Автор: vznchor Категория: Чорногузи
Дата публикации Просмотров: 2106
Печать

 

 

 

  

Над розділом працювали:

Керівник

Paladiy 

Паладій Жанна Олександрівна

    вчитель історії

Дослідники     

Mitskan Dmitryuk

Мицкан Михайло

учень 9 класу

Дмитрюк Василь

учень 11 класу

 

 

Бібліотека 

Ішов 1909 рік. У хаті жителя села Чорногузи Івана Огродюка проходить перше засідання читачів «Руської бесіди». Та вже у 1914 році читальня мала власний будинок і поля. І ось під час Першої світової війни у 1916 році читальню було зруйновано. Пройшло небагато часу і в 1920 році роботу читальні «Руська бесіда» було відновлено в с. Іспас-Діброва, головою якої був Юрій Шпетко.

P6090384Книг у читальні було небагато і у 1928 році створено книгозбірню, яку у 1930 році з невідомих причин було ліквідовано, але читальня продовжує діяти і десь у цей час власником читальні, а далі бібліотеки, стає Георгій Колотило.

У 1945 році у хаті отця Івана Шорша була офіційно відкрита бібліотека. Селяни приносили свої книги, які за часів панування королівської Румунії були заборонені.

Найбільше книг принесли жителі села Чорногузів Козлан Параска Амбросіївна, Огродюк Палій Амбросійович.P6070383

Першим бібліотекарем був призначений фронтовик Романов, який після важкого поранення пересувався за допомогою милиць. На той час у бібліотеці було близько 150 книг. В основному це були книги українських класиків Юрія Федьковича, Лесі Українки, Михайла Коцюбинського, а також наукова та господарська література. У післявоєнні роки фонд бібліотеки продовжує поповнюватись за рахунок населення.

Так, жителька села Чорногузи, Параска Козлан принесла до бібліотеки близько 60 книг, які вона зберігала закопаними у себе у дворі, а коли прийшли радянські війська, відкопала їх і першою віддала їх у бібліотеку.

Поки в селі не було бібліотеки до Параски Козлан приходили люди з усього району, щоб взяти прочитати якусь книгу так як всі знали, що вона виписувала книги з Бухареста і Відня.

У 1945 - 1946 роках повертались наші односельчани з фронту і бібліотеку прийняв Гаврильчук Степан Йосипович.

Ovadjuk Maria21952 - 1955 роки - завідуюча бібліотекою Оксана Девда.

1955 - 1957 роках - зав. бібліотекою Потаковська Наталія Романівна.

1957 - 1959 роки - Любов і Тамара Гулей.

У 1961 році у бібліотеці працювала Г.Ільченко.

1970 - 1973 роки - Чорногуз Наталія.

1973 - 1977 р.р. - Овадюк Марія Миколаївна та Олексюк Марія Степанівна.

1977 рік - Кіндратяк Марія Дмитрівна.

1978 рік - Загул Тетяна.

З 1983 року бібліотека знаходиться у сільському будинку культури. Тут затишно, широко і світло. Є абонемент і читальний зал площею 140 квадратних метрів. З 1987 по 1988 рік зав. бібліотекою працювала Ковалюк М.М.

Починаючи з 1988 року і по даний час завідуюча бібліотекою Овадюк Марія Миколаївна. Саме за час роботи Марії Миколаївни робота цього осередка культури у с. Чорногузи набула високого рівня. Тут збільшилась кількість читачів і зараз становить 620 чоловік.

У читальному залі бібліотеки працює сільський краєзнавчий музей. Постійні експозиції музею:

Роде ти наш красний, роде наш прекрасний

(присвячено народній майстрині Гулей Фрозині Тодорівні)

IMG 0940

Оживає сива давнина (з історії рідного села)

P6070359

Предмети побуту

P6070360

З історії ткацтва

P6070362

Традиційний народний одяг

P6070363

Наші ремесла

P6070364

Тут постійно проводяться уроки з українознавства місцевої школи, різні засідання та екскурсії, виставки картин місцевого художника Михайла Хащового та членів фольклорно-етнографічного ансамблю "Молодички-жартівнички".

Справжньою гордістю Марії Миколаївни є створений нею читацький клуб "Бесіда", куди входять вчителі та працівники сільської ради та ФАПу. Марія Миколаївна дуже вміло проводить засідання клубу, тому що досвіду їй не позичати, адже вона бібліотекар за фахом і має стаж роботи 25 років.

Зв'язатись з Марією Миколаївною можна за телефоном № 5-77-22, або за адресою: с. Чорногузи Вижницького району Чернівецької області 59206

 

Будинок народної творчості та дозвілля

    Осередком відпочинку є Чорногузівський сільський будинок народної творчості та дозвілля, який збудований в 1984 році. Кількість глядацьких місць – 450. Тут проводяться збори громадян села, виступи самодіяльних колективів, вечори зустрічей з творчими та цікавими особистостями.

 

.

SAM 1251

 

Не шкодуючи сил і щедро роздаючи перлини своєї душі на благо колективу працювали перший директор І. В. Кузик та перший музичний керівник ансамблю Василь Федоришин. В даний час керівником будинку культури є Ісопчук Марія Онуфрівна.

nebulici v_bagni_festival

У 1986 році був створений чудовий колектив “Молодички - жартівнички”, засновником якого була заслужений майстер народної творчості,фольклорист, етнограф, знана вишивальниця Вижниччини Фрозина Тодорівна Гулей. 6 травня 1992 року колективу було присвоєно звання народного. З року в рік писалась історія ансамблю, який продовжує радувати краян своєю творчістю і сьогодні. Репертуар ансамблю багатий та різноманітний. Зараз колектив очолює В. В. Феняк.

atestacia

В будинку культури працюють різні гуртки:

·        Художнього читання (дорослий);

·        Художнього читання (дитячий);

·        Сольного співу;

·        Вокальна група;

·        Фольклорно – етнографічний колектив Молодички - жартівнички”;

·        Фольклорно – етнографічний колектив Школярочка”;

·        Тріо;

·        Драматичний гурток;

·        Любительське об’єднання Вишиванка;

Сільський будинок  народної творчості та дозвілля активно співпрацює з Чорногузівською ЗОШ І – ІІІ ступенів, талановитими майстрами села. Вмілі руки виготовляють чудові сувенірні вироби: різьблені з дерева підсвічники, тарілки та шкатулки, плетені з лози кошики та меблі. Талановиті майстрині вишивають сорочки, рушники та скатертини, плетуть з бісеру намисто, пояси, кошики з квітами. Не забуте в селі і мистецтво писанкарства.

koljada

Систематично поповнюється репертуар колективу, зокрема:

·        Як у нас на Україні;

·        Україна понад усе;

·        Буковино – рідний краю!;

 

Крім розповсюдження пісенної творчості та народних традицій колектив проводить широку пропаганду національної буковинської вишивки серед підростаючого покоління.

 

Copyright 2012. All Rights Reserved.