Автор: zastzast Категория: Заставна
Дата публикации Просмотров: 935
Печать

         Обряди та традиції завжди займали важливе місце у житті заставнівчан. В них відбивався не тільки світогляд, але і духовна культура людей. Їх можна поділити на сімейно-побутові або обрядові (хрестини, весілля, похорони), релігійні (святкування різноманітних релігійних свят, колядки, щедрівки, маланки, писанкарство), виробничі (початок весняно-польових робіт весною, жнива, вечорниці). Унікальність традицій Заставни, як і всієї Буковини, полягає в тому, що населення, в основному, об'єднувалось в три великі громади: українську, польську та єврейську. Кожна з них мала свій духовний цент: українська — церкву, польська — костел, єврейська — синагогу. За спогадами старожилів між етнічними громадами ніколи не було конфліктів. Більше того православні намагалися, хоча б формально, дотримуватись свят католицької церкви. Щоб не ображати релігійні почуття католиків вони утримувалися у великі релігійні свята за Григоріанським календарем від праці. Звичайно, що кожна етнічна громада мала свої традиції та звичаї. Різними були обряди хрещення, весілля та похорон. Однак православних та католиків хоронили на одному цвинтарі, євреї мали окремий акрополь. Різний вигляд мали і надгробні пам'ятники. Християни ставили хрести, іудеї — надгробні стелли. Однак було чимало спільного. Православні та католики заснували власні культурні осередки, народні доми, при яких діяли бібліотеки, влаштовувались театральні дійства, концерти, свята вшанування національних героїв. Відвідувати їх міг будь-хто незалежно від національності. Багато чого вже відійшло у минуле, багато чого змінилося однак найцінніші риси добра, порядкості, гуманізму трансформувались з одних традицій в інші. Сьогодні вже ніхто з дівчат на святого Андрія не ворожить за кого вийде заміж, не палять після великодніх свят діда (дідуха), жінки вже не збираються на вечорниці щоб спільно виготовляти пряжу, прясти, дерти пір'я, у минуле відійшли клаки, під час яких люди допомагали одні одним. Молодь уже не збирається на данець на толоці. Все це збереглося лише у театральних дійствах, які відтворюють або працівники культури, або учні на заходах з українознавства. Головні атрибути цих традицій зберігються в етнографічному музеї “Джерело” Заставнівської гімназії. Гуманізувались норми моралі. Раніше дівчину, яка народила позашлюбну дитину могли водити оголеною по селу з розплетеною косою, а якщо встановлювали батька дитини то він зобов'язаний був одружитися з нею. Радикальні зміни у традиціях викликані не тільки зміною способу життя людей, але і політичними обставинами, які склались у так звані радянські часи. Комуністична влада, ведучи непримиренну боротьбу з християнськими церквами, намагалась витравити з споконвічних традицій релігійний дух, замінивши його комуністичною ідеологією. Під її тиском запроваджувались нові свята, нові традиції та обряди. Після здобуття Україною незалежності почали відроджуватись українські національні традиції, однак уже в дусі нового часу.

 


Copyright 2012. All Rights Reserved.