Home / Сторожинецький район

Сторожинецький район

Шановні краяни та гості!

Гостинна  Сторожинеччина  запрошує Вас  відвідати  найзаповітніші місця  цього  неповторно  багатого та цікавого краю.
Карпатські  краєвиди, стрімкий Сірет, Гільчанський водоспад, відпочивальні комплекси Лунки та «Аква плюс»,  багатий рослинний світ  дендропарку  Сторожинецького  лісового коледжу милують око  жителів  та гостей  краю.
Різноманітна природа Карпат притягує гостей для відпочинку. Тут із задоволенням можна  здійснити цікаві  прогулянки, назбирати ягід та грибів, сходити на рибалку.
Історичні  споруди  районного центру  мальовничо  вписуються в чудову сучасну архітектуру міста.
Підгірнянський край  – це край квітучої природи,  історичних пам’яток, культурних надбань, талановитих  митців.
На цій  землі жили і творили перший фаховий композитор  і хормейстер на Буковині  Сидір Іванович Воробкевич, оперний співак  із світовим іменем Йозиф Шмідт, перша жінка-лікар  Австро-Угорщини Софія Окуневська.
Район  багатонаціональний, де тісно  переплітається традиції, звичаї та обряди  українців,  румунів, поляків. Про все це  ви  дізнаєтесь,  відвідавши місцеві  краєзнавчі музеї.
Завітавши до нас  у травні,  Ви потрапите на  колоритне  феєричне  Свято виходу  на полонину.
Сторожинеччина  – це ворота до сусідньої  Румунії.
Ласкаво запрошуємо  відвідати  наш район, який  подарує Вам безліч спогадів та незабутніх вражень.

 

Голова Сторожинецької районної
державної адміністрації
Я. Бартош

Голова Сторожинецької районної ради
К. Гуцуляк

 

 

Шановні освітяни!

     Раді вітати Вас на нашій благодатній Сторожинецькій землі, багатій розмаїттям природи та талановитими щедрими людьми.
Підгір’я – це край смерічок та буків, рідкісних рослин та тварин, що занесені до Червоної книги України. Подорожуючи Сторожинеччиною, ви зможете насолодитися висотою Карпат та гірськими полонинами, відпочити з вудкою на березі Сірету, відвідати храми різних конфесій, ознайомитись із фольклором та етнографією місцевих музеїв, здійснити пішохідну екскурсію вулицями древнього Сторожинця.
Гостинно запрошуємо відвідати наш край, що допоможе Вам збагатити свої уявлення про Буковину та оздоровитись в мальовничих Карпатах.

 

Начальник управління освіти, сім’ї, молоді та спорту
Сторожинецької райдержадміністрації А.І. Гакман

 

  

 

 

 

 

 

 

 

 

 Центр м. Сторожинець
Площа району, кв. км 1160
Населення, тис. чол.
95,679 тис. чол.
Населених пунктів 38

Район розташований у південно-західній частині Чернівецької області.
На півдні він межує з Румунією. Дві третини площі району займає Буковинське передгір’я та одну третину – Буковинські Карпати.
Місто Сторожинець розташоване на лівому березі річки Сірет. Це одне з найдавніших міст Буковини. Перша писемна згадка про нього датована 1488 р.

У XIX ст. Сторожинець став промислово-торговельним центром зі своїми культурними та духовними традиціями. На початку XX ст. сюди масово прибували австрійці, німці. У 1904 р. Сторожинцю присвоєно статус міста. Це місто з багатим історичним минулим.
Сторожинецький район – один з найунікальніших в історичному розрізі. Ця земля навіть у порівняно недалекому минулому не була єдиною територіально – адміністративною одиницею, а належала різним за звичаями та традиціями частинам Буковини. Простяглася вона від гори Цецино, яка стоїть на стику Кіцманщини та окраїни Чернівців, аж до знаменитої гори Петрушки в урочищі Лаура на кордоні з сусідньою державою Румунією. Сторожинеччина – унікальна природна скарбниця флори і фауни, край “золотого” бука і заповідних мисливських угідь.

У документах перші спогади про Сторожинець зустрічаються ще в 1448 році. Існує гіпотеза, що це старовинне місто виникло як сторожовий пост на терені древнього Галицько – Волинського князівства часів Князівської Русі і зародження Української держави. І служив цей пост першим захисним щитом українських земель від нападів кочових племен варварів із південного та південно-східного напрямків.
Документально доведено історичними дослідженнями: в ІХ – ХІ ст. Буковина входила до складу Київської Русі, а згодом після ІІ розпаду на князівства – до Галицько-Волинського князівства (ХІІ – ХІІІ ст.).
З середини ХІV ст. і до кінця ХVІ ст. Сторожинець, як і більша частина Буковини, входили до складу Молдовського князівства. В 1448 році містом володів молдавський воєвода Роман.
Згодом Молдова потрапила в залежність до Туреччини. Населення несло на собі подвійний гніт – турецьких загарбників і місцевих румунських та молдавських феодалів.
Унаслідок російсько-турецької війни (1769- 1774 рр.) місто було звільнене від турецької неволі, але з часом його підкорила сусідня Австро-Угорщина.
З розвитком капіталістичного виробництва в Європі і появою перших багатих підприємств в Сторожинці виникає ряд невеликих промислових підприємств, серед яких найбільше виділяються деревообробний цех, лікеро-горілчаний та цегельний заводи.
Для транспортування лісосировини споруджується залізнична колія Сторожинець – Берегомет, що веде до лісових масивів передгір’я Карпат.
Зростає поступово і кількість населення міста. Нарощуючи потужність згаданих підприємств, розвиваються й супутні галузі господарства: переробка тваринницької та рослинницької продукції, набуває поширення народний промисел, ткацтво, торгівля. З невеличкого провінційного селища Сторожинець переростає в містечко.
Після падіння Австро-Угорської імперії Сторожинець протягом 22 років перебуває під владою королівської Румунії.
Новою сторінкою в історії міста відкриваються події після 28 червня 1940 року, коли Північна Буковина була звільнена від іноземного підпорядкування і включена до складу Української РСР та Союзу РСР.
Та за час німецько-румунської окупації були нанесені величезні матеріальні збитки. Було знищено понад 300 будинків житлового та виробничого призначання, 4 великих підприємства (2 шкірообробних, 2 спиртових заводи ), виведено з ладу електростанцію, ряд об’єктів культурно-побутового обслуговування.
На час звільнення міста від фашистів у місті не працювало жодне підприємство. Збитки перевищували 67,0 млн. рублів на той час.
Сторожинець був звільнений військами Першого Українського фронту у березні 1944 року.
У повоєнні роки в Сторожинці були побудовані 2 лісопильні, лікеро-горілчаний завод, шкірцех, промкомбінат, електростанція, сирзавод, хлібозавод, завод мінеральних вод, райпобуткомбінат, цегельня, лісокомбінат, райоб’єднання “Сільгосптехніка”, об’єднання “Міжколгоспбуд”, автотранспортне підприємство та інші.
Сторожинецький район утворений 11 листопада 1940 року, а в сучасних межах з 4 січня 1965 року.
Нова сторінка літопису Сторожинеччини відкрита із приходом незалежності. Район почав відроджувати традиції понад вікової давності. Розвивається приватний бізнес, розширюються зв’язки з сусідніми державами.
За останніх 20 років наше Підгір’я істотно зміцнило своє обличчя. Нині передові позиції в економіці посідають виробники, чия продукція користується попитом не тільки в Україні, але й за рубежем. Серед таких – переробне підприємство «Буковина продукт», МП «Скіф», МП «Веселка», ВАТ «Красноїльський ДОК», ТОВ «Буковинський індустріальний союз», Сторожинецький Держлісгосп та ряд інших. Успішно розвивається соціальна сфера. У сфері культури – 44 клубні заклади, 46 бібліотек, 5 мистецьких шкіл та районна кіномережа; у медичній галузі – 8 лікарень, 16 амбулаторно-поліклінічних закладів, 22 фельдшерсько-акушерських пункти.

Населених пунктів – 38, в тому числі міст -1, смт – 1, сіл – 36. Місцеві ради: районна рада – 1, міська – 1, селищна – 1, сільські ради – 23.
Понад 40 церков і костелів є пам’ятками архітектури ХVІІІ – XIX ст. Багатий етнографічний матеріал знаходиться в музеях сіл Великий Кучерів, Чудей, Нові Бросківці, Костинці, Стара Жадова.

Гордістю м. Сторожинець є лісовий коледж, територія якого є пам’яткою садово-паркового мистецтва державного значення. На кожного мешканця Сторожинця припадає 40 кв. м. зелених насаджень.

Мальовничі краєвиди, унікальний первозданний ландшафт приваблюють туристів. За останні роки розвинувся зелений туризм.
Найбільш мальовничі села району – Банилів-Підгірний, Красноїльськ.

У Сторожинці проживала перша жінка-лікарка Австро-Угорщини Софія Окуневська.

У щедрої землі Сторожинеччини черпали наснагу відомий композитор Буковини Сидір Воробкевич та оперний співак Йозеф Шмідт.

Народилися на Сторожинеччині письменники Б. Бунчук, С. Слюсарчук, Г. Дущак, В.І. Здоровенко, М. Гулей, О. Федоряк, Л. Скіпор народний артист України Мар’ян Гаденко, художник М. Кіселіца.

Успішно розвивається освітня галузь.
В районі:

всього загальноосвітніх навчальних закладів – 48
Працює педагогів – 1484
в тому числі з:
вищою освітою
молоді спеціалісти
бакалавр
Заслужений учитель України
педагогічні звання
„Вчитель-методист”
„Старший учитель”
у ПТНЗ

У закладах навчається учнів – 12580

з них:
у початковій школі  – 4720
в основній школі – 6204
у старшій школі  – 1774

Вихованців ДНЗ – 2775

Педагоги Сторожинецького району працюють над підвищенням якості освіти, її інтеграції в європейський освітній простір, над створенням умов для розвитку творчої особистості кожної дитини. Активно співпрацюють у районі управління освіти районної державної адміністрації, районний методичний кабінет, дошкільні та позашкільні навчальні заклади, художня та музична школа, комбінат трудового навчання і технічної творчості молоді.

Сторожинецький районний центр еколого-натуралістичної творчості учнівської молоді є центром виявлення та підготовки юних дослідників, майбутніх спеціалістів із захисту довкілля. Сьогодні на базі ЦЕНТУМу діє 91 гурток і 2 клуби, в яких навчається 1693 вихованців. Сторожинецький район посідає І місце в області з екологічного виховання.
Центр дитячої та юнацької творчості забезпечує ефективне функціонування 102 груп різноманітних гуртків для 2727 вихованців. У дитячо-юнацькій спортивній школі в секціях займаються 504 вихованці.

Успішна робота гуртків та секцій дають відрадні результати як на рівні області, так і на Всеукраїнському та Міжнародному рівні. Щорічно в районі проводиться свято юних талантів, де вшановують переможців та їх імена заносять до чергового випуску довідника-каталога «Юні таланти Сторожинеччини».
У районі приділяється належна увага науково-дослідницькій роботі. Учні-члени районного наукового товариства «Еврика» та слухачі Буковинської малої академії захищають роботи на обласному та Всеукраїнському рівнях.