Автор: zastvasyl Категория: Василів
Дата публикации Просмотров: 494
Печать

В нагороду за працьовитість, чесність і дбайливість, а також з необхідності розвитку освіти, австрійська влада у 1876 році збудувала в селі чотирикласну початкову школу.

         В другій половині ХІХ ст. австрійська адміністрація сприяла деякому розвиткові національної освіти і духовності. Богослужіння в церкві велося українською мовою, не чинилися перешкоди щодо вивчення рідної мови у школі. Спочатку навчання ве­лося німецькою мовою і один день на тиждень – українською. З 1890 року – 3 дні німецькою, 2 – українською, а з 1900-го – в основному українською і лише 3-4 уроки німецької як окремого предмета.

     У 1922 році Василівську українську народну школу перейменували на румун­ську народну школу. Вже з 1927 року було заборонено вживання української мови в школі, в державному діловодстві, запис метрик цією мовою. Священиків, що не гово­рили проповіді по-румунському, звільняли. Офіційно проголошувалося, що румун­ська мова в церкві обов’язкова, коли є в ній хоч один румун. Категоричній забороні підлягав спів українських народних пісень, з чим ніяк не хотіли миритися найбільш свідомі жителі.

           Нова влада (радянська) відкрила 4-класну початкову школу з українською мовою навчання, батьків зобов’язали віддати всіх дітей шкільного віку до школи. Новостворена сіль­рада стала підшуковувати приміщення для бібліотеки, клубу, медпункту.

   Колгоспом імені К. Марк-са в 1964 році збудував су-часне примі-щення школи.

 

 

 

 

                                                               За матеріалами вчителя історії

                                                                     Смук Марії Василівни

                                                         За матеріалами книги Миколи Черешнюка

                                                           «Історія сіл Заставнівщини»

 

Copyright 2012. All Rights Reserved.