Історико-краєзнавчий портрет Чернівецької області історія краєзнавство традиції освіта культура Чернівецької області
Найдавніші поселення на території Чернівців.
На території Чернівців виявлено та обстежено понад 80 археологічних пам’яток, що відносяться до різних історичних епох. Вони свідчать про постійне заселення людиною території міста, починаючи з палеоліту.
КАМ’ЯНИЙ ВІК
Садгора. Пізньопалеолітична стоянка в північно-східній околиці, поблизу вулиці Сєрова, в підніжжі Козацької гори. У 1964 р. знайдені крем’яні ножевидні пластинки та кістки мамонта.
Роша. Пізньопалеолітична стоянка на північний захід від селища на правому березі річки Сторожинця. Знайдені знаряддя праці із кременю та кістки мамонта.
МІДНО-КАМ’ЯНИЙ ВІК ( ЕНЕОЛІТ)
Рогатка. Ранньотрипільське поселення ( друга половина IV тис. до н.е.) знаходиться на правому березі річки Кісся. Експедицією Чернівецького державного університету в 1968-1969 рр. виявлено рештки 5 наземних глинобитних жител. Знайдено багато глиняного орнаментованого вузькими спіралями посуду, сланцеві сокири-клини, крем’яні тесла, вкладиші до серпів, ножі, скребачки, деталь ручного свердла та глиняну жіночу статуетку.
Поселення цього часу виявлені також на південь від турбази «Чернівці» на лівому березі Потоку.
Рогатка. Поселення трипільської культури ( III тис. до н.е.) в південній частині міста по вул. Комарова. Виявлені рештки глинобитних жител, знайдені уламки розмальованого глиняного посуду, крем’яні та кам’яні знаряддя праці ( ножі, скребачки, сокири, зернотерки).
Поселення цього часу виявлені ще в 10 пунктах території міста.
Цецин. Городище трипільської культури ( III тис. н.е. ) за 1,5 км на північ від телевізійної вишки, в урочищі Графська Поляна. Експедиція Чернівецького державного університету в 1972 р. виявила глиняні будівлі на дерев’яному каркасі. На укріпленій площадці городища розкопані рештки наземного глинобитного житла з куполовидною піччю, знайдені уламки глиняного посуду, сланцева сокира, крем’яний ніж та глиняна фігурка тварини.
БРОНЗОВИЙ ВІК
Роша. Поселення пізньобронзового віку між вулицями Урицького і Вашківецькою. У 1973 р. виявлені залишки жител й уламки ліпного глиняного посуду з домішками перепаленого кременю; подібні поселення виявлені в районі вулиці Щербакова, на лівому березі Потоку та по вул. Борзенській.
Роша. Зруйнований курган культури шнурової кераміки ( перша половина III тис. до н.е. ) в західній частині району в урочищі Могила. У 1963 р. в центрі кургану розкопано парне поховання. Біля двох пофарбованих кістяків знайдені кам’яна бойова сокира і глиняний ліпний горщик, циліндрична шийка якого прикрашена відтисками шнура. На високому пагорбі Могили виявлені пам’ятки трипільської культури.
ЗАЛІЗНИЙ ВІК ( I тис. до н.е. )
Нова Жучка I. Городище голіградської культури ( IX – VIII ст. до н.е. ) на високому мису лівого берега річки Мошків, в урочищі Шанок, в районі вулиці Дунайської. У 1949 р. експедиція Чернівецького краєзнавчого музею в південній частині городища розкопала рештки дерев’яної будівлі з двома глинобитними печами. В ній знайдені уламки ліпного глиняного посуду, глиняна фігурка коня, конусовидне глиняне грузило, кістяні лощила, кам’яна зернотерка, крем’яні наконечники стріл і ніж, залізні шлаки.
Нова Жучка II. Городище в лісі, за 1 км на північний схід від Сибірської вулиці, на високому мису, в урочищі Червона Глина. Культурного шару на площадці городища не виявлено. Його належність до ранньозалізного віку підтверджується конструкцією оборонної лінії: рови простежуються з обох боків валів, в яких була обпалена серцевина, що характерне саме для цього часу. За 1 км на південний схід від городища, в лісі, в урочищі Могила, знаходиться курганний могильник. Найбільший з курганів має висоту 1.5 м, діаметр – 25м.
Роша. Городище на північний захід від кінцевої автобусної зупинки на вулиці Вижницькій, на високому пагорбі лівого берега річки Клокучки, в урочищі Турецьке.
На території городища знайдені рештки глинобитних жител трипільської культури. За 0.5 км на північ від городища виявлене поселення голіградської культури (IX –VIII ст. )
ЗАЛІЗНИЙ ВІК ( перша половина I тис. н.е. )
Верхня Каличанка. Селище культури карпатських курганів ( II-III ст. н.е ) в районі вулиці Трудової, на правому березі Потоку. У 1973 р. тут розкопані рештки наземного житла, стіни якого були глиняними на дерев’яному плетеному каркасі. При дослідженні іншого житла знайдені уламки привозних червонолакових посудин. На території поселення виявлено також напівземлянку слов’янської культури празького типу.
Гореча I. Селище культури карпатських курганів (II-V ст.н.е. ) виявлене археологічною експедицією на території урочища Студена Криниця. У 1971 р. розкопані два житла, нижня частина яких була опущена в материк на глибину 0,4 м. Стіни були сплетеними з лози, обмазаної глиною. Всередині приміщень виявлені глинобитна і кам’яна печі, уламки червонолакових посудин, сіролощених гончарних чаш на високих ніжках, мисок та ліпних горщиків. На території селища розкопані пам’ятки трипільської культури та напівземлянка з піччю-кам’янкою, що належить до слов’янської культури празького типу.
Рогатка. Селище культури карпатських курганів ( III – IV ст. н.е. ) в південній частині, на обох берегах річки Кісся. У 1969 р. виявлено 50 розорених наземних глинобитних жител. Всередині житла знайдені глиняні грузила від ткацького верстата, жорнові камені та уламки гончарного посуду. На поселенні розкопано 4 ями-погреби та гончарна одноярусна піч.
Роша. Селище культури карпатських курганів ( III-IV ст. н.е. ) на лівому березі Клокучки в районі вулиці Щербакова. Виявлено понад 20 наземних жител, в яких знайдені уламки гончарного та ліпного посуду місцевого виготовлення, уламки античних амфор, дрібні римські монети, глиняні пряслиця.
Рогізна I. Селище черняхівської культури ( III-V ст. н.е. ) за 1 км на північний захід від Рогізної, на обох берегах річки Задубрівки, в урочищі Став. Розкопані рештки наземного житла, ями-погреба та гончарне двох’ярусне горно. Знайдені уламки ліпного та гончарного посуду, античних амфор, жорнові камені, глиняні грузила від ткацьких верстатів, бронзова фібула, залізне долото. Виявлені також пам’ятки трипільської культури та речі передскіфського часу. Розкопана напівземлянка слов’янської культури празького типу.
Рогізна II. Селище черняхівської культури ( III-IV ст. н.е. ) на захід від Рогізної, на лівому березі річки Шубранця, в урочищі Микулівка. Виявлено багато розорених наземних глинобитних жител на дерев’яному плетеному каркасі, знайдені уламки гончарного і ліпного посуду та римських амфор, глиняні грузила і срібна римська монета. Тут же виявлені знахідки голіградської культури ( VIII-IX ст. до н.е. ) та давньоруського часу ( XII-XIII ст. ).
СЛОВ’ЯНСЬКИЙ ПЕРІОД ( ДРУГА ПОЛОВИНА I ТИС. ДО Н.Е. )
Гореча II. Поселення культури празького типу за 1 км на південний схід від турбазі «Чернівці», в урочищі Царина ( вул Любарська ). Розкопано 13 напівземлянкових жител з печами-кам’янками, що датуються другою половиною V – VII ст. включно. В них знайдені уламки ліпного і гончарного посуду, глиняні пряслиці, залізні ножики, залізні шлаки тощо.
Клокучка I. Селище культури празького типу ( VI – VII ст. ) на південно-східних схилах мису, утвореного Клокучкою і її лівобережною притокою, в районі вулиці Стрийської. У 1972 р. тут розкопана напівземлянка, в якій знаходилась прямокутна піч-кам’янка.
Ленківці. Селище культури празького типу за 1 км на захід від Ленківців, в долині Пруту, на лівому березі старого русла Пруту – Хабалівки. У 1973 р. виявлено і досліджено три напівземлянкові житла з печами -кам’янками.
Рогізна III. Селище культури празького типу в східній частині Рогізної, на правому березі Потоку, в урочищі Середній Кут ( вул. Возз’єднання ). У 1972 р. тут виявлені напівземлянки з печами-кам’янками, уламками ліпних горщиків і сковорідок та залізні шлаки.
Стара Жучка. Селище культури празького типу в північній частині Старої Жучки, біля асфальтової дороги Магала-Садгора в урочищі Хмарна. У 1972 р. розкопані рештки напівземлянкового житла з піччю-кам’янкою.
Клокучка II. Селище культури типу Луки-Райковецької ( VIII – IX ст. ) на високому лівому березі Клокучки, в районі вулиці Стрийської, в урочищі Цегельня. У 1973 р. виявлено і досліджено 8 напівземлянкових жител з печами-кам’янками і господарська будівля, всередині якої була зернова яма.
Нова Жучка II. Селище слов’янської культури типу Луки-Райковецької ( VIII – IX ст. ) в північній частині Нової Жучки, на лівому березі Потоку, в урочищі Мошків ( вул. Дунайська ). Виявлено 12 напівземлянкових жител з печами-кам’янками та кістяні проколки, уламки ліпних горщиків і сковорідок, точильні камені.
Садгора. Слов’янське поселення VIII – IX ст. в районі вулиці Сєрова, на обох берегах Потоку. Виявлені напівземлянкові житла з печами-кам’янками.
Д Ж Е Р Е Л О: Б. Тимощук. Твердиня на Пруті. – «Карпати», 1978.- С. 77-80.