигідне транспортно-географічне положення, оскільки через них проходить   автомобільна траса приміського сполучення Снятин-Чернівці. Дана мережа сполучення сприяє тому, що жителі сіл Клокічка, Реваківці, Берегомет відіграють важливу роль у забезпеченні робочою силою обласного центру. Тобто відбуваються їх одноденні трудові міграції до м.Чернівці даною трасою.

 

Геоморфологічна характеристика

За геоморфологічним районуванням територія сіл, що описується   відноситься до району Коломийсько-Чернівецької алювіальної рівнини та Сиретської структурно-ерозійної височини Передкарпаття. Села Клокічка, Реваківці, Берегомет розташовані на території Буковинського передгір’я. Вони охоплюють терасовану долину річки Прут і розташовані на першій надзаплавній терасі   даної річки на лівому березі. Ширина тераси досягає 1-1.5 км.

Геологічна будова

Територія сіл Клокічки, Реваківців, Берегомету належить до Передкарпатського прогину і характеризується трьохповерховою будовою: нижній   структурний шар складений докембрійськими   породами архею, середній протерозою і палеозою, та верхній, складений породами юрського, крейдяного періодів неогенової системи.

Неогенова   система представлена баденським ярусом міоцену. Відклади міоцену залягають не узгоджено на крейдяних відкладах та перекриваються з поверхні породами четвертинної системи.

     Баденський ярус. Косівська   світа, прутські верстви. Дані утворення   неузгоджено залягають на гіпсо- ангідридах і вапняках тиранської світи. Представлена косівська світа потужноюодноманітною товщею аргілітоподібних глин з тонкими прошарками пісків, пісковиків і туфогенних порід.

Відклади четвертинної системи поширені   повсюдно та   представлені верхньочетвертинними і сучасними   алювіальними утвореннями. Верхньо-четвертинні відклади поширені в межах першої, другої, та   третьої надзаплавних терас р. Прут. Переважають у розрізі, зверху донизу: суглинки жовто-бурі, піски кварцові дрібно-середньозернисті, галечники з домішками лісу та суглинку. Загальна потужність відкладів до 1.5 м. Описана територія знаходиться в межах І надзаплавної тераси р. Прут.

Гідрологічні умови

Через описані села протікає річка Прут. Це друга за величиною річка в Чернівецькі області. Свій початок бере за межами області у Східних Карпатах, з хребта Чорногора. Загальна довжина річки – 910 км (в межах сіл приблизно 4 км.).Через Клокічку, Реваківці, Берегомет Прут протікає у широкій долині з терасованими схилами, добре розвиненою заплавою. Правий берег Прута – крутий, лівий - пологий. Береги легко піддаються деформації, внаслідок чого Прут має розгалужене русло. Глибина річки незначна – в межень 0.5-1.5 м.,а при максимальних рівнях 5-6 м. і більше. Швидкість течії в межень не перевищує 1- 1.2 м/с, а під час повеней       3-4 м/сек. На Пруті досить частими бувають повені. В основному відбуваються вони в літній період під час випадання атмосферних опадів. Саме в липні 2008 р. русло річки розлилося, внаслідок чого були частково підтоплені і затоплені житлові будинки сіл Реваківців і Берегомета.

 

Річка Прут

Відповідно до геологічної будови територія сіл відноситься до Передкарпатського артезіанського басейну. В межах   території, що досліджується виділяються наступні водоносні комплекси:

Води сучасних алювіальних відкладів заплави р. Прут.

Водоносний комплекс алювіальних відкладів І надзаплавної       тераси р. Прут

Водоносний   горизонт баденських відкладів.

Водоносний горизонт в сучасних алювіальних відкладах заплави р. Прут приурочений до русла ріки та   її заплавних терас. Живлення водоносного горизонту відбувається, головним чином , за рахунок річкових вод, інфільтрації атмосферних опадів і підтоку   вод з водоносного горизонту, що приурочений до відкладів І-ІІ надзаплавних терас. За хімічним складом води відносяться до   гідрокарбонатно-кальцієвого типу.

Рівень підземних вод в залежності від абсолютної відмітки поверхні встановлюється на глибині від 2,4 до 6.7м. Зона аерації виражена суглинками, різнозернистими пісками і гравійно-галечниковими відкладами.

 

Річка Прут

Кліматичні умови.

   Клімат в районі сіл помірно-континентальний з м’якою   нестійкою зимою, тривалою і вологою весною, не спекотним літом та відносно сухою осінню.

   Багаторічна середньомісячна мінімальна температура повітря спостерігається у січні (-5°С), максимальна у липні (+ 18°С). Число днів за рік з температурою повітря від 5 до 15°С весною – 50-60 днів, від 15 до 5°С восени – 50-60 днів.

Тривалість без морозного періоду в повітрі – 160-180 днів. Перші заморозки за середніми показниками – 14 жовтня, останні – 18 квітня.

Тривалість стійких морозів у повітрі за багаторічними спостереженнями не більше 60 днів. Середньомісячна температура рослинного шару грунту на глибині 5 см в червні 20-24°С. Глибина промерзання грунту 20-40см., іноді 50- 75см.

 

   Вітри   переважають в осінньо-зимовий період та весною – південно-східні, літом - північно-західні. Середня швидкість вітру, м/с: зимою – 4.1, літом – 3.0, весною – 3.7, восени 3.3. Відносна вологість повітря 74%, в грудні-січні – 85-90%, в травні-серпні – 55-60%.

Рекреаційний куточок   в центрі села Берегомет

Ґрунти

Серед природних   компонентів   ґрунти займають   особливе     проміжне становище між живою і неживою природою. Це специфічне органо-мінеральне утворення, внаслідок багаторічної і постійної переробки живими організмами верхньої частини відкладів, яке має важливу для всього живого якість і функцію – родючість.

Процес ґрунтоутворення, нагромадження   біологічно активної речовини й енергії на території сіл проходив повільно, протягом багатьох століть. Материнськими породами, на яких сформувалися ґрунти, є лес, лесоподібні суглинні та алювіальні відклади. Переважаючими типами грунтів є дерново-лучні слабо опідзолені, супіщані і піщано-суглинкові грунти. Жителі сіл використовують грунти у сільському господарстві, вирощуючи зернові та городні культури (пшеницю, ячмінь, кукурудзу, картоплю, буряки, моркву, капусту…).

Рослинний світ

 

Територія   сіл   розташована   в лісостеповій зоні, рослинність якої дуже змінена людиною. Під лісами зайнята незначна   територія. Вони представлені невеликою кількістю видів   деревних порід. Це пов’язано з тим,   що цей ліс насаджений людиною. Ліс знаходиться на лівому березі заплави річки Прут і займає площу більше 3 гектарів. Найпоширеніші види деревних порід – це: тополя біла і чорна, береза, верба гостролиста, яблуня лісова, дуб   звичайний та інші.

Тополя –рід рослин родини вербових. ЇЇ можна зустріти в будь-якому куточку Землі. Тополя – це рослина, яка   добре культивується, пристосовуючись до певних умов – надмірної вологості, вітрів тощо. Тополя екологічне дерево – вона дуже стійка проти сполук сірки, хлору, фтору тощо. Вона також фіто меліоративна рослина – її використовують як природний осушувач місцевості.

Береза - дерево заввишки від 10 до 20 м з гладенькою білою корою. Жителі сіл висаджують берези біля своїх будинків, як для декоративних так і в лікарських цілях. Оскільки береза – це харчова, лікарська, медоносна кормова, декоративна рослина. Її деревина використовується в меблевій промисловості для виготовлення   паркету, фанери.

Дуб звичайний – це могутнє дерево висотою 20-40м. Плід – горіх (жолудь) голий, бурувато-коричневий. Дуб не тільки – лікарська, харчова, медоносна, фарбувальна, кормова, декоративна рослина, алей має цінну   деревину гарного забарвлення. Жолуді – високоякісний корм для диких і свійських тварин.

Верба гостролиста – у нашій місцевості зустрічається у вигляді дерева, кущів або   напівкущів. Деревні види мають товсті, нерівні стовбури, крони широкі, шатро подібні. Дерева скрізь ростуть вздовж   лівогоберега річки Прут, на вологих луках, заплавах.

Також в даній   місцевості зустрічаються і лікарські рослини: шипшина, ожина сиза,   малина, горобина звичайна, глід, яблуня лісова. Лучна рослинність представлена різними травами. Найбільш поширеними є: деревій звичайний, пирій повзучий, ромашки без язикові, м’ята довголиста, горошок мишачий, материнка звичайна, звіробій лікарський, подорожник середній та ін.. Крім усіх цих видів рослин на території села, а точніше в заплаві річки можна зустріти і рослини, занесені до Червоної книги України. Це рябчик шаховий, підсніжник білосніжний, та пізньоцвіт осінній.

 

 

 

 

 

Тваринний світ

Видовий склад фауни на території сіл досить різноманітний. Він представлений різними видами ссавців, птахів, плазунів, земноводних та   риб.

     Найчисельнішими є   різноманітні гризуни. Серед них - білка, руда полівка,   польова миша, щур, сліпак буковинський.

       Серед хутрових звірів у нас   водиться куниця лісова. Вона має цінне хутро. Надзвичайно   спритним хижакомз родини куницевих є ласка. Найчастіше   її   можнабачити   в річковій долині   річки Прут .

       З родини собачих водяться лисиці. Досить   часто лисицю   можна побачити в яблуневому саду села Реваківці. Вона іноді приходить близько до дворів жителів сіл, щоб   поласувати чимось   смачненьким. Полює на дрібних гризунів, виловлює хом’яків, ховрахів, зайченят.

 

Серед птахів   численнішими є горобці. Ще   можна   побачити  сіру сову, диких голубів,синичок, ворону сіру, сороку, ластівку, жайворонків, зозулю, дятла.Щорічно біля будинків   селян   оселяються білі лелеки. Це перелітний птах, який   виводить своє потомство лише на території України.

 

   Серед земноводних зустрічаються   ящірка   зелена,   ропуха звичайна, зелена жаба тощо. Плазуни представлені вужом.

 

   Різноманітний   світ   комах – це мурашки, бджоли,оси,джмелі, мухи, комарі, метелики, жуки.

Населення та господарство

Села Берегомет, Реваківці та Клокічка, досить   густо заселені. За   офіційними даними Берегометської сільської ради, станом на 01.01.2012 року в с. Берегомет налічується 279 дворів, в яких сумарно проживає   924 осіб , з них чоловіків – 431, жінок - 493; в с. Реваківці – 286 дворів, в яких проживає 790 жителів, чоловіків -387, жінок – 403; в с. Клокічка   - 130 дворів, жителів 339, чоловіків – 156, жінок – 183. Загальна кількість населення становить 2053 осіб. Працездатного населення віком від 18 років (від загальної кількості населення) налічується 1027 осіб,   пенсіонерів 586.

В селах   працюють такі державні установи:

Берегометська сільська рада (с. Берегомет),

Берегометська сільська амбулаторія (с. Берегомет),

Будинок культури в с. Берегомет.

Реваківський загальноосвітній навчальний заклад І-ІІІ ступенів (с.Реваківці),

Клуб с. Реваківці,

Клуб с. Клокічка.

З установ приватної власності активно функціонують:

Приватне с/г підприємство «Онтаріо» (с. Берегомет),

Приватне с/г підприємство «Дерекол» (с. Реваківці),

ПП «Брук - Бет» - виготовлення   залізобетонних виробів (с. Реваківці),

ПП «Золотий колосок» - виготовлення метало пластикових конструкцій (с. Берегомет).

Ще на території сіл функціонують 15 торгових точок (магазинів).

Також працює в с. Реваківцях 1 готельно-ресторанний комплекс «Венеція» та кінно-спортивний клуб «Троя».

   Отже, роблячи висновки з вище зазначеного випливає, що виробнича інфраструктура сіл є досить розвиненою. Що забезпечує жителів отриманням значних робочих місць. Разом з тим, багато   односельчан щоденно, доїжджаючи в обласний центр м. Чернівці, працюють там в різних організаціях та установах.

 

 

 

Клуб с. Клокічка

Висновок

   Досліджуючи географію та природу сіл Берегомету, Реваківців та Клокічки, ми дізналися багато нового та цікавого.

   Цікаво і змістовно було працювати з картографічними матеріалами та джерелами географічної інформації.

Ми детально розглянули та ознайомилися з географічним положенням сіл, геоморфологічною характеристикою досліджуваної території, рельєфом, кліматичними умовами, грунтами. Особливо було цікаво працювати над темами «Гідрологічні умови», «Тваринний і рослинний світ». Досліджуючи тему «Господарство і населення», побували у Берегометській сільській раді, де нам щиро надали змістовну і точну інформацію, щодо жителів даних сіл.

     Цікавим було створення фотосвітлин, під час виконання яких ми неодноразово переконувалися - що наш рідний край, наша рідна Буковина, наша мала Батьківщина, дійсно мальовнича земля і є неповторною окрасою нашої України.

               

 
Автор: kicmrev Категория: Реваківці
Дата публикации Просмотров: 679
Печать

 

  Давно це діялося. У однієї багатої пані не було дітей. Гірко вона побивалася через це. Всіх знахарок обійшла, але омріяного щастя так і не зазнала.

 Якось недалеко від її будинку розмістився циганський табір. Щовечора слухала молода пані їхні пісні та любувалася танцями. Від своїх слуг вона чула не раз розповіді про чаклунську силу циганського зілля. Не всі наважувалися звертатися по допомогу до циган. Боязко було. Тільки сміливі, або ті, що втратили надію, приходили до старої циганки, щоб довідатися про свою долю.

   Боязко було і молодій пані, але бажання знати своє майбутнє взяло верх і вона все ж таки наважилася.

 Коли всі полягали спати, пані одягла звичайний одяг і вийшла за ворота. Навколо ні душі, тільки вечірня тиша. Підійшовши до табору, вона зупинилася. Заіржали коні. Декілька циган, що сиділо біля вогнища, повернули у її бік голову.

   Вони запросили її сісти. Пані довго вагалася: розповідати чи ні про свій прихід до табору, але все не наважувалася. Бачачи її схвильованість, циганський ватажок зрозумів усе. Він наказав провести пані до кибитки, в якій була його мати – найстаріша циганка табору. Рахіра, а саме так її звати, радо зустріла її, бо давно уже знала про її біду.
- Сідай ближче до столу, - наказала вона панночці.
Та покірно виконана її наказ. Вдивившись у темряву, пані нарешті роздивилася. Перед нею сиділа стара жінка років вісімдесяти. Її сиве волосся пробивалося крізь хустку, якою була покрита голова. У роті вона тримала люльку, час від часу випускала кільця диму.

 Я знаю чого ти прийшла. Але не зможу нічим тобі допомогти. Твій чоловік дуже погано ставиться до нас, циган. Не дозволяє пасти коні на його полі. Скрізь проганяє. Якщо б ти з ним поговорила, щоб він так не чинив, то, можливо, я б тобі допомогла.

 Почувши ці слова, в молодої пані защеміло серце.

 Я поговорю зі своїм чоловіком. Ви будете мати все, що захочете.

 Я вірю тобі, бо маєш добре серце. Ось тобі зілля, звари з нього чай і пий його 7 днів. Після цього ти будеш щаслива. У тебе народиться гарний син. Назви його Ревак. Він буде добрим паном. Нехай на цьому місці, де наш табір, він побудує багато хат для своїх слуг і обходиться з ними по-доброму. Якщо ж цього не зробить, то не бачити йому своїх дітей, а тобі онуків. Запам’ятай все, що я тобі казала, і зроби так, як обіцяла.

 Панночка взяла зілля. Дала циганці декілька золотих монет і пішла додому. На ступного дня вона прокинулася рано, глянула у вікно, а табору як і не було. Навколо тільки голе поле. Але про обіцянку вона не забула. Довго молода пані вмовляла чоловіка дозволити циганам гостювати у них, випасати своїх коней на його полях. Пан нарешті погодився.

 Через деякий час слова, сказані старою циганкою, почали збуватися. У пані народився хлопчик, якого назвали Ревак. Ставши дорослим, молодий панич не тільки побудував хати для своїх слуг, а й дозволив їм не сплачувати ніяких податків.

 Селяни любили свого панича. Поважали його й цигани, які часто приїжджали у те село. З того часу багато води утекло. Може й не так воно все було, але люди і донині пам’ятають пана Ревака. На його честь і назвали село Реваківці, яке процвітає у мальовничому куточку Буковини.

 

Стоїть село на березі Прута,
Що облюбоване природою і Богом.
Тут пахне хлібом рідная земля,
Любистком, м’ятою і батьківським порогом.

 

Мені мій край до болю дорогий.
Усе життя любить його я буду.
Куди б не їхала я, та знаю:
Тебе, Реваківці, ніколи не забуду.

 

Моє село, мов вишитий рушник,
Немов та пісня, що співає мати.
Тут у пошані кожен трудівник,
 Що Україну вміє шанувати.

 
Copyright 2012. All Rights Reserved.