Історико-краєзнавчий портрет Чернівецької області історія краєзнавство традиції освіта культура Чернівецької області
ІСТОРИКО-КРАЄЗНАВЧИЙ ПОРТРЕТ МІСТА НОВОДНІСТРОВСЬКА
Керівник проекту Лісневська Наталія Миколаївна – учитель історії Новодністровської гімназії
Виконавці проекту: Аноцький Гліб – учень 10-А класу гімназії
Мельник Діана – учениця 9-Б класу гімназії
Наше місто дружба збудувала,
Дружба нас зріднила на віки,
Дружба нам скорити помагала
Силу норовливої води…
Міста народжуються не часто.Може тому, їх поява – це все одно, що народження нової зірки в безмежній Галактиці. Саме таким є наше молоде місто Новодністровськ. Свою біографію має кожна людина. Мають її і країни і міста. Історія Новодністровська тільки твориться і є відображенням реальності.
Історія народження міста Новодністровська не проста і цікава. Вона як народження дитини… і є невід’ємною складовою створення Дністровської ГЕС. Якби не рішення Ради Міністрів СРСР “Про початок будівництва Могилів-Подільського комплексного гідровузла”, не бути нашому місту, не жити нам сьогодні в ньому, не мріяти про його перспективу в майбутньому.
Місто Новодністровськ розміщено в східній частині Чернівецької області на межі з Хмельницькою та Вінницькою областями України і республікою Молдова. Виникнення міста безпосередньо пов’язано з будівництвом каскаду Дністровської ГЕС – ГАЕС. Територія Новодністровської станції займає 890 га. 70% — це присадибні ділянки, пасовища, лісові угіддя, сади. Розбудова міста розпочалась у 1973 році. Ще при Радянському Союзі розглядалося 200 майданчиків під будівництво ГЕС, але вибрали місце на Дністрі. Спочатку ГЕС називалася Ломачинською, потім Василівською, а в остаточному варіанті – Дністровською потужністю 702 МВт, яка була введена в експлуатацію в 1983 році. Основою промисловості міста є виробіток електроенергії.
6 квітня 1973 року Міністром енергетики СРСР був підписаний наказ про створення дирекції Дністровського гідровузла. Так почалось будівництво важливого для краю та країни енергетичного об’єкта, що стало початком народження нового міста.
Так все починалося…
Значні матеріальні збитки внаслідок катастрофічних повеней на Дністрі, зокрема повеней 1969 року, викликали офіційне звернення трудящих Могилів-Подільського району Вінницької області до найвищих органів держави (СРСР) з клопотанням про прискорення будівництва ГЕС на Дністрі. Цим дорученням земляків у 1971 та 1972 роках предметно довелось займатися у Москві першому секретарю Могилів-Подільського райкому партії Лошкарьову Олександру Івановичу, який на той час був і членом ЦК КПРС (обраний на ХХІV з’їзді у 1971 р.). Згодом (у 1972 р.), на райком надійшла офіційна відповідь за підписом Генерального секретаря ЦК КПРС про те, що Політбюро вийшло з пропозицією перед Радою Міністрів про будівництво Могилів – Подільської ГЕС, починаючи вже з грудня 1972 року.
7 грудня 1971р. Постановою Ради Міністрів СРСР №26/ 27 було затверджено проектне завдання Могилів-Подільського гідровузла. У 1972 році в Могилів-Подільську Міненерго СРСР провів нараду з визначення місця будівництва ГЕС-1. Розглядались три варіанти: нинішній, нижче за течією навпроти с. Бернашівки і ще нижче – біля с. Василівки. З метою уникнення проблеми будівництва залізничного мосту через Дністер та скорочення терміну початку підготовчих робіт, було затверджено перший варіант побудови ГЕС, який передбачав розташування саме на правому березі Дністра будівельної бази і майбутнього населеного пункту гідробудівників та енергетиків ДКГВ.
15 грудня 1972 р. Рада Міністрів СРСР прийняла рішення №860 “Про початок будівництва Могилів – Подільського гідровузла“.
4 січня 1973 р. Міністром енергетики і електрифікації СРСР Непорожнім П.С. було підписано наказ №7 “Про створення з 1 січня 1973 року в складі “Дніпробуду” будівельного управління із спорудження Могилів – Подільської ГЕС“.
Першими будівельниками ГЕС-1 на Дністрі стали досвідчені інженери, гідробудівники, механізатори, автомобілісти, які приїхали на Дністер у січні 1973 року, разом із першим начальником будівельного управління – Чайковським Юрієм Миколайовичем, з міста Канева на Дніпрі.
1 лютого 1973 р. Міністр енергетики і елктрофікації СРСР Петро Непорожній підписав наказ “Про створення дирекції будівництва Могилів-Подільського комплексного гідровузла”, а 21 лютого 1973 р.ним же було підписано наступний наказ №75 “Про створення дирекції з будівництва Могилів –Подільського
гідровузла“.
Закипіла робота… Проживали “першопрохідці” спочатку у військових наметах, квартирувалися в оселях оточуючих сіл, а далі – у змонтованих власними силами ПДУ (пересувний дім універсальний). За наказом Міненерго СРСР №253 від 31 липня 1973 р. Могилів-Подільський гідровузол було перейменовано в Дністровський, а наказом Міненерго за №355 від 13 грудня 1973 р. відповідно перейменували й будівельне управління –в БУ Дністровського комплексного гідровузла.Менше ніж за два роки (1974 – 1975 рр.) комплекс споруджених ПДУ виріс у тимчасове селище гідробудівників з 4-х вулиць, 5-ти цегляних одноповерхових гуртожитків, декількох магазинів, їдальні та літнього кінотеатру.1974 року з’явились перші побудови міста: будинок №2, №3, №4 та перший корпус школи №1.Указом Президії Верховної Ради УРСР за №57 від 20 лютого 1975 р. новоутвореному населеному пункту будівників Дністровської ГЕС у Сокирянському районі Чернівецької області присвоєно назву Новодністровськ, а рішенням виконкому Чернівецької обласної Ради за № 57 від 25 лютого 1975 р. надано статус– селище міського типу.В 1975 році на будівництві працювало вже понад 1500 чоловік. Перші будинки майбутнього Новодністровська заселялись гідробудівельниками. Цей рік був характерний для новодністровців такими ва-жливими подіями, як введенняв експлуатацію і відкриття нової середньої школи, а також заселення 150 квартиру перших 3-х новозбудованих будинках майбутнього міста. Ордер № 1 на квартиру отримала сім’я Шамбри Анатолія Васильовича, першого директора першої школи у Новодністровську, який очолював її 27 років поспіль.
Сучасний вигляд ЗОШ №1
м/р “Діброва”, буд. №4(сучасний вигляд) буд. №3 (сучасний вигляд)
буд. №2 (сучасний вигляд)
У червні 1975 року відбулись перші вибори Новодністровської селищної Ради народних депутатів, до складу якої було обрано 35 депутатів. Першим головою виконкому селищної Ради був обраний Бізюков Віктор Сельвестрович, який забезпечив становлення місцевої влади і керував її діяльністю до нових виборів (червень 1977 року). Першим секретарем селищної Ради була обрана Горєлова Ніна Максимівна.Наказом Міненерго СРСР за №9 будівництво Дністровського гідровузла було передано у відомство Міненерго УРСР.28 червня 1977 р. був перекритий Дністер.Запрацював бетонний заводі15 липня 1977 р. перший кубометр бетону було закладено в будову ГЕС.
31 січня 1978 р. було створено самостійне Управління будівництва Дністровського комплексного гідровузла (УБ ДКГВ), з відділенням від “Дніпробуду”. Важливу роль в цій реорганізації відіграв Петренко Олександр Микитович – начальник будівельної організації.
В лютому 1981 р. розпочався монтаж першого агрегату. Відкрито перший лікарняний комплекс, який повністю запрацював у жовтні 1982 року.
Новодністровська лікарня (сучасний вигляд)
Вересень 1981 – перший агрегат дав струм.
29 грудня 1981 – другий агрегат поставлений під навантаження.
Запуск першого і другого агрегатів
8 січня 1982 р. Міненерго Української РСР видав наказ за №21 “Про перейменування Дирекції Дністровського гідровузла в Дирекцію Дністровського комплексного каскаду ГЕС і ГАЕС “.
Березнь 1982 – розроблений перший куб землі на греблю буферного водосховища.
27 вересня 1982 – достроковий запуск третього агрегату ГЕС.
Запуск агрегату №3
У 1982 роців селищі працювали дитячі садочки : “Ромашка”, “Сонечко”, “Колосок”.
15 грудня 1982 – четвертий агрегат зданий з оцінкою “відмінно”.
Агрегат №4
В 1982 році утворюється Управління з експлуатації Дністровського водосховища – рукотворного моря, протяжністю 200 км при максимальній ширині до 2 км та глибині біля греблі до 50 м. Начальником Управління призначено Дейнеко Василя Андрійовича, а головним інженером –Трофімчука Івана Сергійовича. Фахівці цього відомства виконали дуже важливі природоохоронні функції в ситуації катастрофічного забруднення Дністра (вересень1983 р.) внаслідок аварійного скиду Стебниківським калійним комбінатом (Львівська обл.) більше 5 млн.тонвисоко мінералізованих солей, з максимальною концентрацією хлоридів, яка в тисячі разів перевищувала допустимі норми.
1982 ріквідзначився початком підготовчих робіт в зоні майбутньої буферної греблі (ГЕС -2).
В лютому 1983 р. знову відбулося перекриття Дністра.В цьому ж році почав будуватися мікрорайон “Сонячний” і з’явились нові будинки №2 і №1.
м/р ‘Сонячний’ буд. №1 №2 (сучасний вигляд)
В червні 1983 рокудостроково була здана дитяча музична школа
Музична школа (сучасний вигляд)
14 липня 1983 р.–укладення першого кубометра бетону у споруду майбутньої ГЕС-2.
Листопад 1983 року – розпочато підготовчі роботи (земельний комплекс) в зоні майбутньої Дністровської ГАЕС.
Грудень 1983 року–найважливіша історична подія на Буковині. Під промислове навантаження поставлені наступні, 5-й і 6-й, гідроагрегати Дністровської ГЕС. Віднині ГЕС працювала на повну проектну потужність : в роботі всі шість агрегатів ГЕС.Яскраву сторінку в літопис Дністрогесбуду вписали представники Харківського інституту “ Укргідропроект” Осадчук В.О., Шмульсон Б.М., Хом’як Р.В., Перейма М.С.Із завершенням спорудження Дністровської ГЕС- 1 в 1982-1983 роках розпочинаються і активізуються роботи з будівництва наступних гідроспоруд Дністровського каскаду : ГЕС-2 ( в районі с. Козлів та с. Наславча) і ГАЕС ( в районі с. Василівка).З початку будови і до кінця 1983 року смт. Новодністровськ з житловим фондом та усіма об’єктами комунального господарства утримувались генпідрядною будівельною організацією (УБ ДКГВ ), а з 1984 року ці функції, разом з побудованою Дністровською ГЕС-1, були передані Дирекції ДКК ГЕС і ГАЕС.
1984 рік– шість агрегатів Дністровської ГЕС-1 збудовані і всі зусилля йдуть на будівництво Дністровської ГЕС-2 в с. Наславча. Відкрився дитячий садочок “Теремок”.
Дитячий садочок “Теремок
Грудень 1984 року – добудовується мікрорайон “Діброва” – житловий будинок №16 зданий в експлуатацію.
м/р “Діброва” буд. №16 (сучасний вигляд)
1985 року – до будовується мікрорайон “Сонячний” та міський стадіон.
В грудні 1985 р. випечено перший коровай на Новодністровському хлібозаводі, ще одному нещодавно введеному об’єкті. Вже збудована гідроелектростанція ( шість агрегатів), в березні 1985року виробила свій перший мільярд кіловат – годин електроенергії.
1986 рік – в приміщенні профтехучилища відкрита школа №2, яка буларозрахована на 700 дітей.
Паралельно із спорудженням Дністровської ГЕС -1 щороку розбудовувався й Новодністровськ… Вже у 1987 році для потреб населення функціонують дві школи, чотири дошкільні установи, дитяча музична школа, лікарня і поліклініка, будинок культури, оздоровчий дитячий табір, мережа торгівельних і побутових послуг. А до свого 10-ти річного ювілею (1993 р.) з часу експлуатації Дністровської ГЕС-1 її колектив набув високої професійності, стабільності та створив належні умови для праці.
17 березня 1993 рокупостановоюВерховноїРадиУкраїниза № 3616 – ХІІселищеміськоготипуНоводністровськбуловіднесенодокатегоріїміст-районногопідпорядкуванняускладіСокирянськогорайонуЧернівецькоїобласті.
З 1996 року фінансування будівництва почалось зменшуватися, а згодом –практично зупинилося.
Діюча Дністровська ГЕС-1… Місто Новодністровськ із тринадцятитисячним населенням… Дністровська ГЕС-2 (буферна) та Дністровська гідроакумулююча електростанція . Рік будівельники не отримують зарплати, починаються стихійні страйки.
В 1998 році Дирекція ДКК ГЕС іГАЕС реоргані¬зована у дві самостійні структури з різними функціями : ВАТ “Дністровська ГАЕС”, яку очолив Вавженчук Ярослав Володимирович та ДАЕК “Дністрогідроенерго” (експлуатація ¬ГЕС-1 ), керівником якої було призначено Шевчука Володимира Миколайовича.
З часом ( 2004 рік ) ДАЕК змінює свій самостійний статус і стає Філією “Дніст¬ровська ГЕС” ВАТ “Укргідроенерго”, яку очолював Шевчук В.М. Функції головних інженерів експлуатаційного підприємства ГЕС-1 у різні часи виконували :
Шевчук Володимир Миколайович ( листопад 1996 р. – жовтень 1998 р.)
Гринь Василь Андрійович ( січень 1999 р. – жовтень 2005 р.)
Москалюк Володимир Михайлович ( з жовтня 2005 р. ).
Організацію ВАТ “Дністровська ГАЕС” з часом очолив голова правління
Субота Василь Йосипович ( липень 2002 р. – лютий 2008 р.).
Травень, серпень 1999 року – кілька тисяч новодністровців виходять на організо¬вані мітинги протесту, спричинені боргами з виплати зарплати протягом 16 місяців та значного зростання безробіття : 2,5 тисячі кваліфікованих гідробудівни¬ків залишилося без роботи. За листами-зверненнями, прийнятими на мітингах, у Новодністровськ прибув Президент України Леонід Кучма.
За його дорученням, на урядовому рівні, протягом ще двох важких для новодністров¬ців років вирішувались механізми і шляхи залучення для будови ГАЕС кредитів Світового банку та приватних інвестицій. Невдовзі місто і будову ГАЕС відвідав Прем’єр-міністр України Валерій Пустовойтенко, який, на жаль, не спромі¬гся вирішити на державному рівні процедуру спрощення бюрократичного механізму інвестиційного проекту щодо фінансування будови ГАЕС.
Місто, по суті, стало заручником будівництва Дністровської ГАЕС.
Фото каскаду ГЕС-1, ГЕС-2 та ГАЕС
Нагороди будівельників Дністровської ГЕС
Великий внесок у розбудову як Дністровської ГЕС, так і молодого міста зробили прості люди серед яких були представники різних національностей. Вони за покликом серця приїхали на комсомольську будову з різних куточків Радянського Союзу. Саме їх трудовому героїзму, терпінню, наполегливості, чесній праці завдячує Новодністровськ, який засновувався і зростав швидкими темпами завдяки ентузіазму молодих будівельників.
За трудові досягнення вспорудженні Дністровської ГЕС-1 близько 500 най-кращих будівельників було відзначено державними нагородами. За кожним з цих прізвищ – ціла історія.
Представники 24 національностей працювали на будівництві Дністровської ГЕС. Колектив був справжньою дружною сім’єю.Для того, щоб запрацювала ГЕС, стали в ряд інші промислові та соціально-культурні об’єкти Новодністровська, трудились, виготовляючи машини, механізми, будівельні матеріали працівники багатьох міст нашої багатонаціональної Батьківщини. Зокрема необхідні матеріали постачались з Москви, Мінська, Череповця, Кривого Рогу, Донецька.
Зростала і піднімалась Дністровська ГЕС, росли разом з нею і люди, її будівельники. Батьківщина високо оцінила цей труд. За участь в спорудженні енергетичного первістка Буковини, більше 180 гідробудівельників були удостоєні високих урядових нагород.
Радісна звістка прийшла в колектив гідробудівельників –орденами та медалями за участь в побудові Дністровської ГЕС нагороджено багато лідерів виробництв, переможців трудових змагань. Серед них орденом Леніна нагороджений водій автопідприємства А.Ф.Савельев.
За успіхи, досягнуті при будівництві Дністровської ГЕС і дострокове введення її в експлуатацію на повну міць, Почесною грамотою Президіуму Верховної Ради СРСР нагороджені:
В.П.Литвиненко–бригадир монтажників
Є.А.Голуб’ятніков –водій автопідприємства
П.К.Пискляров – генеральний директор виробничого енергетичного підприємства “Вінницяенерго”
За досягнення в галузі будівництва і архітектурну діяльність надати звання “Почесний будівельник”:
Г.А.Куцу – машиністу бульдозера управління будівництвом Дністровського гідровузла
В.М.Свидницькому–електрозварювальнику управління будівництвом Дністровського комплексного гідровузла.
На будівництві побували гості –чемпіони Олімпійських ігор світу, Радянського Союзу, заслужені майстри спорту Г.Мандзолевський, Н.Буробін, В.Коваленко. Вони зустрілись в дружніх іграх з Новодністровськими волейболістами. Потім пройшли змагання на приз ім.Мандзолевського, який після напруженої боротьби, був вручений Новодністровській волейбольній команді.
В районному змаганні колектив експлуатаційників комплексного каскаду ГЕС і ГАЕС імені 60-річчя СРСР зайняв II місце. Йому присуджений Червоний вимпел райкому Компартії України, райвиконкому, райкому комсомолу з врученням свідоцтва.
Приємна звістка прийшла і в колектив лікарні. За умовами республіканського огляду роботи лікувальних відділень дитяче відділення Новодністровської міської лікарні (зав.від.В.Д. Штефюк) нагороджено Почесною Грамотою Міністерства охорони здоров’я УРСР.
Розглянувши результати соціалістичного змагання району за 1984 рік, бюро райкому Компартії України, виконком районної Ради народних депутатів і бюро райкому ЛКСМ України визначили переможців серед бригад, цехів, змін, участків: колектив столярно-верстатників управління виробничо-технологічних комплектуючих (бригадир Ж.С.Папазян та В.Р.Олійник), які виконали соціалістичні обов’язки на 133,2 %.
Бригаді присуджено III місце з врученням Почесної грамоти райкому Компартії України, райвиконкому, райкому комсомолу з врученням грошової премії.Серед установ відвідування культури і охорони здоров’я: колектив Новодністровської міської лікарні за покращення обслуговування населення – Червоним знаком райкому Компартії України, райвиконкому, райкому комсомолу з врученням свідоцтва.
У 1981 році за успіхи досягнуті в виконанні завдань Х-ої п’ятирічки і взятих соціалистичних обов’язків, наказом Президіуму Верховної Ради СРСР нагороджені орденами і медалями 42 гідробудівельники ДКГУ: серед них –І.А.Ковтюх, В.Л.Бойчук, В.А.Шульга, М.М.Полковников, Н.Н.Попов та інші.
Особливо пам’ятним був для Новодністровська рік 1984. Напередодні в святковій обстановці, були вручені ордена, медалі, Почесні грамоти та інші нагороди. Тепло поздоровив зі святом і вручив нагороди перший секретар обкому Компартії України В.Г.Дикусаров було нагороджено більше ста чоловік, 48 чоловік були нагороджені медалями “За Трудовую Доблесть”. Великій групі гідробудівельників були вручені медалі “Ветеран Труда”, Почесні грамоти та грамоти Президіуму Верховної Ради УРСР, Почесні грамоти обкому партії та облвиконкому.
За успіхи, досягнуті у виконанні завдань одинадцятої п’ятирічки і соціалістичних зо-бов’язань, Указом Президії Верховної Ради СРСР від 29 квітня 1986 року нагороджено орденами і медалями СРСР працівників і службовців об’єднань, підприємств і організацій, Міністерства енергетики і електрифікації СРСР, зокрема по Чернівецькій області нагороджені:
Орденом Жовтневої революції:
К.М.Козак– електромонтер-лінійник Чернівецької механізованої колони №23 тресту „Львівсільелітромережбуд”,
С.С.Гандзюк–начальник управління будівництвом Дністровського гідровузла.
Орденом Трудового Червоного Прапора:
Б.П.Стецький– виконавець робіт управління будівництва Дністровського комплексного гідровузла.
Н.В.Ілешин–водій.
В.Д.Поливаний–начальник участку.
М.Д.Хоменко– бригадир.
Орденом „Знак пошани”:
В.І.Гучко– начальник району Чернівецького обласного підприємства електромереж.
Орденом Трудової слави II – III ступеня:
С.Ю.Белякова – кухар відділу робітничого постачання Дністровського комплексного гідровузла;
Ж.С.Папазяна– бригадир комплексної бригади управління будівництва Дністровського комплексного гідровузла;
В.Ф.Свинаров–водій;
М.Д.Остапенко – бригадир;
І.В.Дзюбенко–машиніст крана;
С.Н.Товкач– машиніст бульдозера;
Б.А.Неволін– машиніст компресорних установок Дністровського комплексного каскаду гідроелектростанції та гідроакумулюючої електростанції ім.6О-річчя СРСР.
За успіхи, досягнуті у виконанні завдань одинадцятої п’ятирічки і соціалістичних зобов’язань, Указом Президії Верховної Ради СРСР від 22 травня 1986 року нагороджено орденами і медалями СРСР працівників і службовців об’єднань, підприємств І організацій Міністерства монтажних бригад управління будівництва Дністровського комплексного гідровузла.
Медаллю “За трудову доблесть”:
О.М.Єпашенков– начальник цеху Дністровського комплексного каскаду гідроелектростанцій і гідроакумулюючої електростанції ім.6О-річчя СРСР;
В.І.Цимбалюк –машиніст екскаватора управління будівництва Дністровського ком-плексного гідровузла.
Медаллю “За трудову відзнаку”:
Р.Б.Васяк– муляр управління будівництва Дністровського комплексного гідровузла; М.В.Гулевата– контролер-касир відділу робітничого постачання Дністровського комплексного гідровузла;
С.В.Скорейко–електромонтер Дністровського комплексного каскаду гідроелектростанції і гідроакумулюючої електростанції ім.6О-річчя СРСР.
За особистий внесок у становлення і утвердження представницьких органів місцевого самоврядування Почесними грамотами Чернівецької області нагороджено начальника управління економіки Новодністровської міської ради. Т.В.Кувілу та помічника міського голови І.Ю.Кузя.
Грамотами Чернівецької ОДА нагороджено головного бухгалтера ВАТ “Дністровського ГЕС” Н.І. Боднарчука – начальника комплексу механізації виробничої діяльності електромашинного цеху ДАК “Укргідренерго” Дністровської ГЕС Ю.Д.Горюка .Грамотами міської ради в ознаменування 14-ї річниці Дня Незалежності України нагороджені трудівники нашого міста.ВАТ “Дністровська ГАЕС”:
І.І .Півненко– інженер інженерно -технічного відділу.
О.П.Чабан– інженер Дністровської ГЕС-2ДАТ “Дністровська ГЕС -1 ”
М.П.Книжник– машиніст гідроагрегатівоперативної служби.
Г.О.Кошман– начальник відділу договірної документації.
А.О.Куртиш–електрозварювальник ремонтно-будівельної служби. Субпідрядник підприємств ТОВ “Енегропром”
М.В.Ганзій – головний інженер ТОВ “Мехтрансбуд”
Я.В.Павленко– механік тунельного загону №7 ВАТ “Київметробуд”
О.С.Ганзюк– ТОВ “Будмонтажсервіс”
С.П.Гончаренко– головний бухгалтер ТОВ “Гідромехмонтаж”
Працівники бюджетної сфери:
З.С.Поколюк– старша медсестра терапевтичного відділення
В.П.Самусь – учитель української мови та літератури ЗНЗ №1
Є.І.Сивун– двірник ВУЖКГ
П.І.Якубенко– водій УТВК.
Новодністровськ сьогодні
НОВОДНІСТРОВСЬК ХХІ СТОЛІТТЯ
13 липня 2000 року постановою Верховної Ради України за №1913 – ІІІ Новодністровську надано новий статус – місто обласного підпорядкування.
Це був нелегкий період для жителів міста. Кількарічний період відсутності фі-нансування призвів у 2000 році потужну будівельну організацію ВАТ «Дністрогесбуд» до банкрутства. Згодом ця будівельна організація відродилася в ТОВ «Енергопром», але вже у новому юридичному статусі та формі господарювання самостійних організацій, створених на базі структурних підрозділів будови. Очолив нову структуру ТОВ «Енергопром», генерального підрядника з будівництва ГАЕС, Філіпець Віктор Васильович. Разом із керівниками організацій замовника Вавженчуком Ярославом Володимировичем, а далі – Суботою Василем Йосиповичем, пройшовши нове коло митарств, вдалося вирішити головну, на той час, проблему «замороженого» об’єкту ГАЕС – фінансування його подальшого будівництва і, разом із створеною Асоціацією будівельних організацій, відродити колектив та відновити будівельні роботи зі спорудження Дністровської ГАЕС
Важкий і відповідальний крок у цей визначальний період історії продовження спорудження Дністровського каскаду ГЕС і ГАЕС взяли на себе такі керівники нових будівельних структур, як Лутчак Микола Васильович, Гандзюк Олександр Сергійович, Тиришкін Михайло Олександрович, Ступаков Геннадій Борисович, Кучурка Григорій Андрійович, Паринов Володимир Семенович, Тихонович Олексій Олександрович, Палик Михайло Миколайович, Сторожук Віктор Григорович, Гнатюк Іван Петрович та інші.З відновленням фінансування робіт на спорудженні ГАЕС, 2001 рік став переломним – будова виходила з депресивного стану і набирала обертів2000-2007 рр. характеризується двома періодами зростання рівня інвестицій в основний капітал: 2000-2001 рр та 2003-2007 рр. Протягом 2000-2002 рр. частка інвестицій в основний капітал Новодністровська у структурі Чернівецької області щороку зростала, досягнувши у 2002 р. найвищого показника – 31,17%. Починаючи з 2003 р. по 2007 р. питома вага обсягу інвестицій в основний капітал м. Новодністровськ у структурі області коливалась в межах від 14% до 18,5%, досягнувши у 2007 р. рівня 13,83%.
Підприємствами міста Новодністровська виконано 27,2% загальнообласного обсягу будівельних робіт. На першу половину 2004 року ВАТ „Дністровська ГЕС” виробила електроенергії 35,2 млн.кВт/год., на суму 2,83 млн.грн., що відповідно на 7,43 млн.кВт/год і на 0,21 млн.грн. менше ніж за аналогічний період 2003 року. Але поряд з цим не дуже втішним результатом є також і позитивні досягнення, а саме важливо зазначити, що за цей самий період 2003-2004 роки обсяги промислового виробництва у місті збільшилися на 33,9%. Також успішними результатами може відзначитись ТОВ „Новодністровський БРЗ”, тому що за 2004 рік вироблено продукції на суму 6853,7 тис.грн., що на 27,6% більше ніж за аналогічний період 2003 року. Збільшення обсягів виробництва бетону зумовлено зростанням кількості замовлень на будівництво ВАТ „Дністровська ГАЕС”.
В 2005 році Міністерством палива та енергетики України прийнято рішення про доручення добудови Дністровської ГАЕС ВАТ “Укргідроенерго”, очолюваної Героєм України, академіком, Заслуженим енергетиком України Поташником Семеном Ізрайлевичем. На цей час до її складу була приєднана і Дністровська ГЕС-1 ( у 2004 році ).
У вересні 2005 році наказом Національної енергетичної компанії було створено Філію “Дирекція з будівництва Дністровської ГАЕС”. Директором Філії призначено Гриня Василя Андрійовича, який має великий досвід роботи на посаді головного інженера з експлуатації Дністровської ГЕС -1. Головним інженером Філії — Фурмана Івана Івановича, а пізніше — Жука Анатолія Павловича.
Катастрофічні липневий, серпневий паводки 2008 року. В створі Дністровської ГЕС-1 приплив води становить 5350-5400 куб. м / сек. Відмітка води у водосховищі наближалась до критичної, було вирішено відкрити затвори ГЕC-1, через водозливи електростанції холостим методом пропускалося від 3400 до 3800 куб.
м / сек. Таким же методом здійснювався пропуск паводку через Дністровську
ГЕС-2. Пониззя Дністра, завдяки Дністровським ГЕС, уникло значних матеріальних збитків від цього паводку.
Згідно із проектом, встановлена електрична потужність ГАЕС( 7 насосів – турбін ) у генераторному режимі має складати 2268 МВт, у насосному режимі 2947 МВт. Дністровська ГАЕС має стати найбільшою гідроакумулюючою станцією Європи і шостою за масштабним проектом гідроенергетики у світі.
За 2005 рік підприємствами міста одержано 4,8 млн.грн. прибутку. Основну частину прибутку створено підприємствами будівництва. Фінансовий результат міг би бути кращим, та через збитковість третини підприємств він зменшився більш ніж на 2 млн.грн. Поряд з прибутковими залишається ще 37% збиткових підприємств. Найбільше таких підприємств у будівництві – 54,5% від загальної кількості збиткових підприємств.
Загалом характеризуючи економіку 2002 – 2005 років та порівнюючи з 80ми роками, можна побачити вражаючі факти. На сьогоднішній день ми бачимо не дуже втішну картину розвитку економічної та соціальної сфери. Чому? Це питання дуже легко пояснити. А саме ми спостерігаємо таку ситуацію тому, що події останніх 10 років змушують нас пригадати ту ситуацію в якій опинилися люди і це стосується не тільки нашого міста, а й України взагалом – це все починається від того, що не виплачувались заробітні плати, які були мізерними, це й призвело людей до байдужості, пасивності та втрати цікавості до своєї роботи. Наслідком падіння представлених показників стало погіршення демографічної ситуації в місті. Станом на 1 жовтня 2004 року середня чисельність наявного населення міста Новодністровська становила 10200 осіб, і це абсолютно мізерна кількість якщо врахувати, що місто розраховане на 36000 осіб . Прикрий факт, але ця цифра з кожним роком зменшується і дуже швидкими темпами, що пов’язано з бажанням людей на нормальному рівні забезпечувати себе та свої сім’ї, що і змушує залишати наше місто, виїжджати за кордон або в інші великі міста, щоб їхня праця була оцінена на належному рівні та створити сприятливі умови для самореалізації і влаштування свого життя.
4 грудня 2008 року на спорудженні ГАЕС важлива подія – розібрання тимчасової перемички між відвідним каналом та нижнім водоймищем і заповнення нижнього котловану споруди ГАЕС. З цього приводу приїзд на будову Прем’єр – міністра України Юлії Тимошенко.
21 грудня 2008 року – особливо визначний день у історії не тільки Новодністровська, а й України – в рамках програми експерименту запущено перший гідроагрегат Дністровської ГАЕС, із виведенням його 28 січня 2009 року на номінальний режим роботи.
22 грудня 2009 року, саме напередодні професійного свята Дня енергетика, гідробудівники України, вкотре , здобули вагому перемогу – перший гідроагрегат Дністровської ГАЕС поставлено під промислове навантаження. В урочистій церемонії пуску знову взяла участь Прем’єр – міністр України Юлія Тимошенко, подякувавши особисто за звитяжну працю всім учасникам пускового комплексу робіт. Вагомий внесок у звершення цієї історичної події внесли керівництво генеральної підрядної організації ТОВ «Енергопром», на той час, Лісніченко Сергій Борисович, Павловський В’ячеслав Іванович, а також керівники і спеціалісти – виконавці монтажно – налагоджувальних робіт всіх субпідрядних організацій.
З березня 2010 року Філію «Дирекція з будівництва Дністровської ГАЕС» очолює Куліш Володимир Іванович, який до цього обіймав посаду губернатора Чернівецької області.
Вже за його участі 7 квітня 2010 року перший агрегат Дністровської ГАЕС введений в диспетчерський графік роботи об’єднаної енергосистеми України,
а в травні –введено в автоматизоване включення першого агрегату в насосному режимі.
Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 15 грудня 2010 року №2266 – р затверджено проект та титул будови Дністровської ГАЕС, зокрема уточнений проект першої черги ГАЕС у складі трьох агрегатів ( із семи по проекту ), якими визначено державне завдання введення в експлуатацію другого агрегату ГАЕС – в 2012 році; третього –в 2013 році. Проектна потужність кожного агрегату ГАЕС складає 324 МВт. Затвердженим титулом будови ГАЕС передбачено також кошти на соціальну сферу Новодністровська та житлове будівництво ( 2200 кв. метрів ).
У 2010 – 2011 роках знову відбуваються зміни щодо організації Генерального підрядника з будівництва ГАЕС : відмісцевої організації під керівництвом Гандзюка Олександра Сергійовича ці функції перейшли до київської організації під керівництвом Бондаренка Юрія Миколайовича.
Новодністровськ — одне з наймолодших міст України, але за незначний термін існування (неповних 40 років), завдяки діючим підприємствам енергетики — Дністровським ГЕС-1 і ГЕС- 2, а також посиленим інтересам до спорудження ще одного гідро-енергетичного об’єкту світового значення –Дністровської ГАЕС, місто набуло популярності не тільки в межах України, але й за її межами. Упродовж 2002 – 2005 років зусилля Новодністровської міської ради та її виконавчого комітету були спрямовані на зростання основних показників економічного і соціального розвитку.
Найрозвинутішими промисловими підприємствами м.Новодністровськ, які дають найбільший дохід до міського бюджету є:
ДАЕК“Дністрогідроенерго”;
ВАТ “Дністровська ГАЕС”;
ТОВ “Мехтрансбуд”;
ТОВ “Енергопром”;
ТОВ “Новодністровський БРЗ”.
Основним видом промислової продукції у місті залишається виробіток електроенергії та бетону.
Позитивних результатів досягнуто будівельними організаціями усіх форм власності, що працювали за контрактами. Протягом 2002-2003 року міською радою було створено 4 комунальні підприємства:
“Новодністровське БТІ”
КП “Лісова казка”
ТРК “На своїй хвилі”
“Новодністровська місцева пожежна команда”.
23 грудня 2012 року генеральний директор ПАТ “Укргідроенерго” Ігор Сирота відвідав Дністровську ГЕС. Керівник Товариства привітав колектив станції із Днем енергетика та ювілейною датою – 30-ти річчям пуску першого гідроагрегату Дністровської ГЕС. Під час візиту Ігор Сирота разом із керівниками Дністровської ГЕС Володимиром Шевчуком та Дністровської ГАЕС Володимиром Кулішем провів зустріч із колективом станції, енергетиками та будівельниками.
Дністровська ГЕС сьогодні є другою за величиною встановленої потужності станцією ПАТ “Укргідроенерго” після ДніпроГЕСу, який наступного року теж відзначатиме круглу дату – 80 років. Сьогодні Дністровська станція є, мабуть, найважливішим енергогенеруючим об’єктом не лише Чернівецької області, а й вцілому на Буковині. На території Чернівецької області знаходиться найпотужніший гідропотенціал України у складі 2-х гідроелектростанцій та однієї гідроакомулюючої електростанції — Дністровської ГАЕС. При завершенні будівництва цей об’єкт у складі 7-ми гідроагрегатів має стати найбільшою за об’ємами та потужністю ГАЕС у Європі. Впродовж останніх двох років компанією ПАТ “Укргідроенерго” до об’єднаної енергомережі України вироблено 22 млрд. кВт/г електроенергії, з яких 2,5 млрд. припадає на каскад Дністровських гідроелектростанцій, що складає 18% промислового виробництва Чернівецької області. За 11 місяців 2011 року в Об’єднану енергосистему України Дністровська ГЕС виробила майже 805 мільйонів кВтг електроенергії.
Сучасна Дністровська ГЕС-1
Не тільки для міста, але й для країни завжди визначальним чинником був економічний фактор. Економічне зростання та стабільність завжди були запорукою успіху, тому що сприяли підвищенню рівня життя людей. Не завжди вдавалося владі м.Новодністровська створити сприятливі економічні умови для мешканців міста. Але що стосується культурної та духовної сфери органи міського управління завжди приділяли велику увагу їх розвитку.
На сьогоднішній день освіта міста представлена двома загальноосвітніми школами та гімназією, Буковинським ліцеєм-інтернатом з посиленою військово-фізичною підготовкою, відділенням коледжу Чернівецького національного університету, будинком дитячої творчості, музичною школою. Для дітей дошкільного віку функціонують 3 дошкільні установи, з них 1 відомча.Головним напрямком діяльності відділу освіти міської ради є забезпечення належних умов функціонування, оптимізаціяі розвиток мережі закладів освіти, інформатизація та комп’ютеризація освітнього процесу, реалізація державних та міських освітніх програм, забезпечення рівного доступу громадянам міста до якісної освіти, охоплення всіх дітей шкільного віку загальною середньою освітою.
Відділ освіти
В галузі культури основними напрямками діяльності – є задоволення потреб мешканців міста у сфері дозвілля і вільного часу, створення умов для діяльності і підвищення рівня естетичного виховання дітей і підлітків, розвиток національної культури, збереження мережі закладів культури та кадрового потенціалу, створення необхідних умов для їх оптимального функціонування, укріплення матеріально-технічної бази, в чому велику допомогу міській владі надають колективибудинку культури «Молодіжний», міської бібліотеки та спорткомплексу.
Новодністровська гімназія
Буковинський ліцей-інтернат– заснований Чернівецькою обласною радою
(рішення Чернівецької обласної ради № 320-р від 30.06.2004 р.) Будинок дитячої творчості
“Дитячо-юнацька спортивна школа у місті Новодністровськ”
Не тільки в культурній та освітянській сферах м.Новодністровська, але й у духовному житті городян відчувається суттєве зростання в останні роки. Про що свідчать такі факти як побудова двох церков Київського та Московського патріархатів, створення міського музею.
Церква Київського патріархату
Церква Московського патріархату
Підвищення рівня духовності як представників влади, так і жителів міста всіх вікових категорій проявляється в приділенні більшої уваги ветеранам міста, вшануванню пам’яті загиблих земляків. Одним із доказів цього є закладення в 2011 році пам’ятного “каменю” на місці майбутньої установки пам’ятника воїнам-інтернаціоналістам.
Пам’ятний камінь воїнам-інтернаціоналістам
Пам’ятник воїнам Великої вітчизняної війни
Місто живе, вирішує нагальні проблеми, розвивається…
Перелік використаних абревіатур:
УБДКГ – управління будівництва Дністровського комплексного гідровузла
ВП і ЗР – відділ праці і заробітної плати
ГЕС – гідроелектростанція
ГАЕС – гідроакумулююча електростанція
ПБУ – пересувний будинок універсальний
ВАТ – відкрите акціонерне товариство
ДКГВ — Дністровський комплексний гідровузол
УТВК – управління тепло-водоканалу
ВУЖКГ – виробниче управління житловим комплексом господарства
ТОВ – товариство з обмеженою відповідальністю
ДАЕК – Дністровська акціонерна енергетична компанія
БРЗ – бетонно-розмішувальний завод
БТІ – бюро технічної інформації
КП – колективне підприємство
ТРК – територіальна регіональна компанія
ЗОШ – загальноосвітня школа
ЗНЗ – загальноосвітній навчальний заклад
ДНЗ – дитячий навчальний заклад
НКЦ ЧНУ – навчально-консультаційний центр Чернівецького
національного університету
БНТД – будинок народної та дитячої творчості
ОДА — обласна держадміністрація
ДАТ – державне акціонерне товариство
ДАК – державна акціонерна компанія
Список використаної літератури:
1. Альбом “Історія міста”
2. Альбом “Днестровская ГЭС”
3. Книга Трудовой славы
4. Фотоальбом “Днестр ГЭС строй”
5. Радянська Буковина. 1986 р. 21 червня
6. Погляд №45. 1991р. 10 грудня
7. Дністрові зорі. 1999 р. 11 вересня
8. Новодністровський вісник; Новодністровськ №2(17), січень 2002 р.
9. Новодністровський вісник. Новодністровськ №1(40), січень 2003 р.
10. Новодністровський вісник. Новодністровськ №1(47), травень 2003 р.
11. Новодністровський вісник. Новодністровськ №7, березень 2003 р.
12. Новодністровський вісник. Новодністровськ №91, червень 2005 р.
13. Програма економічного і соціального розвитку м.Новодністровська на 2004 рік.
14. Програма економічного і соціального розвитку м.Новодністровська на 2005 рік.
15. Нагірняк І.С. Світло з людських долонь. Фотонарис. Чернівці. Букрек.2003 р. 132 с
16. Нагірняк І.С. Новодністровськ засвічує вогні. Чернівці. Буковинаю 1992 р. 120 с.
17. Інтернет http://ndnestr.dn.cv.ua
ТОПОНІМИ НОВОДНІСТРОВСЬКА
Топоніми (мікротопоніми) – це місцеві, давні назви урочищ, дрібних природних та рукотворних об’єктів. До топонімів Новодністровська включено об’єкти, які розташовані безпосередньо в межах міста та прилеглих до нього територіях. Частина мікротопонімів та урочищ втратила своє початкове значення. Зокрема, такі як Тік, Жолоби, Пасієще, Березовське, Плитава залишилися тільки в назвах та спогадах літніх людей.
1. Діброва – давня назва лісового масиву та поля від сільськогосподарських угідь с.Ломачинці на заході, до схилу р. Дністер на півночі, схилу до с. Ожеве на сході та лівого схилу р. Батіг на півдні, саме по лінії автомагістралі від Новодністровська до Сокирян. Лісовий масив відноситься до Ломачинецького лісництва. Поле колись розділяв готар, який проходив по лінії нинішньої дороги від автозаправки на в’їзді в місто в напрямку до колишньої збагачувальної фабрики піску повз міський ринок. Західна частина поля на урочищі Діброва відносилась до Ломачинецької, а східна до Ожівської сільської громади. Нині майже вся ця територія входить в межі м. Новодністровська. Тут розміщується житловий масив, який складається з мікрорайонів «Діброва», «Сонячний» та «Лісовий», зони котеджів та дач, промислових, спортивних, адміністративних, торгових об’єктів тощо.
2. Тік, інша назва Гора – східна частина території Діброви, яка в радянський період входила до складу колгоспу «Прапор Перемоги» і де саме концентрувався та оброблявся зібраний урожай. Зараз на цій території розміщується частина промислової бази будівництва гідроенергетичного комплексу та міста.
3. Приліпка – територія на півень від Діброви. На ній розміщені недобудована фабрика, запланована як панчішна, колишній філіал Чернівецького заводу «Кварц», залізнична станція «Дністер», городи новодністровців.
4. Жолоби – схил на сході міста в напрямку до Ожевого, де розкинулись дачі та місце, де колись були ПДУ – перші місця поселення будівельників ГЕС. Назва походить від природних ритвин на схилі схожих на жолоби.
5. Китайова Яма – територія на південь від автотраси Новодністровськ – Василівка, яка підступає безпосередньо до с. Ожеве. Тут в даний час розміщуються дачі жителів міста. За формою рельєфу ця територія дуже схожа на яму. Чому Китайова – невідомо.
6. Михальча – поросла лісом яр-балка, яка починається безпосередньо біля міського ринку і простягається в східному напрямку повертаючи внизу на північ до Дністра. Зліва балки розташовуються автомобільні гаражі та дачі жителів міста, телевізійний ретранслятор. Праворуч – дачі, водонасосна станція третього підйому, автотранспортне підприємство, автосервісний центр тощо. У верхній частині яру, в одному з його мальовничих куточків, є цінний гідрологічний об’єкт – криничка зі смачною питною водою, яку залюбки вживають мешканці міста. Першим обладнав джерело ще в 1938р. житель с. Ломачинці Нагірняк Іван Олексійович зі своїми друзями.
7. Пасієще – територія верхніх терас Дністра в північно-східному напрямку від телевишки. Назва походить від призначення урочища, яке колись служило місцем для випасання худоби ожевчан.
8. Глинище – територія крайньої північно-східної частини міста – схили Дністра зліва від автотраси Новодністроськ – ГЕС-1. Тут на поверхню виходять потужні відклади лесових порід. В цьому урочищі розміщуються очисні споруди міста.
9. Большаковка – східчаста пішохідна дорога навпростець від Новодністровська безпосередньо до греблі Дністроської ГЕС. Збудована у 1980-90 роках за ініціативи і під керівництвом колишнього директора будівництва ГЕС Большакова.
10. Густавова криниця – криниця, гідрологічний об’єкт в лісовому масиві на схилі Дністра за 300 м на захід від Большакоки. Названа на честь жителя с. Ломачинці, який збудував її ще на початку ХХ ст. Останню реставрацію та облагородження криничка отримала у 2008р. Територія біля кринички вже багато років служить гарним місцем для відпочинку людей.
11. Плитава – назва колишнього поля на правому березі Дністра, затопленого водами Дністровського водосховища на захід від греблі ГЕС. Назва походить від того, що безпосередньо біля русла річки і її малих приток на поверхню виходили піщаники, які мали плитчасту текстуру і служили місцевим жителям цінним будівельним матеріалом. В цій зоні нині розміщується міський пляж, рятувальна станція, бази відпочинку, пристань та центр підготовки спортсменів – байдарочників.
12. Глибокий яр – порослий лісом яр на північ від Новодністровська, який бере початок на Ломачинецьких полях і закінчується мальовничою затокою Дністровського водосховища в районі рятувальної станції. Це місце відпочинку і риболовлі.
13. Міни – покинуті численні штольні пошуку та розробок родовищ корисних копалин, зокрема фосфоритів на північних схилах Дністра на висоті приблизно 20-25 м від середнього рівня води у Дністрі від Глибокого Яру до Вишневої.
14. Карликів горб – лісовий масив, район найвищої точки Новодністровська, розташований на південь від міста. Це головне улюблене місце відпочинку громадян. Тут розміщаються кафе, бари, атракціони, проводяться загальноміські святкові заходи тощо.
15. Урочище «Березовське» – лісове урочище на південь від міста за залізничною станцією. Назване так тому, що там до 1950р. проживало кілька родин з прізвищем Березовський. Їх примусово переселено в с. Ожеве після указу Сталіна про ліквідацію дрібних сільських поселень (хуторів). Урочище представляє собою широку лісову долину з крутими високими схилами. На дні яру на поверхню виходять два потужні джерела питної води, які дають початок місцевої річки Батіг. В урочищі багато цінних лікарських і рідкісних рослин. Тут проводяться спортивно-туристичні змагання, конкурси тощо. Це улюблене місце тих, хто любить тишу і спокій.
Підготував: Мотрін Іван Михайлович, керівник краєзнавчого гуртка БДТ.