Автор: zastmyt Категория: Митків
Дата публикации Просмотров: 488
Печать

Легенда про походження села Митків

Із більш пізніх знахідок на території Миткова виділяється давньоруське поховання, розкопане на підвищенні східної частини села. На жіночому черепі зберегли­ся залишки весільного головного убору: срібні кільця, сережки і буси. Вони тонкої ювелірної роботи і характерні для східних слов'ян ХІ-ХІІ ст. До широкої, твердої основи-обруча приєднувалися металеві прикраси і квіти. Сережки не протягувалися в мочку вуха, а з'єднувалися з віночком. Вони звисали до рівня нижньої щелепи. Знахідки свідчать, що село Митків - давнє слов'янське поселення. Воно бере свій початок десь у Х-ХІ ст. Перші його житла розташовувалися вздовж берега річки Митків. Від назви річки, за припущеннями, походить назва сучасного села. Теорія сумнівна, бо повинні спочатку бути люди, які дали б назву річці.

За археологічними даними село виникло не пізніше XII ст., але в історичних документах згадується у XVII ст.

Забудова села почалась із так званої «стінки», прямовисного берега Дністра. В давні часи поселення кілька разів вимирало і відновлювалося. Постійні набіги турків і татар змушували людей покидати село, а потім знову повертатися і відбудовувати його. Жителями цього поселення ставали також біженці з інших сіл, злодії, торговці.

З появою села тут була збудована велика кам'яна будівля (митниця), де збирали мито від купців і жителів навколишніх сіл, які в цьому місці переходили кордон (річку). Від слова «мито», вважають науковці, і походить назва села.

Серед жителів села побутують і інші версії. Наприклад, назва походить від пана Миткова, що жив у Василеві й володів селом, яке назване в його честь. Деякі вважа­ють, що назва села походить від слів «мітком» - звивистий рух Дністра, або «міток» - міра ниток у ткацтві

Невелике село Митків разом з іншими населеними пунктами Заставнівщини розділило долю всього буковинського краю. Страждало від постійних нападів турків : татар, від економічних утисків місцевих землевласників. Супутниками війн часто були голод та епідемії. Рятуючись від податків і грабежів, кріпаки масово тікали зі свого села і краю. В XV-XVII ст. буковинці цілими селами переселялися в Централь­ну та Східну Україну, у землі Війська Запорозького. Українське козацтво часто ставало на захист буковинського населення.

У 1600 році польсько-козацьке військо під командуванням коронного гетьмана Яна Замойського, відбивши напад волоського господаря Міхая Хороброго, допомо­гло відновити владу Єремії Могили. Саме цього року козаки, форсувавши Дністер, побували на території Миткова.

 

Copyright 2012. All Rights Reserved.