Освіта Чернівці

Територія Північної Буковини − споконвічна слов’янська земля. У кінці І тисячоліття н.е наш край входив до складу Київської Русі, пізніше до Галицького, Галицько-Волинського князівства. Це землі вдовж Дністра, Черемошу, Пруту, і Сірету. У середньовічні літописи повідомляють про фортеці Черн, Цецин та ін. Під час розкопок залишок Чернівецької фортеці на лівобіччі Пруту археологи знайшли безліч побутових предметів ХІІ − ХІІІ ст. Серед них ті, які мали давньоруські написи, бронзові позолочені застібки від книг та інші речі, що вказують на високу культуру мешканців, існування школи.
У другій половині ХІV ст. Буковина потрапляє до складу Молдавського князівства. Це період Середньовіччя. У цей час, як правило, школи діяли при численних церквах і монастирях краю, які готували учнів − кандидатів для православного духовного стану. Основна увага зверталась на релігійну освіту, а в школах навчали читанню старослов’янською мовою церковних книг та різних церковних дисциплін. Освіту здобували діти священників і частина боярського населення, інші групи населення були неписьменними. І все ж дяківських шкіл для дітей було небагато, деяку освіту давали мандрівні вчителі.
У 1774 р. Буковина ввійшла до складу Австрійської імперії, а з 1779 р. Чернівці стали адміністративним центром нашого краю, що прискорило розвиток міста. Австрія проводила політику не завойовника, а господаря. Важливі наслідки для краю мала реформаційна політика у ХVІІІ ст. імператора Йосифа ІІ, що стосувалась майже всіх сфер життя суспільства. Реформи зачепили особливо сферу освіти, бо зростала потреба в освічених громадянах.

Перша нормальна школа в Чернівцях. (Фото з архіву Музею історії освіти міста Чернівців)

Завдяки клопотанням глави австрійської військової адміністрації у Чернівцях 1 березня 1784 р. була відкрита перша нормальна (головна) школа на Буковині з німецькою мовою викладання. Тут вивчали німецьку мову, читання, писання, рахування, з часом були введені природописна історія, землепис, стиль та господарська наука. Ця перша нормальна школа у Чернівцях спочатку була двокласною, пізніше − чотирикласною. Для заохочення до шкільної науки дітям роздавали не тільки необхідні підручники, а й все потрібне для навчання, також дарунки та премії учням, які добре вчилися. У 1788 році при школі починають працювати педагогічні курси (так звана «препаранда») з підготовки вчителів народних початкових шкіл, що відкривались у багатьох селах Буковини.
І вже до 1912 р у Чернівцях діяли 2 державні гімназії, 6 середніх і 20 початкових шкіл. Також функціонували приватні школи.
У 1786 року Буковина стала окремим округом Галичини в межах Австрії. 11 серпня 1805 р. на Буковині створене Буковинське окружне управління, як виконавчий комітет, який був підзвітний Галицькому губернаторству, а він у свою чергу австрійському уряду. Нагляд за шкільництвом в місті здійснювали повітові управи та дистриктний шкільний інспекторат. Діяльністю різних типів навчальних закладів керували відповідні посадові особи. Управління гімназіями здійснював префект, у реальній школі − директор, у народних − учителі або директор, якщо учительський колектив складався більше, ніж із семи учителів. Вони здійснювали керівництво на основі законодавчих, інструктивних документів та розпоряджень вищих органів влади.
Часто випускники початкових шкіл мали бажання продовжити навчання у гімназії. І перша гімназія була відкрита 16 грудня 1808 р. Вона мала тоді офіційну назву «Lаndgуmnаsium» (тобто «крайова» або «головна гімназія») і навчання проводилось латинською мовою. У 1848 р. навчальний заклад став називатись «вищою гімназією». Таким чином, Чернівецька чоловіча класична гімназія стала повним навчальним закладом, що було найкращою освітою за тогочасними традиціями Європи.
Потреба національної гімназії для корінного українського краю відчувалася давгий час і загострилась особливо після відкриття Чернівецького університету. У 1896 р. у Чернівцях була відкрита Друга державна німецька гімназія з українськими паралельними класами.
У 1918 р. з входженням Північної Буковини до складу Румунії функції Чернівецька повітова шкільна рада виконували: Чернівецький повітовий шкільний ревізорат і Чернівецький міський шкільний субінспекторат. У місті функціонували ліцеї, школи. З 1919 р. не було жодної школи у місті з українською мовою навчання.
Радянська держава надавала обов’язкову освіту кожній дитині, незалежно від її бажання і здібностей. З входженням Північної Буковини до складу УРСР, у міст Чернівці формуються три адміністративні райони міста, при кожному із них діяло районне управління освіти. В місті діяла налагоджена мережа середніх і вечірніх шкіл, що будувались за типовими проектами і мали належне матеріально-технічне забезпечення.

Позашкільні заклади м. Чернівців – пошук, розвиток, підтримка юних талантів: Палац дітей та юнацтва, Будинок творчості дітей та юнацтва, Центр дитячої та юнацької творчості, Міський центр науково-технічної творчості учнівської молоді, Клуб юних техніків заводу «Кварц», фольклорна театр-студія «Ґердан», спортивні школи.

Матеріали із Музею історії освіти міста Чернівців