Автор: Super User Категория: Чернівці
Дата публикации Просмотров: 10755
Печать

 

Легенда походження міста Чернівці.

На дальньому кордоні Київської Русі, на розпутті Бернадського і Дністровського шляхів заклали місто в XII столітті, наші далекі пращури -  русичі. Стояло воно на лівому березі Пруту, огороджене земляним валом,  глибокими ровами й дубовим частоколом, пильнувало спокій мирних ратаїв, ковалів, гончарів, косторізів, диміло доменними печами, вабило своїм затишком торговий люд. З Галича на Візантію, з Києва в Угорщину вели купці свої каравани і не минали літописний Черн: напували коней у пінявому Пруті, спочивали перед нелегкою дорогою в гостинному місті. Саме його мабуть, і згадує безіменний руський літописець в « Списке городов дальних и  ближних».
Сучасники писали, що у XVIII столітті місто лежало на горбах в районі дерев'яної церкви і нарахували близько 200 дерев'яних будинків, критих соломою та очеретом. Весняні води та літні зливи зруйнували вузенькі вулиці; в долині Пруту, де тепер височіють корпуси машинобудівного заводу, були непролазні болота. А там, де розташовані зараз університет і драмтеатр, шумів густий ліс.
Припускають, що назва міста походить від велелюдного міста-фортеці на південних рубежах Галицької держави, що мала назву « Чернь » або « чорний город » ( Чорноград ). А трохи пізніше молдавський господар Олександр Добрий у своїй знаменитій грамоті львівським купцям від 8 жовтня 1408 року вже назвав його Чернівцями.
Одразу б хотілося звернути увагу на особливості написання назви
« Черн » уже з перших згадок. Наявність голосного е в першому складі свідчить, що корінь топоніма сягає часів, коли в староукраїнській мові ще не відбулося ствердіння шиплячих, - себто до XIII століття . Що означала первісно власна  назва Черн або Чернь: ім'я засновника-власника чи це відголосок літописного града Черна? Про це без достатніх документальних свідчень можемо лишень здогадуватися. Зате з пізніших джерел відомо про боярський рід Чорних, зокрема його представників: Дума Чорний, Христя Чорний і Фетя Чорний у першій половині XV ст. незмінно виступали серед гарантів господарських грамот. Не виключено, що котрийсь із більш ранніх представників цього впливового роду, що міг належати і до місцевої української знаті ще від галицьких часів, свого часу отримав за «правую верную службу» букату землі над Прутом.
Мабуть, доцільно зупинитися й на тому, як звучало ім'я нашого міста в  мовах сусідів. Відомий картограф першої половини XVIIст. француз Боплан зафіксував тогочасне польське звучання назви - Czarnowce. У цьому же столітті в ужитку з'являється як паралельний і молдавський варіант назви: у волості Черньуцкои (1641 р.). Австрійці теж намагалися пристосувати топонім до мовних норм німецької мови: Czarnowitz. До речі, звідси виник і просторічний російськомовний варіант назви міста «Черновицы», який пізніше витіснився літературно-нормативним - Черновцы.
Також існує народна легенда: назва Чернівці походить від словосполучення «чорні вівці». Тобто місто назвали так, бо саме в цій місцевості в давнину розводили і випасали чорних овець. Легенда залишається легендою. Уже перші дослідники історії Чернівців писали, що немає ніяких підстав зв'язувати назву міста з чорними вівцями. Дійсно, важко собі уявити, що колись розводили чорних овець лише в цьому місці, а навкруги - іншої масті.
Більш ймовірні припущення щодо походження назви міста висунули науковці. Дослідник буковинської топонімії Ю.О.Карпенко запропонував дві гіпотези. За однією з них назва «Чернівці» походить від прізвища Чорний. У XX ст. на Буковині згадується боярська родина Думи Чорного, яка могла бути власником цього поселення і від прізвища якого могли виникнути Чорнівці, Чернівці. Таке припущення мало б під собою грунт, якби вдалося встановити, що Чернівці на зорі своєї історії були власністю феодала, а не держави. Але, за археологічними даними, місто почало свій розвиток з прикордонної фортеці, спорудженої за ініціативою князівської влади Галицької Русі. Тому назву міста не можна виводити від імені феодала.
Викликає сумнів і друга гіпотеза того ж автора, згідно з якою назва міста походить від слова «чернь», тобто «чорний люд» - ремісники, які мешкали в Чернівцях і обслуговували Цецинську фортецю, де жили Додали. Ця гіпотеза дещо ближча до історичної дійсності. Справді, в XIV ст. феодальна знать зосереджувалась на території сучасних Чернівців. Але, за народними переказами та археологічними даними, Чернівці почали свій розвиток раніше, в XII ст. і розміщувалися вони на протилежному березі Пруту. Тоді давні Чернівці мали свої укріплення, в тому числі й дитинець, де жила військово-феодальна знать. Отже, в Чернівцях тоді жила не тільки «чернь», а й пануюча верхівка. Отже, і ця гіпотеза не може бути прийнятою.
Питання про походження назви Чернівців при вивченні історії міста не може бути вирішеним без урахування археологічних джерел, які становлять основу у висвітленні початкової історії міста. Саме на підставі археологічних даних встановлено, що давні Чернівці почали свій розвиток з дерев'яно-земляної фортеці, збудованої на лівому березі Пруту в XII ст. Фортеця була державною і її могли назвати в залежності від її характеру, а не від прізвища окремої особи, як це було прийнято в той час стосовно до міст, поселень, селищ і т.і. Можна припустити, що Ленківецьку фортецю називали Чернград. Крім того, назва Чернград цілком можлива по відношенню до дерев'яно-земляного укріплення (град - укріплення, а «черн» - його ознака - «чорне укріплення»), бо фортеці, збудовані з світлого вапняку, одержували назву Білгород - біле укріплення. Нарешті, назви населених пунктів, в яких лежить слово «черн» досить поширені на Русі. Вони згадуються і на сторінках давньоруських літописів (Чернечеськ, Чорнобиль, Чернігів та ін.). Отже, і назва «Чернград» по відношенню до давніх Чернівців вірогідна. Не виключено, що поселення, коли воно переросло в місто, стали називати «Черн».  
Виявлення і дослідження руїн давньоруського міста на Пруті, в Чернівцях, дозволяє зробити спробу ототожнити це місто з літописним Черном. Адже в « Списке русских городов дальних и ближних » назване місце розташування багатьох міст: «Романов Торг на Молдове, Немеч в горах, Бєлгород на усть Дністра над морем, Хотень на Дністре... Черн, Аский Торг на Пруте реце».
Якщо вважати, що «на Пруте реце» розміщувався Черн, то треба погодитись, що найбільше йому відповідають давні Чернівці. На час складання «Списка» давньоруських міст, розташованих в Прутсько-Дністровському межиріччі, називає «Черн, Аский Торг на Пруте реце». З них лише місцезнаходження Черна досі не встановлено. І ось чому. Літописець веде перелік міст, починаючи з півдня на північ. Місто Черн названо разом з південними містами Білгород (сучасний Білгород-Дністровський) і Аський Торг (сучасні Ясси). Тому історики і археологи прагнули знайти його на півдні, недалеко від Білгорода-Дністровського. Але ці спроби не мали успіху. Скажімо, російський історик П.М.Батюшков, а також радянський академік М.М.Тихомиров намагалися пов'язати літописний Черн з містечком Чарна, яке у XIII ст. розміщувалось на лівому березі Дністровського лиману. Але це припущення не може бути прийнятим уже на тій підставі, що в «Списке» перераховуються лише ті міста, які розмішувались на правому березі Дністра. Містечко Чарна знаходилось за межами цієї території.
Радянський археолог Г.Б.Федоров допускає, що попередниками літописного Черна є Алчедарське городище, досліджене ним на правому березі нижнього Дністра. Але й це припущення не підтверджується фактами.
Отже, аналіз писемних джерел І археологічних даних дозволяє висловити припущення, що Ленківецьке городище є залишком літописного Черна, збудованого Галицькими князями в XII ст. Під час монголо-татарської навали укріплення літописного Черна були зруйновані, і міське населення переселилось в більш безпечніше місце, на протилежний, пагористий, вкритий лісом берег Пруту. У зв'язку з цим могла змінитись і назва міста. Ймовірно, що тих, хто прийшов з Черна і заснував нове поселення, називали Чернівці, подібно до того як вихідців з Чернігова називають чернігівці, з Полтави - полтавці і т.д.
Таким чином, розкопки Ленківецького городища в долині Пруту і співставлення одержаних археологічних даних з писемними джерелами і народними переказами показали, що це городище є рештками давньоруського міста другої половини XII — першої половини XIII ст. -історичного попередника сучасних Чернівців. Очевидно, саме це місто згадується в «Списке русских городов дальних и ближних», складеному в кінці XIV ст., під назвою Черн.

Підготувала Герасим Л.Л., вчителька НВК «Берегиня».

 

Copyright 2012. All Rights Reserved.