Боянчук

Гімн с. Боянчук

Лише зійде ранкове ясне сонце

Засяє в небі золотим вінком,

Спадає щедро світла Божа милість

Святим покровом над Боянчуком.

Всевишньому хвалу складають люди,

Радіють хлібні ниви і ліси,

Встає село до праці і молитви

У дивнім сяйві Божої краси.

Сусід вітає радісно сусіда

Село неначе збратана рідня

О Боянчук! Тебе ми величаєм
І славимо твоє ім’я.

Слова О.М.Ящуринської

Боянчук – село з особливою історією, традиціями, звичаями та культурою, має свій герб, прапор, гімн. Частина села розташована на пагорбі, з висоти якого видніється мальовничий краєвид навколишніх сіл нашої і сусідньої Тернопільської областей.

Перша згадка про село датована в історичних джерелах 1551 роком. У ті давні часи в селі був вітряний млин, олійня, в лісі випалювали деревне вугілля на продаж. На толоці добували камінь для будівництва та виробництва жорен, що свідчило про тодішній високий рівень розвитку ремесла. Особливим скарбом села було і є родовище гончарної глини, яка використовується для виробництва цегли, гончарних виробів, кахлів, тощо.

Завдяки розвитку раннього ремесла село постійно розвивалося і оновлювалося. Уже в 1896 році сільська громада побудувала нову кам’яну церкву замість колишньої дерев’яної. Корогви і деякі ікони для церкви малював сільський художник-іконописець Омелян Савчук. Школа побудована в 1900 році, дитячий садочок – в 1970 році, капличка – в 1996 році. Створити це все могли лише люди добрих помислів, щирих вчинків, які є найбільшою гордістю села. Почуття національної самосвідомості завжди було притаманне жителям села. Перебуваючи під владою Австро-Угорщини, Румунії, вони плекали рідну мову, пісню, шанували звичаї.

Ми свято шануємо свої українські та буковинські традиції, влучно поєднуючи їх із сучасністю. Я, як сільський голова, зроблю все можливе для того, щоб покращити рівень життя і культури моїх односельців.

Більше корисної інформації про село Ви зможете знайти на нашому сайті.

Сільський голова Найдиш Іван Васильович