Автор: zastbab Категория: Бабин
Дата публикации Просмотров: 1879
Печать

Лукашевич Антон (1870-1936 р.р.) - державний і політичний діяч
Народився А. Лукашевич 1870 р. у с. Бабин. Навчався у Чернівецькій гімназії та вищій школі. Після закінчення навчання працював у крайовому управлінні. 1901 р. стає віце-секретарем крайової ради, а пізніше - її директором. З 1907 р. Антон Лукашевич - депутат австрійського парламенту, членом якого був аж до його розпуску (1911 р.), а також депутат крайового парламенту від Заставнівського повіту. А. Лукашевич - надвірний радник, представник уряду ЗУНР в державних установах Австрії, організатор віч на Заставнівщині. Плідно працював у фінансовій та народногосподарській галузях. Високо відзначений різними нагородами. Був скарбником папи Римського. Після приєднання Буковини до Румунії працював в уряді Авереску. Антон Лукашевич - відомий громадсько-політичний діяч Буковини, посол до буковинського сейму (1911-1918 р.р.), румунського сенату (1926-1927 р.р.), перед відділом меншостей Ліги Націй обороняв права українців на Буковині. Співзасновник Української народної організації на Буковині (1922-1928 р.р.).


Тертичний Володимир Дмитрович (1938 р.) - педагог, письменник-новеліст
Народився 24 березня 1938 року на Кіровоградщині. Після закінчення Хмелівської середньої школи (1955 р.) продовжує навчання у Кіровоградському технікумі механізації сільського господарства. Працював у с. Пилипах на Коломийщині, будував Криворізький гірничозбагачувальний комбінат. Любов до українського слова змушує молодого хлопця вступити на філологічний факультет Чернівецького держуніверситету (1961-1969 р.р.), після якого працює вчителем у Ржавинцях, а потім - до виходу на пенсію - у Бабині. У літературі почав виступати в 70-х роках як гуморист. Його гуморески друкувалися у місцевій та республіканській пресі - "Молодому буковинці", "Радянській освіті". Пізніше захопився новелістикою. Володимир Тертичний надрукував у різних виданнях понад 50 оповідань. Новели друкуються у районній газеті, обласних - "Селянські інтереси", "Буковина", "Доба", "Час", "Крайова освіта". Систематично виступає на сторінках журналів і газет "Однокласник", "Дзвін", "Дзвіночок", "Жінка", "Зона", "Сова", "Зірка", "Літературна Україна". В останні роки став лауреатом літературного конкурсу імені Ю. Шкрумеляка в м. Рогатин Івано-Франківської області за повість "Кучерява м'ята" (журнал "Дзвіночок", 2000 р.). Цього ж року - лауреат літературного конкурсу "У свічаді слова" (США) за оповідання "Гей, воли!" (журнал "Сова") та конкурсу "Крайової освіти" - за оповідання "Нам пора". Багаторічна письменницька творчість дала можливість В. Тертичному видати ряд творів окремими книгами. Із друку виходять його збірки новел "Двоє і вода" (1999), "І прийде розвидень" (2003), "Самотній лелека над селом" (2006), "Затужили горлиці" (2008). Повість "Вербовані" (2008) надрукована в Кіровограді, на батьківщині письменника, в журналі "Вежа".


Бальон Ярослав Григорович (1938 р.) - доктор хімічних наук, лауреат Державної премії УРСР в галузі науки і техніки. Народився 17 серпня 1938 року в с. Бабин у багатодітній селянській родині. Навчався в місцевій семирічній школі, середню освіту здобув у с. Серафинці Городенківського району Івано-Франківської області. Потяг до знань привів його на хімічний факультет Чернівецького державного університету, по закінченні якого поринув у науку. Виробничу діяльність розпочав інженером у м. Волгограді, згодом став аспірантом Інституту органічної хімії АН України. 1964 року захистив кандидатську дисертацію, присвячену вивченню взаємодії азотних похідних сірки з вуглеводнями. З 1967 р. Ярослав Григорович очолює лабораторію органічного синтезу і реактивів Київського інституту ендокринології та обміну речовин МОЗ України. Головними напрямами його наукової діяльності є пошук речовин, які б посилии лікувальні властивості препаратів. Знайдені лікарські засоби широко застосовуються для лікування хвороб, пов'язаних з гіперфункцією кори надниркових залоз, гормонально-активних пухлин надниркових залоз, раку молочної та передміхурової залоз. Фундаментальні дослідження функціональних похідних азолів та азинів, котрі були проведені Ярославом Григоровичем та його учнями, широко відомі не лише в Україні, а й у Росії, Німеччині, Канаді, США та Японії. Його нові підходи до синтезу тиреоїдних гормонів дали змогу налагодити їх випуск у ВАТ "Фармак". Ярослав Бальон - автор понад 200 наукових публікацій, винаходів, лікарських препаратів, заснував школу хіміків-синтетиків, які працюють у різних галузях народного господарства, зокрема у фармакології та медицині. У 1998 р. Американський біографічний інститут визнав Я. Г. Бальона Людиною року.


За матеріалами книги Миколи Черешнюка
"Історія сіл Заставнівщини"

Copyright 2012. All Rights Reserved.