Автор: vzndsh Категория: Долішній Шепіт
Дата публикации Просмотров: 1113
Печать

Легенди


Над розділом «Легенди» працювала
 IMG 0491
Гузак Роксолана


Легенда про Шепіт


В 15 столітті на Україні посилився феодальний гніт. Багато селян, рятуючись від кріпосницького гніту, втікали в гори. Сюди ще не протягнули свої щупальця пани.  Перші втікачі вважали долину в Карпатських горах, якою протікала річка, зручним місцем, де можна оселитися. В 15 столітті почалося заселення Шепота. Про заснування Шепота існує легенда, записана М.В.Іванюком:
«У долині понад річкою шумів смерековий гай, порізаний великими і маленькими потічками. Вода збігала по каміннях так живо, що аж шипіла, творячи безліч шипотів на річці чи потоці, де вода збігає з підвищення з великою швидкістю, творячи при цьому на течії баранці, котрі з никають аж на плесі.
Отам, де сходиться Сірет з Лестуном, був сильний шипіт. Під ним переховувався в чагарниках чоловік, який втік сюди від панів. Дуже він любив те шипіння та жебоніння води, бо вона йому нерви заспокоювала, які зіпсували пани. Пізніше цей чоловік привіз сюди і жінку з дітьми та й збудував хату. Спочатку боявся усіх і не сходився з людьми, аби пан через них не довідався про нього. Але згодом розбезпечився і ходив скрізь. І до нього люди приходили на шипіт. А що його хатчина стояла нижче шипота, це вода вже не шипіла, а лиш жиботіла, то і його прозвали Жебчуком, хоч він, кажуть, родом був з Жаб’я, і мав би називатися Жибчук.
Жебчук мав діти і дружив їх з сторонськими дівками та парубками. Усіх одружених забирав на ґаздівство на Шипіт, де ще не було панів.

Жеботіння води

water

Хати будувати тут було з чого, бо смереки, як свічки, сягали хмар. Так виникло і село Шипіт з Жебчуків. Згодом його ще називали Шипіт на Сіреті. По другій світовій війні–Шепіт, а тепер–Долішній Шепіт.

 

 

 

 

 

 

 

Смереки як свічки…
 sosna.
Проходили роки. Село зростало. Перші жителі селились на тих місцях, де вони могли побудувати будинок, обзавестись городом, пасовиськом, там де була можливість зручно користуватися більшою чи меншою частиною лісу. Поселенцю треба було думати про широке пасовисько, бо в цій місцевості його могло прогодувати тільки скотарство. І тому частину лісів було вирубано, викорчувано, щоб використати їх як пасовиська. Все це поселенці добували кривавим потом. Крім того поселенці займались мисливством і рибальством.

holova1
                                                                                      Голова сільської ради Жебчук Юрій Дмитрович

Copyright 2012. All Rights Reserved.