Автор: vznber Категория: Берегомет
Дата публикации Просмотров: 2479
Печать

Освіта

 

ПВ

Керівник – вчитель історії
НВК «Берегометська гімназія»
Корнецька Паша ВасиліУ мальовничому куточку Берегомета Стебнику у 1909 році було відкрито початкову школу.
У 1952 рік– перший випуск семирічної школи.
 1962 рік – перший випуск 8-річної школи.
 Жовтень 1972 року. Відкрито нове приміщення школи, побудоване з ініціативи директора школи Руснака В.К. за кошти колгоспу «Більшовик», (тодішній голова Прокоп’єв Олексій Іванович)
 2001 рік  - перший випуск 11 – річної школи.
 На сьогоднішній день школа живе цікавим і насиченим різними подіями життям.вна

ooo

 

Учні 6-Б класу: Боднарашик Олеся, Перепелиця Дмитро, Токар Наталія, Горлін Василь, Думенко Вікторія, Стратій Василь

Хронологія основних історичних подій


1859 р. – громада Берегомет над Сіретом отримала дозвіл на будівництво школи.  

15 жовтня 1861 р. – відкриття новозбудованої школи.  

Грудень 1866 р. – визнання Берегомету юридично. Обрання почесним патроном школи Олександра фон Василька.  

12 червня 1872 р. – школа набуває трикласового статусу. Створення при ній громадської бібліотеки.  

1898 р. – школа набуває шестикласового статусу.  

Поч. ХХ ст. – початок реконструкції шкільного приміщення (до 1918 р.).  

1932 р. – завершення реконструкції шкільного приміщення румунською владою, введення другого поверху.  

Липень 1940 р. – семирічний статус школи.  

Вересень 1945 р. – відновлення роботи школи в повоєнний період, семирічний статус школи.  

01.09.1947 р. – набуття статусу середньої школи.  

1950 р. – перший випуск середньої школи.  

Поч. 60-х р. ХХ ст. – прийняття рішення про будівництво нової школи.  

1 вересня 1965 р. – Відкриття нової Берегометської СШ №1.  

01.09.1998 р. – перейменування Берегометської СШ №1 в Берегометську ЗОШ  І-ІІІ ступенів №1.  

01.09.2003 р. – реорганізація Берегометської ЗОШ І-ІІІ ступенів №1 в Берегометську гімназію.
01.09.2011 р. реорганізація Берегометської гімназії у НВК „Берегометська гімназія”.

гімназія

 

 Перша школа в центрі села Берегомет була відкрита 15 жовтня 1861 року за часів панування в краї Австро-Угорщини (1788-1918 р.р.) Значну частину матеріалів на її будівництво дав місцевий поміщик барон Василько, а решту – члени громади.  Ця школа була однокласова, а 12 червня 1872 року за рішенням крайової шкільної ради її було реорганізовано в трикласову. При  школі створюється бібліотека, діти отримали можливість читати художню літературу. Особливо їм подобалися казки, «Кобзар» Тараса Шевченка, твори Лесі Українки, Івана Франка.
 У 1898 році школа набуває шестикласового статусу. У першому класі навчання проводилося українською мовою, а в наступних – німецькою.
 Сільський учитель у той час проводив велику просвітницьку роботу серед селян. У школі, яка була центром просвітництва, влаштовували голосні читання часописів, ставили п‘єсу «Назар Стодоля», знайомили дорослих і дітей з історичним минулим України. Особлива увага зверталася на добу козацтва, гетьманів Петра Сагайдачного, Богдана Хмельницького, на життя і творчість Тараса Шевченка. Авторитет вчителя досяг високого рівня.
 Прикладом цього може бути життя управителя школи Леся Киселиці, який керував школою у Берегометі з 1911 по 1922 рік.
 Лесь Киселиця народився у 1884 році в селі Лукавці над Сіретом (нині Лукавці Вижницького району). Закінчивши Чернівецьку вчительську семінарію, де мав щастя слухати лекції Осипа Маковея (1867-1925), працював народним учителем у Мамаївцях (нині Кіцманського району), одночасно редагував «Дитячу бібліотеку», де окремими книжечками побачили світ твори для дітей Сидора Воробкевича (1836-1903), Франца Коковського (1885-1940) та ін. У 1911 році разом з дружиною Аделаїдою Зибачинською переїхав до Берегомета над Сіретом (нині Вижницького району). Одинадцятирічне його директорування в Берегометській школі супроводжувалося невтомною культурно-громадською діяльністю. Навчав людей любити рідну землю, материнську мову, пропагував українські періодичні видання, що виходили в Чернівцях, заснував читальню, де могли зійтися поважні ґазди, щоб почитати свіжі газети, обговорити своє становище, погомоніти про світові події, взяти для читання у бібліотеці цікаву книжку з української бувальщини і навіть разом з молоддю прийняти участь у постановці цікавої вистави.

upr Управитель школи (1911-1922) в Берегометі над Сіретом Лесь Киселиця та його дружина Аделаїда Зибачинська, вчителька цієї школи. Фото 1911 р.

  Вмів гуртувати довкола себе людей. Був гарним господарем —завів пасіку, за що здобув прихильність у Берегометського вельможі барона Василя Василька, який зачащав до Лесевої пасіки купувати меду, а при нагоді погомоніти про господарські справи та політичні події. За сприяння барона Василя Василька Лесь Киселиця придбав у рідних Лукавцях досить простору садибу, а тому незабаром перевівся з Берегометської школи до Лукавецької. Під впливом брата Миколая, який був у Лукавцях двірником (старостою громади), зацікавився рільництвом, став вивчати агрономію, тваринництво. Своїми пізнаннями охоче ділився з односельчанами. Від нього вони дізналися про культуру сівозміни, плекання домашніх тварин. Вперше в селі він почав використовувати хімічні добрива, заохочувати до того селян.

  У листопаді 1918 року Буковину окупували румунські війська. Почалася політика насильницької румунізації, яка  торкнулась насамперед шкіл, де вводилося навчання румунською мовою. За найменший непослух учителі жорстоко розправлялися з дітьми. 5 травня 1931 року в газеті «Форвертс» була вміщена стаття про події в Берегометі, яка називалася «Восьмирічні  школярі  заарештовані». У ній повідомлялося:  «На вулицях цього містечка кілька днів тому були знайдені комуністичні листівки. Про цей випадок і з приводу змісту листівок було багато розмов, і навіть учні розповідали про ці знахідки. Коли про це дізнався старший учитель Браду, він втратив самоконтроль від злості. Він покликав до себе всіх дітей, які розповідали про листівки, і побив їх до такої міри, що лікар змушений був звільнити цих дітей від занять на 5 днів. Однак цього знущання було вчителю замало. Він написав донос у жандармерію, що в його класі проводиться комуністична пропаганда. Там не знайшли нічого розумнішого, як арештувати восьмирічних дітей, доставити їх у жандармську казарму, де вони були піддані найсуворішому допитові. Розуміється, що вони були випущені, тому що з'ясувалася уся безглуздість становища».
  За 22 роки панування румунських окупантів освіта в краї занепала. Однак у 1932 році в Берегометській школі було добудовано другий поверх (зараз в цьому приміщенні знаходиться контора НПП Вижницький).
У серпні 1940 року Північна Буковина увійшла до складу СРСР. У вересні цього ж року школа отримала статус семирічної. Однак у зв’язку з браком спеціалістів, яких присилали із східних районів України, навчання розпочалося з 16 вересня і тривало один навчальний рік, тому що 5 липня 1941 року німецько-румунські війська окупували Берегомет, і навчання в школі було припинено. Воно було відновлено лише після звільнення краю від німецько-румунських загарбників.
  1 вересня 1945 року школа гостинно відкрила двері для учнів. Різні за віком учні змушені були починати навчання з самого початку через те , що протягом ряду років навчалися румунською мовою. Деякі взагалі не пішли до школи, бо не було одягу, письмового приладдя. Навчалися грамоти на старих паперах, списаних з одного боку, газетах.
Велику роль в організації навчання у школі, залученню дітей до навчання відіграв Василь Миколайович Берник. Він народився 16 жовтня 1899 року в Берегометі в сім’ї селянина. Малий Василько закінчив 4 класи школи в Берегометі. Після цього здібний хлопчина продовжив навчання у Вижницькій гімназії (1909-1918 р.р.) .Після закінчення Вижницької гімназії працював вчителем у Берегометській школі, одночасно заочно вчився у Чернівецькій гімназії (1918-1922 р.р.), потім заочно вчився у школі «Vasile Lupu» у Ясах. Вся педагогічна діяльність Василя Миколайовича пов’язана зі школою у Берегометі, де він викладав німецьку мову. Пізніше у цій школі працювала його дочка, а зараз працює внучка Берник Г. М.
  1 вересня 1947 року школа набула статусу середньої. Перший випуск учнів, які здобули середню освіту, був у 1950 році.
Тоді середню школу закінчило 5 випускників: Бойко Марія, Солярик Володимир, Данко Фрозина,  Мельничук Василина, Бужора Варвара.     Данко Ф., Мельничук В. після закінчення школи працювали вчителями молодших  класів. Солярик В. і Бужора В. закінчили фізико-математичний факультет учительського інституту. Після його закінчення Солярик В. працював вчителем математики у Сторожинці, а потім став директором школи. Бужора В. працювала вчителем у Лукавцях, потім у Берегометських СШ №1 і школі робітничої молоді.

vin
  
  У 1959 році приймається рішення про будівництво нового приміщення школи в центрі Берегомета.
  1 вересня 1965 року Берегометська середня школа №1 гостинно відчинила двері перед юними берегометчанами. Директором школи був призначений Короп Миторофан Федорович. Як досвідчений керівник (раніше очолював міські школи, обласний відділ освіти) зумів організувати колектив для забезпечення навчальних кабінетів і класних приміщень необхідним обладнанням, новими і типовими на той час шкільними меблями, наочними посібниками.
  Як директор школи започаткував традицію щорічної зустрічі випускників школи минулих років із нинішніми випускниками школи. Як учитель-біолог багато зробив для озеленення території школи. Зокрема, організував посадку декоративних дерев  у шкільному парку разом із біологом школи Мазуром Григорієм Івановичем.
  Крім централізованого забезпечення школи навчальними посібниками, учителі разом з учнями та батьками багато працювали над виготовленням саморобних навчальних посібників і обладнання, оформленням класних приміщень, навчальних кабінетів. Вчителі працювали у вихідні дні, під час канікул, а також під час відпусток.

 

kor
   Директор школи Короп М. Ф. під час виступу перед випускниками школи минулих років. Свято зустрічі школи з випускниками школи. 1966 р.


  Нове приміщення школи дало можливість якісно проводити навчально-виховний процес як на уроках, так і в позаурочний час, ефективно і якісно проводити виховні заходи.
  До 1965 року заняття у школі проводилися у 2 зміни, багато класів навчались у пристосованих приміщеннях, що знаходились у прилеглих до школи шкільних будинках. Не було спортивного, актових залів.
  У школі також здобували середню освіту  діти з сіл Долішній Шепіт, Лопушна, Мигово, Велике, окремі діти з села Черешенька. На першому поверсі старого приміщення  розміщувався інтернат, в якому проживало до 60 учнів-старшокласників із навколишніх сіл.
  У ті часи в школі налічувалось більше 1000 учнів. Це була найбільша по чисельності школа в районі.
  У школі було організоване для учнів 10-11 класів виробниче навчання. Уроки з виробничого навчання проводилися безпосередньо у цехах Берегометського лісокомбінату, де учні набували спеціальностей деревообробного виробництва. Разом з атестатом зрілості випускники школи одержували свідоцтво про присвоєння кваліфікації з виробничої спеціальності відповідного розряду. Багато з випускників після закінчення школи влаштовувались на роботу в меблевий цех лісокомбінату, де працювали за здобутою спеціальністю.

spec

 

grup

Група вчителів школи – учасників районної
серпневої конференції. 1969 рік.


  Після виходу на заслужений відпочинок директора школи Коропа М.Ф. у 1968 році, школу очолив Саула Григорій Федорович, який разом із заступниками директора Талько Борисом Євгеновичем, Залевською Тамарою Йосипівною, Радулом Дмитром Миколайовичем організували навчально-виховний процес так, що за якістю проведення навчально-виховної роботи школа відзначалась в районі як одна з кращих.

saul 
Директор школи Саула Григорій Федорович
 проводить свято першого дзвоника. 1975 р.

  Із 1978 року школу очолив Руснак Василь Костянтинович, який своєю сумлінною працею разом із педколективом, успішно продовжив славні традиції школи в справі навчання і виховання підростаючого покоління. 
  Із 1984 року по 1987 рік колектив очолювала Одочук Фрозина Петрівна, а з 1987 по 1992 рік Харлашин Володимир Іванович. Із 1992 року по 1999 рік директором Берегометської СШ №1 була Бужора Ніна Іванівна.
  1 вересня 1998 року Берегометська СШ №1 була перейменована в Берегометський ЗНЗ I-III ступенів №1. З 1999 року по 2011 рік -  директор Паламарюк Юрій Васильович.
  1 вересня 2003 року Берегометський ЗНЗ №1 був реорганізований у Берегометську гімназію. В 2011-2012 н.р - директор Роман Галина Миколаївна. В 2011 році Берегометська гімназія реорганізована в НВК "Берегометська гімназія".

dir

 

gimnaz

Вчительський колектив НВК "Берегометська гімназія

 

Політехнічний технікум – Берегометська автошкола
Тенікум 
 

  Гідне місце у життєдіяльності села посідає Берегометська автомобільна школа під керівництвом її начальника Мендришори Петра Дмитровича.
  Берегометська автомобільна школа є закладом освіти ТСОУ та входить до організаційної структури ТСОУ, є бюджетною організацією, правонаступником ДТСААФ по підготовці спеціалістів для Збройних Сил та інших військових формувань, кадрів масових технічних професій, розвиває інші види діяльності, спрямовані на виконання статуту ТСО України .

 

Берегометська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів №2

Підкрай

  Заснування Берегометської школи №2.
  У 1896 році на Підкраї – одному з кутів Берегомета почала працювати трикласова школа, яка розміщувалась в окремих будинках заможніх селян. У 1 класі навчання велося рідною мовою, а з другого – німецькою.

  Почали будувати школу в 1928 році. Будували всією громадськістю. Бригадиром був Никифор Перепелиця. У 1929 році була відкрита Берегометська початкова школа.

  Навчання велося румунською мовою, але один раз на тиждень 2 години вивчали українську мову.

  Директором школи був Руснак Танасій з Кіцманського району. Першими вчителями були: Раговецька Ірина, Чорногуз, Іван Рожкован і Павел. У вересні 1929 року школа прийняла на навчання перших 30 учнів, серед яких були українці, поляки, євреї, румуни. 

  В 1933 році починається суцільна румунізація школи: українських вчителів було усунуто від роботи, на їх місце призначено румунських вчителів.

  Директором школи стає Георгій Манолакі. Умови навчання були надзвичайно важкими. За найменші провини учні піддавалися покаранню, в тому числі і

фізичному (дітей били буками, ставили на коліна, на зерно). У школі навчання велося тільки румунською мовою, навіть спілкування дітей на перерві рідною

мовою суворо заборонялося. 

  З приходом Радянської влади, а саме з 2 серпня 1940 року, коли Буковина увійшла до складу УРСР, всіма справами в селі керували партійна та комсомольська організації. До школи прислали учителів із східних регіонів. Проте через два тижні після початку Великої Вітчизняної війни прийшли старі господарі румуни і почали наводити свої порядки. Школа перестали працювати. 1 квітня 1944 року радянські війська увійшли на територію Вижниччини і зайняли кругову оборону, яку довелося тримати понад 5 місяців. З вересня 1945 почала працювати школа. Різні за віком діти змушені були починати навчання з самого початку.

 В 1965 став до ладу другий корпус. На той час у школі навчалося 180 учнів. Тоді ж на базі восьмирічної була організована середня школа №2.  
У 2005 році Берегометська середня школа №2 була перейменована у Берегометську загальноосвітню школу І-ІІІ ступенів №2.

 

Берегометська загальноосвітня школа  І-ІІІ ступенів №3

dar


Історична довідка

  В мальовничому куточку нашого селища серед крислатої зелені садів і різнобарв’я квітників усміхається сонцю світлими вікнами скромна будівля школи. Кожен гвіздок, кожна цеглина – мовчазні свідки подій давно минулих часів.
  Скільки дитячих доль, людських характерів започаткували своє формування у стінах школи. Скільки доріг у велике доросле життя знайшли свій початок від шкільного порогу. Скільки хвилюючих спогадів колишніх випускників повертають нас у галасливе дитинство, пересипане дзвінкою мелодією шкільного дзвоника. Спогади, спогади… Як невидима стежина, ведуть вони до напівзабутих витоків і відроджують у пам’яті присипані пилом часу сторінки історії.
1922 р. – відкрито початкову школу;
1932р. – школа стала семирічкою;
1940 р. – розпочато навчання українською мовою;
1941 р. – відновлено навчання румунською мовою;
1944 р. – створено українську початкову школу;
1962 р. – відкрито восьмирічну школу;
1999 р. – школу реорганізовано в загальноосвітню школу І – ІІІ ступенів № 3.
  За період існування школи в ній працювало багато педагогів. Помітний слід в історії становлення і розвитку школи залишили такі педагоги, як Шутак Василина Олексіївна – вчитель біології, Кочерган Лариса Петрівна – вчитель математики,Матюшенко Микола Степанович, Данилків Іван Васильович – вчителі фізики, Перепелиця Галина Дмитрівна, Кальмук Галина Федорівна, Кругловенко Валентина Іванівна, Перепелиця Олена Герасимівна, Колесник Наталія Григорівна, Сліпко Віра Іванівна – вчителі початкових класів. Іванюк Марія Миронівна – вихователь, Галунка Любомира Іванівна, Джеголя Валентина Іванівна – вчителі української мови і літератури, Буриленко Тетяна Олександрівна, Меркулова Марія Іванівна - вчителі російської мови і літератури.
  Директори школи:
Більська Тетяна Микитівна – завідуюча школою з 1946р. по 1962 р.
Філіппова Єлизавета Іванівна – 1972 – 1977 рр.
Саула Григорій Федорович – 1977 – 1982 рр., історик.
Гловацька Емілія Іллівна – 1982 – 2008 рр., географ.
Лупу Василь Михайлович – 2008р. -
  Серед випускників школи багато чудових людей, які гідні пошани і доброї пам’яті про них. Це Шутак Марія Іванівна - кандидат медичних наук, Мотовилець Василина Іванівна - кандидат математичних наук, Шутак Наталія Василівна - кандидат економічних наук; полковники: Равлюк Григорій Петрович, Філіппов Олександр Борисович, Білава Іван Васильович, Андрійчук Тодор Михайлович, майор – Соколовський Віктор Анатолійович; голова колгоспу на Путильщині – Дарій Марія Дмитрівна, головний бухгалтер Міністерства сільського господарства – Логош Степан Олексійович, юристи: Софійчук Юрій Васильович, Шваб Володимир Давидович.

 

 

Берегометська загальноосвітні школа І-ІІІ ступенів №4

 Стебник

 

 У мальовничому куточку Берегомета Стебнику у 1909 році було відкрито початкову школу.
 У 1952 рік– перший випуск семирічної школи.
 1962 рік – перший випуск 8-річної школи.
 Жовтень 1972 року. Відкрито нове приміщення школи, побудоване з ініціативи директора школи Руснака В.К. за кошти колгоспу «Більшовик», (тодішній голова Прокоп’єв Олексій Іванович)
 2001 рік  - перший випуск 11 – річної школи.
 На сьогоднішній день школа живе цікавим і насиченим різними подіями життям.

Школа мистецтв

музич
 
 
  Берегометська школа мистецтв функціонує в будинку, який має історичне значення (є історичною пам’яткою селища). Створено 1 вересня 1971 р.
  За сорок років існування школа випустила понад 400 учнів, серед них більше 100 випускників закінчили мистецькі заклади, і працюють у культурно-мистецькій та педагогічній сферах.
  У школі мистецтв навчаються діти таких сіл: Нижні та Верхні Лукавці, Мигове, Вовчинець, Велике, Лопушна, Шепіт, урочище Стебник.
  У школі діють відділи, відділення та мистецькі класи: фортепіанний; народний (баян, акордеон, цимбали), духовий (труба, баритон, тенор, бас), теоретичний відділи; відділ образотворчого мистецтва, хореографічне відділення, клас скрипки та клас хорового співу.
  При школі працюють колективи: духовий оркестр, хорові колективи молодших та старших класів, оркестр народних інструментів вчителів школи, оркестр народних інструментів учнів, вокальний ансамбль вчителів, фольклорний колектив, вокальні ансамблі учнів, хореографічний колектив.
  Справжньою гордістю школи є духовий оркестр, створений 1971 року. Засновником та незмінним керівником цього злагодженого колективу є Киселиця Микола Ілліч. 

  Колектив вокального ансамблю вчителів школи створений у 1973 р. 

  Ансамбль нараховує 12 учасників Це вчителі Берегометської школи мистецтв. Колектив вокального ансамблю проводить велику роботу по пропаганді вокального мистецтва, приймає участь в районних, обласних конкурсах, фестивалях, оглядах народної творчості, де неодноразово отримував призові місця.
Вічним джерелом натхнення для керівників фольклорних колективів є народна пісня, яка є своєрідним талісманом в їхній творчості. Фольклорний колектив учнів школи активно пропагує буковинське народне мистецтво, гуцульську пісню, місцеві народні обряди, за що неодноразово був відмічений районним та обласним відділами культури.


 

 

Copyright 2012. All Rights Reserved.