Автор: zastdob Категория: Добринівці
Дата публикации Просмотров: 1289
Печать

Традиції

Село Добринівці розташоване на горбистій, мальовничій місцевості. З двох сторін росте великий, зелений ліс, а з інших сторін простягаються просторі поля. Разом із своєю красою село багате на різні звичаї та обряди, які жителі села пронесли в своїй пам’яті з давнини і намагаються зберігати і в наш час.

Обряд весілля

     Одним із найважливіших обрядів є обряд весілля. Починається все із сватання, коли старости від молодого йшли до батьків молодої. Сватами обирали дотепних і поважних людей, в основному із числа родичів. З ними до дівчини йшов парубок із татом, мамою і сестрою.

На порозі свати промовляли до господаря:

         «Добрий вечір свату,

         ваша хата як капличка,

         ваша жінка як паничка,

         а ви пан межи ними.

         Ми охотники, довго ходили, бродили

         полями лісами і натрапили на слід

         куниці, красної дівиці тай пішли тим слідом.

         Ходили лісами горами,

         довго блудили і потрапили до вашої господи.

         Чи не сховалася бува вона межи вами?»

         Господар: «Ану вийди красна дівице. (виходить наречена)

Чи цю куницю шукали полями, блукали?».

         Свати: «Так, так, це вона. Чи віддасте ви свату свою дівицю за нашого парубка. Він у нас файний, стрункий, розумний і дуже полюбиласи йому ваша дівиця?»

         Господар: (до нареченої)«Чи згідна ти дочко?».

         Наречена дає свою відповідь.

         На сватанні домовлялися коли весілля, де будуть жити після весілля та інші організаційні питання.

         Наречена на сватанні «дарувала дари» всім сватам і молодому.

         Середа, четвер молода чи молодий йшли запрошувати гостей на весілля. Молода одягається у вишиту сорочку, вишиту горбочку, мунтян, на голову кладе віночок із кодами (стрічками різного кольору, що розміщені в певному порядку). Дружки також одягнені у національний одяг. (Фото 1)

         В четвер мама молодої пече калачик, через який молода має рвати барвінок і жевно (спеціальний калачик вироблений зверху колосками і пташками), на якому шиють вінок.

         В п’ятницю, коли всі гості вже запрошені, до сходу сонця молода з дружками, молодий з дружбами і свашки ідуть рвати барвінок. Для цього в хустину кладуть тарілку з житом, цукром, калачиком, сіллю. Цю хустину несуть свашки. Коли йдуть дорогою свашки співають:

         «В долину, свашки, в долину, під червону калину,

         В долину, свашки, в долину, під червону калину,

         По зелений барвіночок,

         Молоді і молодому на віночок.

         Ой по горі овес рясний,

         Молодої увесь рід красний». (Мають співати три рази).

         Прийшовши на те подвір’я, де мають рвати барвінок, молода каже:

         «Добрий день, господине,

         Прийміть мене на своє подвір’я

         І дозвольте нарвати барвінку на віночок». (Фото 2).

         Першою починає рвати барвінок молода. Бере калачик і через нього три рази в різних місцях прориває барвінок і кладе у тарілку. Після неї рвуть дружки. (Фото 3).

         Коли барвінок нарвали молода кидає у барвінок гроші, цукерки і дякує господині за те, що вона цей посадила, поливала, доглядала і такий гарний виростила.

         Прийшовши додому сідають за стіл мама, молода і свашки. Кладуть на стіл калачі, жевно і подушку. На подушку молода кладе голову. Шиють віночок червоною ниткою, з непочатого калачика і новою голкою Нитку міряють від кута до кута і потім на спеціальній плетінці, сплетеній з соломи, починає шити віночок мама, а свашки тримають нитку так, щоб вона не заплуталася, бо якщо заплутається, то все життя молодої буде як запутана нитка. Продовжує шити вінок одна із свашок. Це має бути молода, заміжня жінка, що добре живе у шлюбі. (Фото 4).

         Під час цього свашки співають:

         «Дай мамко, голку,

         Тай ниточку шовку,

         Того шовку червоного,

         До барвінку зеленого.

         Най зачнемо ми квіточку,

         Молодій на голівочку,

         Бо вона молоденька

         Віночка зарібненька.

         Ой вінче-барвінче

         У місті тебе купувала,

         В білий папір завивала,

         В нову скриню замикала,

         І ніколи не рушала,

         Аж тепер я тебе рушу,

         Заплакати тепер мушу».

         Коли віночок готовий, голку з ниткою зашивають у віночок. Зверху віночок прикрашають золотистою стрічкою.

         В п’ятницю молодий приходить на заручини із татом і старостами, сідають за стіл. Молодий дарує молодій перстень і туфлі, а молода дарує молодому сорочку, а старостам рушники.

         В суботу вранці клонять вінок. Тато з мамою сідають на лавку. Тато тримає два калачі і сіль, мама бере жевно з віночком. Молода перед ними стає на коліна і кладе голову на калачі. Мама над головою тримає жевно з віночком. Свашки співають три рази:

         «Калинка ся ломить, дитятко ся клонить,

         І татові і мамочці і всій своїй родиночці,

         Що найменшій дитиночці». (Фото 5).

         Після першого разу як проспівали молода цілує мамі і татові руки і дякує, що виростили, викохали її. І так три рази.

         Потім мама кладе вінок молодій на голову, а свашки співають:

         «Ні вогонь горить, ні половінь палає,

         Лиш молодій на головочці ясний вінок сяє».

         Коли вінок вклонили, молоду одягають у плаття і фату, не скидаючи віночка. Потім молода, дружки, дружби, рідні, гості, музики виходять від себе з дому, а молодий від себе з дому. Мама ззаду посипає їх житом, пшеницею.

         При зустрічі молода із дружбою виходить навпроти молодого із дружбою. Вважається, хто перший з молодих наступить іншому на ногу, той буде главою сім’ї. Вони вітаються між собою і молода іде вітатися з гостями молодого, а молодий - з гостями молодої. Потім всі разом ідуть до пам’ятника загиблим воїнам-односельчанам і кладуть букет квітів. (Фото 6). Після цього йдуть до будинку культури, щоб зареєструвати шлюб, де їх зустрічають з хлібом і сіллю. Перед реєстрацією, дорогу молодим, маленькі дівчатка, посипають барвінком і житом.

         Після реєстрації молоді ідуть кожен до себе додому. Перед брамою брат переливає водою і сідає на відро, чекаючи поки молода дасть йому грошей. (Фото 7).

         Виходить тато і мама з калачами і запрошують всіх на подвір’я.

         Коли молода заходить на подвір’я, всі гості танцюють і заходять за столи.

         Після столу всі танцюють.

         Перед ранком молодий з батьком і маткою, з дружбами і рідними приходять за молодою, по дорозі вони співають:

         «Ой із-за ліса зелененького

         Ми йдем до свата молоденького (2 р)

         Іха-іха, гой-гой, гой-гой

         Із-за ліщини зелененької

         Ми йдем до свахи молоденької (2 р.)

         Іха-іха, гой-гой, гой-гой

         Ой свату, свату, розширяй хату,

         Бо нашого роду дуже багато (2 р.)

         Іха-іха, гой-гой, гой-гой

         Бо ми стріху продеремо

         Та й до хати увійдемо (2 р.)

         Іха-іха, гой-гой, гой-гой

         Ой свату, свату, що ви робили

         Чим ви горілку засолодили (2 р.)

         Іха-іха, гой-гой, гой-гой

         У вишневім саду бендяка убили

         Сім відер горілки засолодили (2 р)

         Іха-іха, гой-гой, гой-гой

         В нашого свата нема порядку

         Завішав ноги на саму грядку (2 р)

         Іха-іха, гой-гой, гой-гой».

         Перед брамою дружби молодої кладуть лавку і не пускають молодого, просять викупу. Коли вже домовились, тато і мама молодої з хлібом і сіллю запрошують госте на подвір’я. Коли молодий заходить на подвір’я, молода з братом або сестрою танцюють, навколо них в два або три кола танцюють дружки і дружби, не пускаючи молодого. Молодий повинен дати викуп дружками, щоб вони його пропустили. Після цього дає викуп сестрі або брату і танцює з молодою. В процесі танців, молодого «задурюють» і ховають молоду. Він повинен або шукати її, або якось домовитись.

         Після цього сідають всі за столи. Молодий не сіда, а каже: «Та щось лавка у вас крива і цівак великий є. Дайте подушку». Мама молодої дає йому подушку і він сідає.

         Батькові і матці, за столом свати, поважні чоловіки, вклоняють батьківські калачі.

         Свати кажуть:

         «Добрий вечір, пане батьку

         Просили вас кум і кума

         Щоб ви були такі величні

         Як ці калачі пшеничні.

         А молоді як будуть сіяти, орати

         Будуть пшеничку доглядати

         Будуть вам кращі вклоняти.

         Добрий вечір, пані матко

         Просили вас кум і кума

         Щоб ви були такі величні

         Як калачі пшеничні

         А молоді як будуть сіяти, орати

         Будуть пшеничку доглядати

         Будуть вам кращі вклоняти.

Батько з маткою кладуть на калачі гроші.

         Кухарки несуть дві запечені курки, прикрашені квітами, для молодого і батька.

         Кухарка: «Прийміть пане-батьку, цю смачненьку, запашненьку курочку».

         Батько: «А вона не квочка? Скільки яєць знесла?».

         Кухарка: «Прийміть пане молодий, цю гарненьку, смачненьку, запашненьку курочку».

         Молодий: «Щось ця курка дуже стара! А де її паспорт? Скільки яєць знесла?»

 

         Батько і молодий кладуть на курки гроші.

         Під час цього свашки співають і плещуть спочатку гостям, а потім батькові з маткою:

         «Хміль долинами, пшеничка ланами,

         Батьки наші чесні

         Чесні та прошені

         Вечеряйте з нами.

         Хміль обтрясеться, пшеничка діжнеться

         Батьки наші чесні

         Чесні та прошені

         Вечеря минеться.

         Ой не літай горобино

         Попід білу стелю

         Не копоти, не пороши,

         Батькам на вечерю.

         Бо ми тобі горобино

         Обрубаєм крила

         Аби нашим нашим батькам чесним

         Вечерячка мила.

         Ой по полю пшениченька

         По полю, по полю,

         Ану просим батьки чесні

         Майте з нами волю.

         Закувала зозуленька

         В коморі на ганку

         Ми цих батьків визирали до самого ранку.

         Ой вишеньки-черешеньки

         Тай почервоніли,

         А ми таких батьків маєм

         Як самі хотіли.

         Ото дуб, ото дуб

         Ото зелень кий,

         Ото батько, ото батько,

         Ото молоденький.

         Ото сосна, ото сосна,

         Ото зелененька,

         Ото матка, ото матка,

         Ото молоденька.

         Ото качур, ото качур,

         Ото качуристий,

         Ото батько, ото батько,

         Файний, гонористий.

         Ото качка, ото качка,

         Ото качуриста,

         Ото матка, ото матка,

         Файна, гонориста.

         Батьки наші молоденькі,

         Батьки наші пишні,

         Дай вам Боже здоров’ячка,

         Що до нас ви прийшли.

         Дай вам Боже здоров’ячка

         Тай вашій родині,

         Щоб вам доля процвітала,

         Як в лузі калина.

         А наш батько файний,

         А наш батько пишний,

         А наш батько такий файний

         Як калач пшеничний.

         Наша матка файна,

         Наша матка пишна,

         Наша матка така файна,

         Як булка пшенична.

         А наш батько файний,

         А матка ще краща,

         Сіла собі коло батька,

         Як та зоря ясна.

         Як би була така файна

         В свого чоловіка,

         Носив би каву в ліжко

        До скінчення віку.

         А наш батько комбайнер

         Він високо косить,

         Матка литки поґолола

         Він сидить голосить.

         Ой з-за гори високої

         Їхали вірмени,

         Лишіть батьку свою матку,

         Та й ходіть до мене.

         А наш батько бізнесмен,

         Він ринком керує,

         Як на других ся подиви,

         То матка ревнує.

         Лізла матка по драбині

         Та й упала межи свині,

         Батько думав, що то чорт,

         А то матка, вищий сорт.

         Біля хати, край городу,

         Цвітуть чорнобривці

         Наші батьки такі файні,

         На цілі Добринівці

         Батько добрий, матка нє,

         Бо горівки не дає.

         Матка добра, батько нє,

         Бо горівки не дає».

         Після цього         дружки продають молоду.

         Молода кладе на жевно голову, а дружки над голово, на двох палицях кладуть павун і трясуть палицями, а свашки співають:

         «А наш молодий

         Файний, хороший,

         Купив би молоду

         Не має грошей.     (2 р.)

       А наш молодий

         Перефалений

         Дав нам крейцер

         Вапном білений.   (2 р)

         А наш батько

         Файний, хороший

         Купив би фіну,

         Не має грошей».     (2 р.)

         Батько з молодим кидають на павун гроші, коли молодий через павун доторкнеться голови молодої, молода продана і з приданим молодий забирає її до себе додому.

         В неділю молоді йдуть до церкви і беруть шлюб. (Фото 8,9).

         Після шлюбу вінчальна матка знімає фату і віночок і покриває її хустиною. (Фото 10).

        

                         (Записано від Рощенко Марії Василівни, 1929 р.н.)

 

Copyright 2012. All Rights Reserved.