Автор: vznsban Категория: Слобода-Банилів
Дата публикации Просмотров: 828
Печать

Духовність

 

 Релігія і духовне життя жителів Слободи-Банилова
Релігійне життя жителів села змінюється в другій половині ХVIII ст. Проблема цвинтаря була остаточно вирішена, в 1795 році, коли житель села Білава Дмитро Георгійович дарує для цього свою землю. (За переказом жительки села Гавалешко Василини). Одночасно, в цей же час, будується на цьому цвинтарі і сільська церква. Таким село у своїх повсякденних турботах залишається до 1848 року. Підписання імператором Фердінандом І 17 квітня 1848 року „Декрету про скасування кріпосного права” дало поштовх у розвитку села. А побудована в 1796 році церква, прослужила людям майже 100 років. В 1889 році рід час чергової, важкої для жителів прибережних ландшафтів повені, коли постала загроза змиву водою. як цвинтаря так і церкви - останню за рішенням сільської громади було розібрано в 1889 році. До речі, вона знаходилася на старому цвинтарі на північ від приміщення сільської ради, а на місці вівтаря до 1964 року стояла побудована людьми каплиця. В той же час, коли була побудована ця перша церква, село остаточно визначається, як окрема адміністративна одиниця.
І знову перед громадянами села постало питання, де будувати нову церкву. Це питання допоміг вирішити житель с. Княже Івано-Франківської обл., онуки і правнуки, якого проживають в с. Прутівка Снятинського району тієї ж області, а дві сестри проживали в с.Банилів Вижницького району - Йосафат Кибич (по батькові не встановлено автором), який подарував землю під будівництво. Через 3-4 роки, а саме в 1893 отець О.Монастирський висвячує новозбудовану сільську церкву св. Дмитрія.
IMG 2581
Фото церкви
В той же приблизно час було перенесено і сільський цвинтар. Достовірно відомо, що старий цвинтар ще в 1889 році він був ще діючим, до сьогодні збереглося надгріб′я-поховання датоване 04.02.1889 р. - похований хлопчик Ісідор (4 роки)., то можна сміливо сказати, що сьогоднішній цвинтар відкрито десь в 1892 - 1893 рр. Так, як одно із перших, але не перше поховання датоване 1897 роком(збереглися надписи на хресті).
IMG 2587
Фото цвинтар

 

Ще на початку 60-х років минулого століття в церкві була фотографія парафіян, які внесли найбільші пожертвування, але вона не збереглася, а ось документи про цю благодійну справу збереглися. Ось копія цього документу:
Спис
осіб, які пожертвували кошти:
Костянтин і Ірина Стасюк - 12 $ , Іван Стасюк -12, Костянтин Єдинак (галичанин) – 15, Микола Синявський -12, Роман Дорош (галичанин) – 12, Афанасій Фльора – 10, Олексій і Марія Фльора – 7, Дмитро Григоращук – 6, Стефан Флора – 5, Костянтин Гнатюк (галичанин) – 5, Йоан Токар – 3, Владик Синявський – 3, Георгій Криль (Югославія)- 3, Стасюк Василь Костянтинович – 2, Йосип Волинський – 2, Георгій Яковенко (українець) – 2, Олексій Маліцький (галичанин) – 2, Генріх Дорош (галичанин) – 2, Параскева Джонсон – 2, Клим Мосіянко (українець) – 1, Франк Кохановський (українець) – 1, Петро Пастернак (українець) - 1
Всього-120$.
Пам'ятна таблиця , постарана 1 травня 1925 року і підписана отцем Миколаєм Адамом, та епітропами Георгієм Білавою, Захарієм Боргеном, Михайлом Кошманом.
(Перенесено без змін. Авт.)
Цей „Спис осіб” багато про що промовляє: насамперед, про багатонаціональність у вирішенні складних для села проблем і особливо в галузі духовно - культурного напрямку. Слід пригадати, що 1 долар США на той час коштував від 500 до 1000 леїв, а одна корова від 2,5 до 5 тис. леїв. Але ж були закуплені і другі два дзвони.


IMG 2580
Сучасний вигляд дзвінниці

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

28 серпня 2014 року в нашому селі на кошти Левона Аршановича Тертеряна була відкрита каплиця на пам'ять про воїнів Великої Вітчизняної війни.

 Каплиця7

 

 

 

SAM 1396

 

 

 

SAM 1359

 

 

До Дня Пам'яті жертв голодомору відбулось покладання квітів до пам'тного хреста!

SAM 1627

SAM 1638

Copyright 2012. All Rights Reserved.