Автор: zastmkuch Категория: Малий Кучурів
Дата публикации Просмотров: 605
Печать

  1. 1.Легенда про село

Колись, то було дуже давно, ще за сивої давнини село наше не було селом і люди тут не жили. Росли лише дерева та висока трава, та протікала маленька гарна річечка. Водилося в ній багато риби, плавали гарні білі лебеді та дикі качки.

 

Одного разу чоловік та жінка вийшли на пагорб, який називають Джунджа, подивились в долину і побачили там як хвилястою змійкою тече річенька. Здалека вона виглядала кучерявою. «Кучері» ті були малі. Сподобалась їм ця річка, назвали її «Малі Кучері» і вирішили назавжди оселитися тут. З часом у них народились діти, а у дітей свої діти і так далі. Стало багато людей, виросло село, яке назвали на честь річки Малий Кучурів.

 

  1. 2.Малий Кучурів

Дуже давно в нашому селі жив пан, його прізвище було Кучурмін. Мав він два сини один старший, а другий молодший. Він був дуже багатий, він залишив у спадок наше село молодшому сину. Тому наше село має назву Малий Кучурів. Старшому сину пан подарував землю, де тепер знаходиться село Великий Кучурів.

 

 

 

  1. 3.Костьол

Колись давно, коли в нашому селі жили поляки, вони на однім місці, де росло багато ялин побудували церкву. В ту церкву ходили всі поляки з навколишніх сіл. Церкву розібрали, але при тому коло церкви був цвинтар. Те місце і дотепер називають «Костьол».

  1. 1.Сабарський гостинець

Від старих людей ще малим я чув. Що колись дивним – давно були у нашому селі сабари (це так називались солдати). Ці солдати побудували дорогу-гостинець, по якому вона ходила. І відтоді ця дорога, яка знаходиться на межі з с. Валяво називають люди «Сабарський гостинець».

  1. 1.Голубашенкова криниця

Це нам розказувала бабуся Волощук Минодора.

Колись жив у нашому селі багатий чоловік, його прізвище Голубашенко. Він мав поле. І коли люди там працювали, їм хотілося води. Пан Голубашенко найняв людей, які виконали принцип. З тих часів зберегли назву «Голубашенкова криниця».

 

 

 

Copyright 2012. All Rights Reserved.