Автор: vznkar Категория: Карапчів
Дата публикации Просмотров: 613
Печать

Легенда про село Карапчів

legendПонад горбистою місцевістю Підгір’я, близько Черемоша на одній горі стирчали з бійницями вежі Хмелева. Все було густо обсотане батогами хмелю. Від цього і назва Хмелів. Тепер це місце називають Городок. Татарва не раз облягала Хмелів з усіх боків, але взяти не могла. Для перепочинку після штурму одного разу вороги знайшли собі місце над потоком Глибочок . Тут напували коней, варили їду і висиплялися. Захисники рідного краю приготували на одну із тривожних ночей силу великого каміння та нарубали з колод кругляків. Знайшли серед ночі зручну мить – і пустили з гори на річку

iv
Михайло Іванюк
все те, що могло котитися додолу. - Аллах! – заверещали заспані ординці. Кара пчів! Кара пчів! ( тобто чорний потік, чорний потік) – з лементом тікали вороги. Облога Хмелева тривала довго. Щоб заслонитися від вітрів і дощів, орда збудувала сякі-такі дахи. Виникло село, яке називали татари по-своєму – Карапчів, що в перекладі на українську мову означає Чорний Потік. Бусурмани зникли, але село залишилося з їхньою назвою, хоч поселилися тут наші люди. Записано у 1966 році Михайлом Іванюком від місцевого жителя Миколи Лазаря.

Copyright 2012. All Rights Reserved.