Автор: vznlop Категория: Лопушна
Дата публикации Просмотров: 1028
Печать

 

Оберіг Лопушни

обеніг

Граб Тодор

"Матіючок" 

 

На розлогій місцині, над невеличкою заклечаною верболозами і калиною Перегінці, під прихиском лісу, головну цінність якого становили велетенські патріархи – дуби, високі смереки, оселилися кілька родин -  Косованів, Грабів. Звели оселі, займалися сільським господарством, зокрема, розведенням худоби, вирощуванням городнини…

Кут Переганка згадується ще наприкінці ХІХ ст. (як повідомив Дорубець Іван 1955 р.н.) за словами його прадіда Граба Тодора Івановича (1880 р.н.).

Обдарований добрим розумом і багатою фантазією, Граб Тодор(у народі його називали «Танасій Матіючок»),  не міг байдуже ставитися до небесних явищ. Йому хотілось прогорнути до себе страшні грізні сили, дуже небезпечні в практичному житті, а разом з тим милуватись пишними світлими силами неба.

Він молився небу, хотів прихилити до себе ласку небесних сил, щоб мати, як він говорив , «…багато роїв у пасіці, багато худоби, щоб мороз не поморозив пшениці і всякої пашниці; щоб у саду родило дерево,  а в дворі плодилась птиця», - розповідає, його правнук Дорубець Іван. Адже він був очевидцем усіх дідових діянь,… чорні хмари, страшний холодний вітер здавались йому лихими силами, які наближалися до помешкань, людських посівів, худоби, і дідусь, розводячи великими, довгими руками, вмів приборкати та перегнати велику хмару від людей на ліси, примовляючи : «З свинев іде, буде дуже страшно» - акцентував він, стрибаючи з місця на місце, і, ні в якому разі не зупиняючись, переганяв хмару на потоки, а блискавка не боролася з «приборкувачем негоди», намагаючись зачепити його. «Сама блискавка, - розказує, Іван Дорубець; тоді ще 10 літній хлопчина; - схожа була на огневі стріли, що летять з неба на землю, страшне тріщання, дуже схожі на стріляння з рушниць та гармат». Але ж все вдалося приборкати Матіючку завдяки його надприродній силі й молитві. Тим – то ще й відтоді жителі хрестяться, зачувши грім: вони відганяють від себе нечисту силу.

З вище сказаної розповіді зрозуміло: тому й називався кут Переганка, адже з того помешкання, де жив Матіючок, відбувався перегін великої хмари від людей до потоків. І до сьогодні говорять люди, що як хмара наближається з Переганки, то дійсно буде сильний дощ, бо ніхто вже не в силі на сьогоднішній день приборкати надзвичайну силу природи.

Ще однією характерною рисою Граба Тодора було вміння вести розмову зі звірями. «Він дійсно знав мову звірів – розповідає його правнук, - а особливо мову змій; я був вражений тим, що коли проходили до хати сторонні люди, він наче нашіптував щось, і змії в той час ховалися під віник, щоб люди не страхались баченим, адже змії постійно були у нього в хаті. Він в свою чергу навіть вмів брати з них отруту, яка була неперевершеним ліком від цілої низки  хвороб».

Матіючок був ще народним цілителем, це була його чи не одна з головних рис, якою він відзначався не лише в селі, а й далеко за його межами. «До нього приходили за допомогою хворі, каліки, - розказує, вже внучка Стратій Марія зі слів її матері Матрони 1912 р. н. тобто дочки цілителя; він був від Бога обдарований, тобто людиною з великої літери, знався на народній медицині, залишив нащадкам свої знання про лікарські рослини, наприклад, лимбар – трактується в його розповіді, як рослина, яка лікує запалення ротової порожнини. Особливість, лимбаря полягає в тому, що його треба зірвати дівчині або парубкові, якщо зірве жінка, то він втратить лікувальні властивості».

Корінь змієвона  - лік від 40 хвороб, основними з яких є : параліч, захворювань нервової системи.

лимбар

Листок лікарської рослини  лимбар.

v:shapetype id="_x0000_t75" coordsize="21600,21600" o:spt="75" o:preferrelative="t" path="m@4@5l@4@11@9@11@9@5xe" filled="f" stroked="f">

Copyright 2012. All Rights Reserved.