Традиції Садгори

 Садгірський район Чернівців завжди визначався особливим ставленням до збереження народних традицій. На оглядах художньої самодіяльності шкіл чи закладів культури садгірчани завжди  у фольклорі були у призах. У цьому немає нічого дивного, бо за своїм розміщенням він дуже вже нагадує сільський район. Мабуть ця близькість до землі і дозволяє його жителям так бережливо зберігати народні традиції та обряди.
Вже протягом багатьох років у ЗОШ № 37 проводяться силами учнів старших класів та вчителів вечорниці. Та кожного разу ці вечорниці приурочені якійсь події. Ось так у рамках тижня українознавства було проведено вечорниці , які дещо відрізнялися за тематикою. Якщо раніше їх приурочували зимовому циклу свят, на Андрія, то ці пройшли під гаслом
«Свята Покровонько, покрий мою головоньку». Вже із самої назви зрозуміло, що головною темою цих вечорниць був період осінніх весіль, коли дівчата збиралися по Покрові і співали пісень, робили гуртову хатню роботу, випікали калачі із муки нового врожаю та очікували старостів. Вечорниці у давні часи виконували важливу соціальну функцію, за відсутності дискотек і «контактів» у інтернеті, молоді хлопці та дівчата на вечорницях знайомилися, закохувалися і таким чином створювали подружні пари.

Вечорниці на Покрову

    Крім цього фольклорний колектив шкіл Садгірського району на конкурсі «Чисті роси» відтворив старовинний обряд сватання, який показав всі грані народних звичаїв тодішніх українців. Адже у наш час наречена самостійно може обирати собі нареченого, нерідко і без згоди батьків, а раніше все відбувалося інакше. Батьки могли самостійно обрати судженого своїй дочці і вона мала підкорятися їх волі. Кожна деталь давнього обряду чітко проглядалася у постановці садгірчан, а троїсті музики вигравали так, що навіть найчерствіша душа ставала м’якшою. Всі черпнули щось новеньке для себе і хоча б на краплину збагатили свої душі народною мудрістю…