Історико-краєзнавчий портрет Чернівецької області історія краєзнавство традиції освіта культура Чернівецької області
В усіх народів світу існує повір’я, що той, хто забув звичаї своїх батьків, карається людьми і Богом. Він блукає по світу, як блудний син, і ніде не може знайти собі притулку, бо загублений для свого народу.
Ми, українці, – нація древня. Свою духовну культуру наші пращури почали творити ще далеко до християнського періоду.
Староукраїнські традиції тісно сплелися з християнськими.
13 грудня святкуємо День Святого Андрія Первозванного.
У цей день люблять святкувати і дорослі і малі, бо від нього віє чарівною староукраїнською стихією. Андріївські вечорниці – це веселе і колоритне дійство, жарти і сміх, яке захоплює всіх: від старого до малого. Збитки – жарти, пустощі( здебільшого хлопців) дозволялися тільки в Андріївську ніч.
Відтворювати ці традиції старається вже багато років підряд і педагогічний колектив дошкільного навчального закладу «Чебурашка» зі своїми вихованцями. Згідно річного плану музичні дійства відбувалися 12 та 13 грудня 2018 року.
Метою свята було ознайомити дітей з оберегами української родини, пробуджувати пізнавальні інтереси до історії свого родоводу, української нації, її культури і побуту; сприяти розвиткові творчих здібностей дітей, бажання примножувати родинні традиції, берегти свою національну культуру, розвивати творчі акторські здібності дошкільнят.
Напередодні проведення свята педагоги прикрасили залу відповідно до тематики свята: українська хата ,прикрашена вишитими рушниками, стара піч, лави, застелені різнокольоровими доріжками. Посередині хати – стіл, за яким збиралася вся родина. Сьогодні на ньому традиційні страви наших предків: пиріжки, пампушки, вареники, шулики, мед і ,звичайно ж, калита.
З великою відповідальністю до проведення свята поставилися вихованці старших груп «Мальви» (вихователі Кремінська Інна Василівна та Бузурна Таїсія Василівна) та «Пізнайко» (вихователі Цап Наталія Михайлівна, Горбан Юлія Євгенівна та Попель Аліна Юріївна) у співпраці з музичним керівником Тарабузаном Русланом Івановичем. Усі були в національному одязі, що доводилося губитися у тому святковому розмаїтті. Роль господаря та господині як в одній, так і в іншій групі взяли на себе вихователі. Педагоги зуміли організувати дошкільнят: дівчата таємниче ворожили, хлопці виконували ритуальні бешкетування, жартували та грали в українські народні ігри.
Це було свято народної мудрості та пісні, бо які ж вечорниці без неї – милої, веселої, дорогої нам з дитинства – української народної пісні.
Вихованці старшої групи «Мальви» з посмішкою та блиском в очах виконали український танок «Варваруца», а хлопці старшої групи «Пізнайко» затанцювали «Гопак» під запальну мелодію, чим порадували своїх батьків.
Наприкінці святкового дійства господар та господиня винесли сонячну калиту, до якої прив’язали червону стрічку. Пан Коцюбинський, підстрибуючи її, мусив відкусити шматочок калити, потім після нього всі хлопці по шматочку, а решту розламали і роздали дівчатам та всім присутнім, бо на Андрія обов’язково треба відкусити шматок, щоб на той рік стати здоровішими та сильнішими.
Батьки також взяли активну участь у проведенні свята (наліпили вареників, напекли коржів, пирогів).
Час, проведений у колі друзів, приніс багато позитивних емоцій, гарний настрій, багато вражаючих спогадів та нові знання про українські звичаї та традиції. Кожен присутній на святі мав змогу хоч на мить поринути у казковий світ давніх обрядів. Тепер головне, щоб вони і надалі не пішли у забуття.
Дідик Ірина Анатоліївна,
методист РМК ВОМС РДА
