На хліб та сіль, щире мудре слово запросило жителів села Василівка відкриття районного мистецького проекту «Співає родина», що проходить у рамках творчої естафети «Від села – до села». Тож днями у цьому мальовничому наддністрянському селі відбувся творчий захід «Моє село – моя родина», який ще раз познайомив василівчан уже із давно відомими земляками, гостинними родинами мальовничої Василівки.
Ведучими свята були Тамара Нігалатій та Олег Івасюк. Саме вони наголосили, що є скарби, заховані в землю, існують і такі, що розташовані на поверхні і передаються з покоління в покоління, чаруючи людські душі. А є скарби, які знаходяться поруч з нами – це люди, цілі родини, сім’ї, які творили і творять добро, працюють на благо своєї малої Батьківщини та односельчан. Тому саме таких людей треба знати, пам’ятати, їх труди – возвеличувати. Відтак нагадали присутнім, що це свято покликане вшанувати талановиті родини Василівки. Тож дорогих гостей почастували короваєм і розпочали дійство сімейного затишку, зустрічей, вшанування талантів.
Присутніх привітав сільський голова Анатолій Зелений. Побажав землякам гарного настрою та приємного спілкування у колі друзів, рідних, колег. Свято продовжили розповідями про історію, минувшину села Василівка, які презентували Микола Шостак та Анатолій Зелений.
Розважальну програму вже традиційно розпочали «Веселі бабусі» – візитівка села, його незмінний талісман, що береже в собі душу нашого краю, невичерпну любов до пісні, традицій та людей. Під ритмічний супровід музичних інструментів «Бабусі» порадували глядачів композиціями «Якщо калина не цвіла», «Свекрушенько моя, ненько», «Налий, мамо, шклянку рому» та «Ішла баба з весілля».
Особливі слова шани адресували на святі людям, які хоч і не народилися у Василівці, та за довгі роки – стали рідними, своїми, земляками… Бо на землю над Дністром їх привела робота – будівництво Дністровської ГЕС. Серед таких – родина Малованюків, які на святі представляли виставку авторських робіт декоративно-прикладного мистецтва. Георгія Лазаровича знають як хорошого майстра столярної справи, активного учасника художньої самодіяльності. Його дружина, Орися Миколаївна, – справжня майстриня своєї справи. ЇЇ художні вишивки отримували високу оцінку на районних, обласних виставках, а також у Молдові.
Далі естафету талантів перейняли сестри – Катерина Москалюк та Марія Кушнір, які співали , співають і не покидають улюблену справу до цього часу. А це вже майже 70-років… Присутніх сестри привітали виконанням української народної пісні. Ще одну співочу родину на святі представила Ніна Шиян із унікальним твором – старовинною місцевою піснею «Злетіла зозуля».
Жоден творчий захід у Василівці не обходиться без участі обдарованої сім’ї Івасюків. У цій родині талановиті всі – мати, Галина Олексіївна, – постійна учасниця колективу «Веселі бабусі», її син Олег – музикант, виконавець, творчий активіст, його дітки – Альонка – багаторазовий переможець районних, призер обласних творчих конкурсів та фестивалів та маленький Андрійко, що вже так впевнено наступає на п’яти своїх дорослих наставників. Дивлячись на виступи цієї родини, розумієш, що ці люди благословенні спільною справою, любов’ю до музики, народного мистецтва.
Запалу святу додали танцювальні колективи місцевої загальноосвітньої школи. Глядачам вони представили стилізовані українські народні танці. А справжньою родзинкою дійства став виступ педагогічного колективу Василівського навчального закладу. Вчителі не тільки прекрасно виконали улюблені всіма пісні, а й талановито зіграли на шумових інструментах.
Сім’я, родина і Батьківщина – це єдині поняття. Людина до глибокої старості пов’язана із тією сім’єю, із якої вона вийшла, все життя присвятила землі, де вона народилася і зросла. Родина завжди була, є і буде скарбницею людських почуттів та святинею духу. Саме на такі думки наштовхнуло неперевершене свято василівчан. Тож маємо надію, що мистецька нива талановитих родин села Василівка ще довго колоситиметься і ряснітиме добрими врожаями.