На перших порах греко-католицька громада Чернівців ходила молитися до римо-католицького костелу Воздвиження Святого Хреста, де мала свій вівтар. У 1820 р. заможний городянин Тадей Туркул надав для майбутнього уніатського храму власну ділянку, яка знаходилася неподалік на схід від майдану Ринок, й пожертвував на будівництво значні кошти. Трохи більше як через рік, 10 червня 1821 р., чернівецькі греко-католики урочисто увійшли до свого нового храму.
Спочатку ця церква носила ім’я Святих Петра і Павла і була набагато меншого розміру. У 1937 р. її добудували на кошти тих вірних, хто був зцілений чудотворною іконою, у стилі українського бароко за проектом відомого вченого та політика, чернівчанина Володимира Залозецького. Освячення збільшеного храму відбулося на свято Успіння Пресвятої Богородиці. Тому зараз церква називається саме так.
Поява нової церкви прискорила прокладання вулиці, що отримала назву «Руська», тобто у сучасному розумінні – «Українська».
Збудована церква Успіння Пресвятої Богородиці у стилі українського бароко. До неї часто заходила помолитися Ольга Кобилянська. У 1900 році тут вітали митрополита Андрея Шептицького. Найбільшою цінністю цього храму є чудотворна ікона Чернівецької Божої Матері.
З 1964 р. храм був закритий і відновився лише у 1996 р. На його території встановлено Пам’ятний Хрест на честь 400-ліття Берестейської унії. Автором пам’ятника є декан церкви Валерій Сиротюк, архітектор – Степан Допіра.