Автор: vznber Категория: Берегомет
Дата публикации Просмотров: 2671
Печать

Традиції

 Ліда

Керівник Татарчук Лідія Вячеславівна

Ліда1

 

Учні Нагалюк Наталія, Том’юк Ольга, Марочко Яна, учениці 7-А та 7-Б класів.

 

  Свято в українській народній традиції завжди займало провідну роль. Усі свята українського календарного року пов’язані з господарським життям та побутом українців. Кожне з них має свої особливості, традиції та обряди.
  Традиції – це елементи культури, що передаються від покоління до покоління і зберігаються протягом тривалого часу.
  У селищі Берегомет теж є свої традиції, надбання, які воно береже як святиню й передає їх з покоління в покоління.
  Так, якщо брати до уваги, що рік розпочинається 1 січня, то й розповідь про традиції смт. Берегомет розпочнемо з 1 січня.

 

Ліда2Новий рік
  1 січня весь світ зустрічає Новий рік – свято, якого кожен чекає як початок чогось нового в житті, як межі між минулим і майбутнім, перетнувши яку нас зустрінуть лише злагода, мир, щастя,  

радість та добробут.
 У новорічну ніч традиційно вся сім’я збирається в дружньому родинному колі за святковим столом біля прикрашеної чудово-казковими іграшками новорічної ялинки. Кажуть, що Новий рік  

треба зустрічати вдома, аби весь рік „не блудити світом”. Рівно опівночі з посмішками на обличчях людей, з дзвінким переливом келихів, з фейєрверками, що лунають з усіх куточків  

селища, Берегомет входить у Новий рік!!!
  Всі задумують бажання, яке неодмінно здійсниться в новому році, а діти, можливо, й дорослі чекають вранці на подарунки від Діда Мороза. До речі, саме вони не хочуть лягати спати, щоб на  

власні очі побачити цього казкового персонажа з такою важливою місією – покласти подарунки кожному члену сім’ї під ялинку й залишитись непоміченим.  

Ліда3Святий вечір та Різдво Христове
  Наступними дуже важливими для кожної людини світу й, зокрема, берегометчан є відзначення Святого вечора й Різдва Христового 6-7 січня. Всім відомі традиції їх святкувань, історія походження.
  Так-от, у кожній сім’ї за святковим столом, на якому накрито 12 пісних страв і запалена свічка, збирається родина, кажуть молитву й починають вечеряти.

  У такі хвилини в домі панує радість, злагода, душевний спокій. Обов’язково потрібно дати поману за померлих – так ніколи не забуваються наші предки, назавжди зберігається пам’ять про них.
  У цей святковий вечір від хати до хати ходять колядники – діти збираються в гурти, беруть звізду й оголошують звістку про те, що Христос народився. Найчастіше виконують такі колядки: „Нова 

радість стала”, „Добрий вечір тобі, пане господарю”, „Бог ся рождає” та інші. 

 

Ліда4Свято Маланки та свято Василя, старий Новий Рік
  У ніч з 13 на 14 січня жителі селища відзначають свято Старого нового року. Погодьтеся, трохи дивно звучить. Але так прийнято здавна.  Це пов’язано із відліком часу за старим стилем.
Цього вечора теж родичі, друзі збираються за святковим столом й проводжають Старий новий рік. Також цього вечора від хати до хати ходить маланка, бажаючи ґаздам кожного дому здоров’я, 

щастя, багатств якомога більше.

 

Щедрий вечір
  Щедрий вечір 18 січня – це, по суті, другий Святий вечір. А називають це свято так, бо цього вечора співають щедрівки, в яких бажають здоров’я, благополуччя. Щедрівки трохи  

відрізняються від колядок на Святий вечір. Якщо колядки можна співати і на Щедрий вечір, то щедрівки співають лише на Щедрий вечір.
  Цього дня, точніше ввечері, сім’я теж збирається за святковим столом, вечеряє, а потім стрічає щедрівників, які ходять від хати до хати, бажаючи її мешканцям всіх гараздів.

Ліда6Хрещення Господнє
19 січня вшановуємо Хрещення Господнє. У народі кажуть Йорда́на або Водохреща. Жителі селища йдуть до церкви на службу, а потім разом зі священиком йдуть до річки, де священик  

освячує воду. Кожна людина бере собі додому освяченої води. Люди вірять, що йорданська вода має цілющі властивості, тому зберігають її вдома протягом року.

Ліда7Великдень
  Великдень – одне із найвеличніших свят кожного народу, для кожної людини. Напевно, більших свят, як Великдень та Різдво, немає.
  Приготування до Великодня розпочинаються задовго до свята. У кожній оселі печуть паски, готують різноманітні страви, випікають солодощі.
  У святкову великодню корзину ще звечора перед Великоднем кладуть паску, кільце ковбаси, хрін, сіль та багато інших страв, обов’язковими також є писанки. З корзиною потім йдуть до церкви на  

службу, після закінчення якої люди збираються навколо церкви й священик освячує кожну корзину, сповіщаючи людям: „Христос воскрес!” – йому  відповідають: „Воістину воскрес!”
  Освятивши корзини, сім’я збирається вдома за святковим столом, на якому накриті і пісні, й скоромні страви. Всі моляться, а тоді спершу куштують пісні, а потім й інші страви.
  Звичаєм кожної сім’ї є відвідання могил рідних, які померли. У Великодні дні сім’я збирається біля могил, пригадує, розповідає своїм дітям про предків. Важливо зазначити, що до свята кожна  

людина намагається впорядкувати, прикрасити могили своїх померлих рідних, що на Великдень сяють вінками. Здається, ніби радіють душі померлих, що і про них не забуто.
  У Великодні дні гарною забавою дорослих і дітей є гра в писанки.

Ліда8Зелені Свята
  Значним релігійним святом, яке відзначають на початку літа є Зелені свята або Трійця, яке святкується на 50-й день після Великодня. Мешканці кожної оселі кладуть на ворота, біля вікон,  

дверей, на господарські споруди (хлів, стодолю, стайню та інші) гілля дерев: бука, берези, липи, тобто „мають” оселю, вірячи, що у гіллях указаних дерев є душі їх померлих родичів, що були  

вони святими, тому вбирали оселю та подвір’я і цим самим освячували своє обійстя, очищали його від усіх злих сил.

Ліда9Свято Георгія Побідоносця Юрія
  6 травня відзначаємо свято6 травня відзначаємо свято Георгія Побідоносця, Юрія. Мешканці кожної оселі кладуть на ворота квіти – юріївки.

  Нам відома легенда про Юрія Побідоносця, тому й вшановуємо його пам’ять.  Мешканці кожної оселі кладуть на ворота квіти – юріївки.

  Нам відома легенда про Юрія Побідоносця, тому й вшановуємо його пам’ять.
 

День працівника лісу
  Берегомет – селище, яке знаходиться у підніжжі гори Стіжок серед гір Карпат. Навколо багато букових лісів (тому край зветься Буковиною). Колись у селищі працював великий завод-гігант  

Лісокомбінат, що переробляв деревину букових лісів, з яких виготовляли меблі.
  З тих часів почали відзначати День працівника лісу (адже більшість людей із довколишніх сіл працювала саме у Лісокомбінаті) у другу неділю вересня місяця.
  На жаль, сьогодні Лісокомбінат є не найпотужнішим підприємством, у ньому працює лише декілька цехів, але традиція відзначення Дня лісоруба залишилася. 
  Щороку на селищному стадіоні у другу неділю вересня жителі Берегомета збираються на святковий концерт вшанування праці лісорубів. Крім урочистої частини, підготовленої  

представниками Будинку культури, Школи мистецтв, за участю шкіл селища, запрошених гостей, відбуваються конкурси, змагання, гра у футбол.
  Людям до вподоби таке дійство, адже серед буднів є й свята, коли можна зустрітися, поспілкуватися, поділитися враженнями від побаченого, почутого, пережитого.

День Святого Андрія Первозванного
  Напевно, дівчата селища Берегомет з великою надією в серці чекають свята Андрія Первозванного 13 грудня. Чому? Та тому, що ввечері можна погадати на майбутнього судженого,  

побачити чи почути його голос. Кажуть, що ворожіння в майбутньому справджуються. Так це чи ні, але кожен у дитинстві, у юності звертався до чарівних сил магії чи то з вірою в серці, чи  

просто задля цікавості.

Ліда10День Святого Миколая
  Свято, якого найбільше чекають найменші жителі селища – дітвора, є відзначення 19 грудня Дня Святого Миколая. Існує легенда про Чудотворця Миколая, яку з дитинства знають усі люди.
Напевно, традиції святкування Дня Святого Миколая у всіх сім’ях однакові: вночі до кожної дитини в оселю повинен завітати Святий Миколай, який несе з собою дарунки й кладе їх під  

подушку. Звичайно, загадкою залишається одне: як Святий Миколай може прийти до кожної дитини протягом однієї ночі, адже дітей багато, а він один? Тому, мабуть, йому й допомагають  

батьки. Але як? Вони ж переконливо заявляють, що з Миколаєм не зустрічалися?!
  Ці хвилини суперечок переживають всі діти, незважаючи на те, що потім, вже подорослішавши, кажуть: „Миколая не існує”. Ні! Він є! У це віримо в глибині душі, хоча іноді й боїмося  

признатися… 

  Звичайно, окрім описаних релігійних і нерелігійних свят у Берегометі з великим душевним трепетом чекають свята Богородиці, Івана Купала, Першого й Останнього дзвоників у школах,  

свята випускного вечора та багатьох інших.
Такі святкування, зустрічі зближують людей, дають можливість поспілкуватися, поділитися своїми радощами й сумом, переживаннями, успіхами, сприяють духовному зближенню людей,  

виховують почуття гуманності, моральності, доброти, співчуття, тобто найкращі риси Людини серед сірих буднів і турбот. Традиції необхідно зберігати, оберігати й передавати у спадок майбутнім поколінням. Бо це є наше життя, життя наших предків та наших дітей. Кажуть, що без минулого немає майбутнього.  

Тому бережімо минуле, формуймо теперішнє й передаваймо свій досвід, досвід попередніх поколінь майбутньому!

 

Copyright 2012. All Rights Reserved.