Автор: zastbab Категория: Бабин
Дата публикации Просмотров: 622
Печать

Бабин - своєрідне село. Географічне положення вплинуло на духовний світ його жителів. В звичаях та традиціях тісно переплелись буковинські та галичанські мотиви. А ще слід звернути увагу на те, що значний вплив мали різні історичні епохи та соціально-економічні системи. Будучи складовою українського народу, село зберігає головні традиції, що притаманні українському етносу, органічно вкраплюючи в них свої, власні. Вже звичними стали вшанування релігійних традицій. Різдвяні колядки, щедрівки, маланкування, Водохреща, Великодній цикл, Зелені свята, Петрівні дні, Спаса, перша та друга Богородиця, Покрова, Андріївські вечори, Миколая - ось далеко неповний перелік особливо шанованих свят. В селі є свої, особливі традиції їх проведення. Так, колядки та щедрівки мають дещо відмінні від загальноукраїнських мотиви та слова. На Водохреща кожного року все село сходиться до криниці Вапниця, де освячується вода. Вночі на Великодню Неділю парубки на протилежній від церкви горі розкладають багаття та несуть варту. У Неділю дівчата водять біля церкви хороводи. В цей же день прийнято йти на могили померлих родичів та віддавати їм пошану. У вливаний понеділок хлопці та чоловіки обов’язково повинні обливати дівчат та жінок водою, щоб були здоровими та красивими. На Петра у Вербах /кут села/ традиційно проводяться танці. З особливою повагою ставляться сільчани до храмового свята, що припадає на Архистратига Михаїла. В цей день прийнято йти до церкви, а потім всі запрошують до себе гостей. Вечором в сільському будинку культури обов’язково проводяться концерти та танці під "живу музику". Завершують річний цикл релігійних свят Андріївські вечори, під час яких влаштовуються вечорниці, а парубки йдуть робити збитки до обійсть, де живуть дівчата, а також Свято Миколая. В ніч на нього батьки намагаються непомітно поставити подарунок дитині під подушку, нібито від Миколая за добру поведінку та хороші поступки. З повагою відносяться в селі до проведення загальнодержавних свят. Кожного року 9 травня, на День Перемоги, біля обеліску проводиться панахида за полеглих та мітинг-реквієм. На День Незалежності проводиться святковий мітинг та концерт. Люблять сільчани також побувати на шкільних святах Першого та Останнього Дзвоника, випускному. Особливості є і в сімейно-побутових традиціях. Так, під час пошиття весільних вінків вінчальні матки від молодого та молодої йдуть на подвір’я до господарів, де є барвінок, "стрижуть" його та складають в решето. Перший зріз робиться через отвір калача. Ножиці при цьому повинні бути нові. Після йдуть до сільської криниці Вапниці та полощуть барвінок. Частина його вшивається у віночки, а решта стелиться перед молодими на шлюбній дорозі. Коли шиється вінок, нитку беруть обов’язково червону. Вона повинна бути довга та незаплутана, щоб подружнє життя було довгим та щасливим. Міряють її від образів до порога. Молодому віночок обрамляє люстерко і пришивається до піджака. Молодій віночок пасують під фату. Другий день весілля молоду ведуть вмивати до Вапниці, там вона набирає води та несе її на весілля, щоб вмити молодого. За цей час жениха переодягають та ховають від молодої між гості, а та повинна його відшукати та вмити чистою водою. Все це супроводжується жартами та веселощами. Свої особливості є під час покриття молодої хусткою. Робить це вінчальна матка. Хусткою покриває свекруха. Весь цей час молода сидить на подушці, що в молодого на колінах. Потім молода розводить останній дівочий танець, почергово беручи до нього дружок та дівчат. При цьому вона одягає на них свою фату, щоб вийшли заміж. Існує багато інших традицій. Всі вони збагачують духовне життя села. Безперечно, що в стислій формі подати такий багатий матеріал проблематично. Будемо постійно поповнювати рубрику новими дослідженнями в даній галузі.

Copyright 2012. All Rights Reserved.