Автор: vzncher Категория: Черешенька
Дата публикации Просмотров: 2464
Печать

        Над розділом працювали: вчитель історії Боднарашек Дмитро Васильович, учень 11-Б класу Боднарашек Олексій, учениця 10 класу Товарницька Оксана

212121

   

site 12097_17_02 

                                          «Моє обвітрене село

                                            в душі черешнею зросло»

                                         (Нарис з історії с. Черешенька) 

 

 

1.  Одна Батьківщина, двох не буває
     Місця, де родилися, завжди святі.
     Хто рідну оселю свою забуває,
     Той долі не знайде в житті.

2.  Чи можна забути ту пісню, що мати
     Співала, малому, коли засинав ?
     Чи можна забути ту стежку до хати,
     Що босим колись протоптав. 

3.  У рідному краї і серце співає,
    Лелеки здалека нам весни несуть
    У рідному краї і небо безкрає,
    Потоки, мов струни течуть. 

4. Тут кожна травинка і кожна билинка
    Вигойдують мрії на теплих вітрах
    Під вікнами мальви, в саду – материнка
    Оспівані щедро в піснях.  

5. Тут мамина пісня лунає і нині -
    Її підхопили поля і гаї,
    Її вечорами по всій Україні
    Співають в садах солов'ї. 

6. І я припадаю до неї устами
    І серцем вбираю, мов спраглий води
    Без рідного краю, без пісні, без мами
    Збідніє земля назавжди. 

7. Так, справді, село - наш дім.
    Наше коріння і доля,
    Наша кревність.


    Наше село - це розбуджені досвітки
    і духмяні пахощі літа,
    Село - часточка нашого серця
    Вона наша сповідь і турбота.

 

 

Copyright 2012. All Rights Reserved.