Автор: zastdor Категория: Дорошівці
Дата публикации Просмотров: 1284
Печать

Легенди

 

                               Легенди про назву села Дорошівці                                                                                                                            

 

 

 

           Існують різні легенди пояснення назви села. Назва Дорошівці – словянська. Вона утворена від імені особи – засновника села. За переказами старших жителів, назва Дорошівці порівняно нова. Появилася вона десь у 16-17 століттях. До того часу село звалось Тригіря.  Тому, що воно розташоване в долині, оточеній з трьох сторін горами.

 

           Народна пам’ять зберігає легенду за якою в селі Тригір’я робив зупинку зі своїм військом козацький ватажок Дорош, який утікав від поляків і турків. Місцевість стали називати Дорошева долина, а згодом Дорошівці.

 

           Інша легенда твердить, що назва Дорошівці походить від прізвища пана Дороша, який захопив долину Тригіря, де проживала лише одна сімя заїжджого цигана Анаки. Ця родюча долина над Дністром на той час виявилась незаселеною, очевидно тому, що вона дуже часто піддавалась спустошливим нападам турків і татар. І, мабуть, частину жителів було винищено чи забрано в полон, решта ж людей повтікали в інші міста, більш безпечні. Пан Дорош підкупив Анаку і той пізніше говорив неправду , що ніби він сюди приїхав другим , заставши вже Дороша. Таким чином, долина Тригіря стала власністю Дороша. Поступово її заселяли наймити, слуги пана та інші люди, які теж ставали кріпаками Дороша. Так виникло нове село Дорошівці.

 

                 Можливо отой козацький старшина Дорош, який втікав від турків і татар, і пан Дорош – це одна і та ж особа. Адже випадків, коли козацька старшина в мирний час ставала власниками земель і перетворювалася на панів – немало.    

 

               У людській памяті   існує й інша легенда щодо походження назви села. Вона розповідає, що першими поселенцями були шевці, які оселилися на березі Дністра. Вони добре знали свою справу і брали за роботу велику плату. Люди, що замовляли в них взуття казали, що йдуть до дорогих шевців. Згодом ці слова спростилися і зазвучали як Дорошівці.                  

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

                                    Легенда про золоті скарби

 

             Частини села і поля в Дорошівцях мають свої назви. Назва одного із полів Городище. Вона свідчить, що в давнину на цій місцевості були укріплення воєнного характеру. Очевидно, Городище – це залишки з тих часів, коли Буковина була в залежності від султанської Туреччини.

 

               Старожили розповідають, що на місці Городища у середині 18 століття існувало турецьке укріплення, яке було знищене під час захоплення Буковини Австрією. Зараз на Городищу знаходиться памятник – камяна плита із написом «Археологічна памятка».

 

            Існує легенда, що на цьому місці під плитами турки закопали скарби золота. Але те золото ніхто не може відкопати. Бо турки, коли прикопували золото, то сказали якесь закляття. Звичайно, знаходились в давнину сміливці, які пробували відкопати ці плити. Але відразу звівався сильний вітер, дощ, блискавка і люди покидали цю місцевість.

 

             Неподалік камяної плити, ближче до поселення Вигнанка (хутір) знаходяться два високі щомби (горби). А між ними є велика долина у вигляді западини із стрімкими схилами. За легендою на цьому місці колись був велетенський замок. І саме в цьому замку переховувалися турки і і ховали свої скарби золота. Замок той відчинявся великим золотим ключем, який був розміром до ! метра. Під час захоплення Буковини Австрією, турки вимушені були тікати. А скарби золота вони закопали посередині замку і сказали закляття, щоб ніхто їх не знайшов. В той час зашуміла земля, затряслися гори і замок провалився під землю.

 

             Городище знаходиться на самій горі, а на схил вниз до Дністра у гущі дерев є печера, в яку також ніхто не може далеко зайти. Напевно ця печера і звязана з тими легендарними золотими скарбами турків.Тому що сюди, щоб увійти треба знати заклинання. Очевидно це був таємний вхід у замок. Чоловікам, які пробували сюди зайти, причувався якийсь свист, гуркіт. А коли вони заходили ще глибше свист наростав, здіймалася буря і чоловіки перелякавшись верталися.

 

                 Кажуть, що багато років тому у Дорошівці приїздив один чоловік із міста Львова. Він знав це закляття, але побоявся його сказати, бо це загрожувало йому смертю. Він лише розказав допитливим чоловікам, що робити, щоб узнати це закляття. Треба стати біля входу у печеру, поставити два дзеркальця одне проти одного. А між ними укласти деревяну паличку і закляття появиться у відображенні дзеркальця.

 

                 І стоїть камяна плита і таємнича печера. Але ніхто не  хоче тривожити свідків сивої давнини. І лежать   Дорошовецьк і скарби золота і понині.

 

              

 

Copyright 2012. All Rights Reserved.