Автор: vznvel Категория: Велике
Дата публикации Просмотров: 1536
Печать

Привітання

Директор школи

Зінич Наталія Тодорівна

dyrektor 

В підніжжі Карпатських гір розкинулось наше маленьке село Вижниччини. Воно носить незвичну назву Велике.

В одному із його мальовничих куточків, серед широколистих каштанів, вічнозелених ялин в колишньому панському маєтку вже 59 років розташована наша школа.

Вона одна із малочисельних шкіл Вижниччини.

Нині навчається 31 учень. Класів 4. За індивідуальною формою навчання оволодівають знання двоє дітей 1 класу.

Навчають і виховують дітей 15 вчителів. З них 1 вчитель методист, 2 спеціалісти вищої категорії, 5 спеціалістів першої категорії, 2 спеціалісти другої категорії та 6 спеціалістів.

Школа працює над проблемою Удосконалення уроку як основної форми навчально-виховного процесу в умовах розвитку національної школи.

У навчально-виховній роботі школа має свої добрі традиції, успіхи та здобутки.

І сьогодні школа продовжує озброювати учнів знаннями, готуючи їх до подальшого навчання та самостійного життя.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 
Автор: vznvel Категория: Велике
Дата публикации Просмотров: 573
Печать

Відео

 
Автор: vznvel Категория: Велике
Дата публикации Просмотров: 586
Печать

Спорт

 
Автор: vznvel Категория: Велике
Дата публикации Просмотров: 560
Печать

asdsdfdeerФото

 
Автор: vznvel Категория: Велике
Дата публикации Просмотров: 806
Печать

     Хто побував на території сільської школи милувався, фотографувався, обов’язково цікавився величністю дерева-свідка, дерева-сторожа.

     Старожили села залишила таку історію дива – ялиці.

     … І поставив собі граф Фрідріх Секвантін за мету посадити на подвір’ї свого маєтку таке дерево, яке б постійно нагадувало йому батька і матір, тобто, щоб з одного кореня виходили два стовбури. Прислуга прискіпливо оглянула всі навколишні ліси. Таке дерево знайшли в урочищі Норниця. Тому дереву тоді вже було 20 – 25 років.

     На подвір’ї викопали велику яму, зробили розточний віз. Викопане дерево обв’язали великими шпагатами і встановили на воза. У віз було впряжено шість волів. Під час транспортування на місце посадки його підтримували лебідками.

     Посадили його в глибоку яму, довгий час поливали. І прийнялося дерево-близнюк прижилося.

     Чудо природи стало свідком багатьох цікавих подій. Це дерево вражало не одне покоління своєю живучістю і красою.

 rrrr1

      Та, на жаль, півтора сотні років поклало свій відбиток і на це дерево, хвоя ялиці почала жовтіти, стовбур гнити. 5 років тому диво – ялицю було спиляно.

 rrrr2

      Стало сумно на шкільному подвір’ї. І лише пень діаметром півтора метра ще довгі роки буде нагадувати про історію родинного дерева графині Джорджуванки і її сина графа Фрідріха Секвантіна.

 
Copyright 2012. All Rights Reserved.