Румунське свято Мерцішор

Мерцішор – традиційне святкування початку весни у румунів Чернівців. Відзначається воно щороку 1 березня. Цього дня люди дарують один одному особливі талісмани, що також звуться мерцішорами.
Це свято є традиційним не тільки для румунів та молдован. Його відзначають і в Болгарії. На Україні це свято відзначають на Закарпатті та на Буковині.  Весна ж бо є однаково радісною для всіх.
Мерцішор – весняний символ відродження природи.  Дві його переплетені ниточки символізують добро, здоров’я, надію, любов.  Ниточки чіпляються до маленької фіґурки – сердечка, зірки, жар-птиці чи сажотруса, який приносить щастя в дім.  Мерцішори  різноманітні в дизайні, форм їх існує велика кількість. Але всі вони робляться строго двох кольорів: білий – колір Пролісок, і червоний – колір крові .
Готовий Мерцішор пришивають на одяг або пристібають значком на лівій стороні грудей біля серця. Носять подарунок з першого дня березня до кінця місяця.
В останній день березня Мерцішор знімають і обов’язково прив’язують на гілочку якоїсь рослини (дерева чи багаторічної квітки), щоб збалися найзаповітніші мрії.
Легенди про Мерцішор
Згідно з однією легендою, у перший день березня вийшла на узлісся красуня Весна, озирнулась і побачила як на проталинці, в заростях терну пробивається з-під снігу пролісок. Вона вирішила допомогти йому і почала розчищати навколо землю, звільняючи його від колючих гілок. Зима побачила це і осатаніла. Змахнула руками, закликала холодний вітер зі снігом, щоб знищити первоцвіт. Слабка квітка поникла під жорстоким вітром. Але Весна прикрила руками паросток і вкололася терном. Із її пораненої руки впала крапля гарячої крові, і квітка ожила. Так Весна перемогла Зиму. Кольори Мерцишор символізують її червону кров на білому снігу.
За іншою легендою, Сонце спустилося на землю в образі прекрасної дівчини. Але злий Змій викрав і закрив його в своєму палаці. Після цього птахи перестали співати, діти забули, що таке веселощі і сміх, і весь світ поринув у сум. Один сміливий юнак зважився врятувати Сонце. Цілий рік шукав він палац Змія, а коли знайшов, то викликав його на бій. Довго вони боролися, і врешті-решт юнак переміг Змія. Він звільнив прекрасне Сонце. Воно піднялося на небо й освітило весь світ. Настала весна, ожила природа, люди згадали, що таке радість, але відважний юнак не встиг побачити весну. Його тепла кров стікала на сніг. Упала остання крапля крові, він помер від ран. Там, де сніг танув, виростали білі квіти – проліски, вісники весни. З тієї пори на честь визволителя світу від темряви і смутку люди сплітають два шнурочка з квіточками білого і червоного кольорів. Червоний колір символізує любов до краси і пам’ять про кров загиблого юнака, а білий – здоров’я і чистоту проліска, першого весняного квітки.
Звичайно, це лише   легенди,  але, тим не менш, вони живі до цих пір    і спонукають весело відзначати традиційне Свято приходу весни!