З усіх старовинних храмів Чернівців молдавсько-турецької доби на своєму первісному місці залишилася лише дерев’яна церква Святого Миколая.
Вона побудована в 1748 р. на міській околиці при «дорозі на Горечу». Деякі легенди вказують інший час побудови – 1607 р.
Стиль Миколаївської церкви характеризується як «хатній» тип, притаманний Буковині тих часів. В час, коли Османська імперія оволоділа Молдавським князівством, заборонялося будувати культові православні споруди, які були б вище за мусульманські. Саме тому цей храм більше нагадує звичайну хатину.
За архітектурною композицією – це однорівнева споруда без купола, стіни якої складені з дубових брусів у зруб, а дах покритий дранкою та увінчаний трьома кованими хрестами. Спочатку поблизу церкви стояла дерев’яна дзвіниця на три дзвони, а в 1868 р. на її місці спорудили муровану дзвіницю, яка збереглася до наших днів.
Міські легенди називають церкву «козацькою». Буцімто тут у різні часи молилися великі гетьмани Петро Сагайдачний під час Хотинської війни 1621 р. та Іван Мазепа після Полтавської битви 1709 р., нібито в ній відспівували старшого сина Богдана Хмельницького.
1995 р. храм відбудовано та освячено після пожежі.