Автор: zastkost Категория: Кострижівка
Дата публикации Просмотров: 856
Печать

КУЛЬТУРА, СПОРТ, ТУРИЗМ

Із року в рік прибутки цукрозаводу і комбінату будматеріалів зростали. Відпо­відно збільшувалися відрахування на розвиток культури, спорту і туризму.

До 1991 року на цукрозаводі діяв один з кращих в районі колективів художньої самодіяльності. Постійними учасниками районних та обласних оглядів художньої самодіяльності були хоровий, танцювальний колективи, вокальний ансамбль «Тро­янда», вокально-інструментальний ансамбль і духовий оркестр. У 1989 році весь творчий колектив відвідав з концертом м. Корабліно Рязанської області Росії.

Не відставали від цукровиків і учасники художньої самодіяльності комбінату будматеріалів. У 60-х роках при заводському клубі працював самодіяльний драма­тичний колектив, яким керував І. В. Богдан. З виставами «Фараони», «Украдене щас­тя», «Наталка Полтавка» та іншими об’їздили всі навколишні села. Відданими теа­тральній справі були Фантух Іван, Возний Петро, Кирилюк Сидонія. У другій поло­вині 70-х років на всю область став відомий ансамбль «Дністрові кручі» (кер. Федо­рак В. О.). У цей час були прекрасні вокально-інструментальний ансамбль «Дністер», який 1976 року став дипломантом VІ Республіканського конкурсу комсомольської пісні в Новій Каховці, і духовий оркестр. Велику увагу приділяв розвиткові худож­ньої самодіяльності директор Карабейник В. А. Жителів селища обслуговували 2 бі­бліотеки: сільська – на 15 тисяч і цукрового заводу – на 20 тисяч книг. Цукрозавод має бібліотеку і з технічною літературою.

В 1985 році був створений музей цукрозаводу «Хрещатик», але він проіснував усього 5 років. Керівництво заводу (Селітбовський В. А.) це приміщення переоблад­нав під офіс.

Наприкінці 70-х років робітник цукрозаводу Омахіль Ярослав створив один з кращих в області клубів важкої атлетики. Члени клубу неодноразово займали при­зові місця на районних і обласних змаганнях.

Учасником районних і обласних чемпіонатів була команда футбольного клубу «Дністер».

При клубі цукрозаводу ефективно працювали клуб спелеологів «Каскад» (кер. Площанський П. М.), фото- і кіноклуб. Обидва заводські клуби мали власні стаціонарні кіноустановки.

Робітнича молодь щорічно здійснювала туристські походи в Карпати, на плотах по Дністру, велопоходи.

Велику популярність у селищі та за його межами завоював фольклорний колек­тив «Василиха». Спочатку це була жіноча вокальна група, яка з року в рік чисельно зростала і, зокрема, жінками старшого віку. У 1998 році з ініціативи директора Бу­динку культури Христенко Л. В. на основі вокальної групи був створений фольклор­ний колектив, з яким став працювати Попович Василь Іванович. Назву «Василиха» придумали самі учасники у 2000-му році.

Майстерне виконання народних, історичних, соціально-побутових, обрядових пісень добре сприймалося слухачами. Невдовзі вони стали постійними учасниками місцевих і регіональних фестивалів, святкових концертів. У 2004 році фольклорному колективу «Василиха» було присвоєне звання народного.

З 2005 року музичним керівником «Василихи» стає досвідчений музикант Матійчук Ярослав Ярославович. З його приходом виконавська майстерність фоль­клорного колективу значно зросла, бо всі пісні жінки стали виконувати у три голоси.

Артистичні і вокальні здібності колективу проявилися на традиційному Між­народному фестивалі «Буковинські зустрічі» (м. Чернівці), в Румунії – м. Кимполунг, Угорщині – м. Боньхад, у Польщі – м. Дестров’є, Піла, Конін, Мирославець.

Виступи колективу завжди мають великий успіх. Це зумовлено також красою народних костюмів, колоритом та виконавською майстерністю. Колектив «Васи­лихи» нагороджений численними подяками, грамотами, дипломами і цінними по­дарунками.

                                                                        За матеріалами вчителя історії

                                                                     Черешнюка Миколи Михайловича

                                                          За матеріалами книги Миколи Черешнюка

                                                                           «Історія сіл Заставнівщини»

 

 

 

Copyright 2012. All Rights Reserved.